НАС НІХТО НЕ ЗНИЩИТЬ – МИ САМІ ВПОРАЄМОСЬ!

19 января 2017, 17:28
0
128
НАС НІХТО НЕ ЗНИЩИТЬ – МИ САМІ ВПОРАЄМОСЬ!
проблеми... проблеми.. проблеми.

Тут колеги цікавляться #реформами в освітній галузі. Їх взагалі-то не видно, але що ж… Сформулюємо!

Проблема підготовки до життя і праці — центральна в народній педагогіці. Як корелюється це з бажанням чиновників Міносвіти подовжити термін навчання учнів до 12 років? Діти стануть розумнішими?

Ми хочемо виховувати особистість, розвивати індивідуальні якості кожного учня? Тому чому й досі в школах учні мають ходити в шкільній формі, однаковій як олівці в коробці? Чому ми прагнемо прогресу, натомість, як і 50 років тому учень має заробляти собі сколіоз пудами підручників, а не користуватись планшетом чи нетбуком?

Чому в пріоритеті вчителя має бути нав’язана «згори» ефемерна програма, складена  не зрозуміло ким та не зрозуміло для чого?

Я (впевнений як більшість громадян) категорично проти реформ заради реформ! Тим більше я проти #імітації реформ! Та як кажуть у народі – хтось же має отримувати зарплату за свою «бурхливу» діяльність.

За роки роботи в різних освітніх закладах я сформулював для себе кілька основних правил. Головне – #вчитель має бути #другом #учневі! Вже потім це і наставник, і вчитель, і «другий» батько. Учень має відчувати доброзичливість свого педагога, його особисту зацікавленість в становленні й розвитку. Діти мають отримувати знання не з примусу, а виключно свідомо прагнути їх. Як весняні квіти прагнуть появи вранішнього сонця, вони мають чекати кожен наступний урок, кожну можливість зрівнятись зі своїм старшим другом у знаннях, а іноді й перевершити його!

Другий пункт (не показуйте моїм колишнім керівникам) не менш важливий, хоча відноситься виключно до організаційної роботи. Я завжди писав чіткий календарний план, затверджував його, вносив все це до журналу, будував навколо нього свою роботу… Та ніколи, чуєте НІКОЛИ, його не дотримувався. Чому? Тому що час визначений програмою ніяк не корелюється з освітніми реаліями, тому що деякі теми можна «вплести»  в суміжні, інші  навпаки – потребують більш детального розгляду. Абсолютно всі підручники й програми представлені в школах – повний #совок і відсутність оригінальності. Знову згадаю про олівці… Крім того кількість помилок в тих «підручниках», що друкують останнім часом вражають навіть не спеціалістів. Про смислове наповнення та якість можна й не згадувати.

Сьогодні ми стоїмо перед вибором йти радянською стежкою #зубріння, чи впроваджувати нові методики викладання предмету, де учневі вчитель показує шлях до здобуття знань. Бо ж розвиток Інтернету змінив все. На перше місце виходить вміння мислити, а не запам’ятовувати. Учень отримує терабайти інформації просто провівши по екрану смартфону чи планшету. Вартість інформації наближається до нуля з геометричною прогресією, а вміння її аналізувати, якісно обробляти та створювати нове є основною цінністю #людини 21-го століття. Ну а #влада сьогодні бере за основу радянські програми, додає своє і як наслідок ми маємо «реформу» - 12-річну школу. Бо ж просто не встигнуть «передати весь той необхідний обсяг знань»… Я от уявляю випускників-2030 з бородами і зі вже своїми дітьми на руках.

Теж відбувається й більшості вишів. #Креатив, #особистість? Навіщо – вчіть тони нікому не потрібної макулатури! Не розумію навіщо готувати 5 років бухгалтера (що потім не буде працювати за дипломом), якщо є 3-4 місячні курси з практикою! Людина й вчиться й отримує кошти.

Навіщо цій державі #винахідники й світлі голови, - най краще допоможуть сусідній Польщі й далекій Канаді… Там вони більш потрібні! Наука в Україні – це фінансування будинків і функціонерів, а не справжніх науковців. А скільки буде коштувати здобувачу будь який науковий ступінь? Я навіть натякати не буду – дуже дорого!

Наш світ змінюється швидше ніж курс валют в обмінниках, тож програма яку заклали років 6-7 тому сьогоднішньому випускнику вузу вже ні до чого. Програми мають бути адаптивними, змінюватись і коригуватись кожні 2-3 роки.

Вартість навчання, наповнення, якість і терміни мають бути переглянуті! Орієнтація на учня, це не заглядання до батьків в кишеню! Зрозуміло, що в освіті лишились працювати реально святі люди, або ж лузери (ці довго не затримуються). Умови для їх нормальної роботи має створити держава, а не батьки дітей. Планується підвищення зарплат… Та невже? А #ціни й #тарифи вже разів 500 підвищились, - вони не питають ні в кого дозволу!

Тож єдине, що нам лишається – #саморозвиток. Виникає риторичне питання – Навіщо нам така «освіта»? Навіщо такі «реформи» і така «влада» взагалі?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
ТЕГИ: школа,реформа,освіта
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.