З Днем народження тебе, наша Україно!

Ще на рік старшою стане наша незалежна ненька-Україна зовсім скоро.

В житті людини з кожним роком приходить не тільки фізична зрілість, а й духовна, примножується досвід – інколи поганий, інколи навпаки, - і, звісно, в кращому випадку, разом з позитивним життєвим надбанням приходить і мудрість. На жаль, у нашої іменинниці спостерігається затримка розвитку, тож і досвід, здебільшого, вона здобуває негативний, не примножує, а з кожним роком втрачає свою духовність, ну а про мудрість, навіть, й говорити зайве…

На жаль за 22 роки свого існування нашій незалежній державі майже нічим похвалитися – смертність перевищує народжуваність, скорочуються обсяги виробництва та ВВП, послаблюється інтерес з боку цивілізованих країн та сприйняття України, як серйозного партнера,  на світовій політичній арені.

Пам’ятаєте, соціальний слоган – «Нас 52 мільйони»? Вже давно кількість населення стрімко падає вниз – на сьогодні навряд чи нас назбирається більше, ніж 46-47 мільйонів громадян. І навіть значна фінансова підтримка народжуваності з боку держави не в силах виправити кризу демографічної ситуації – не маючи впевненості у майбутньому, люди не бажають народжувати більше дітей.

Близько 7 мільйонів українців у пошуках працевлаштування змушені проживати за межами України. Всі разом за минулий рік вони перерахували своїм родичам понад 7, 5 мільярдів доларів. Ці показники чи не найпершими зумовлюють «нестабільність української економіки». А звідки ж візьметься та стабільність і процвітання, коли наші працездатні громадяни розвивають економіку інших країн, наповнюючи податками чужоземні бюджети?! Про ситуацію з пенсіями й годі казати – вже зовсім скоро один працюючий українець буде «утримувати» трьох-чотирьох пенсіонерів… От тільки як?

Та напевно найбільшою українською проблемою, якою почав вже перейматися світ, є поступове перетворення нашого демократичного суспільства на авторитарну країну. І за останній рік у цьому напрямку було зроблено, на жаль, дуже багато. Політичні репресії, свавілля міліції, продажність судів, монополізація ринку родинними олігархами сприяють не на користь іміджу України. Все складніше й складніше нам знаходити порозуміння з цивілізованим світом.

Але, не дивлячись на все вищевикладене, мене особисто потішили  результати останнього соцопитування. У порівнянні з минулими роками все більше українців ставляться позитивно до факту незалежності України – таких на сьогодні 61%. До того ж молодь, що народилася і виховувалася  після розпаду СРСР, навіть не уявляє, як то жити не в суверенній державі.

Що ж 22 роки – то ще не дуже зрілий вік для людини, дехто тільки починає своє самостійне доросле життя. Тож не будемо сварити нашу іменинницю, а побажаємо їй від душі, зрештою, знайти свій правильний шлях розвитку і ні в якому разі не звертати з нього. Адже як би там не було, ми все одно її любимо – таку непередбачувану, таку нестабільну, таку незрілу і таку… рідну. З Днем народження тебе, наша Україно!