Кому в Україні не слабо «зупинити Поліщука»?

23 мая 2021, 17:08
Владелец страницы
политконсультант
0
835
Кому в Україні не слабо «зупинити Поліщука»?

Кажуть, що недоліки – це продовження чеснот. Подібне в нас виходить поки і з децентралізацією.

У концептах й задумах реформ – це більше поноважень на місця. Натомість у реаліях життя чомусь більше отримуємо феодалізацію і рейдерство.

Потім із усім цим «багажем» та репутацією йдемо до Європи. І закономірно ображаємось, як же негостинно та не по-сусідськи усе ще зачинені для нас омріяні європейські двері.

Цього тижня, 20 травня, мою увагу в столиці привернула одна масова хода. Ні, це був не «парад вишиванок», як могли б подумати у той святковий четвер.

На жаль, то був іще один «марш ганьби», яких у нас на кожному кроці більш ніж вдосталь.  Громадські активісти та мешканці Києва й Київщини спочатку пікетували ТРЦ Гулівер, потім рушили ходою до Міністерства внутрішніх справ. Далі – під стіни Верховної Ради України. І наприкінці – до Офісу Президента.

І все через українського олігарха «середньої руки» Віктора Поліщука.

Не секрет, що дружина Поліщука є племінницею Світлани Медведєвої, дружини колишнього президента РФ Дмитра Медведєва. Завдяки цьому пан Поліщук мав за часів Януковича помітний вплив на державні активи і справи. І зновуж таки не секрет, що зараз він активно намагається відновити свій статус в Україні.

Тож спочатку мені подумалось, що саме через дружину пана Поліщука, Лілію Рєзвую, люди пікетують Гулівер. Відомо, що вона є власницею цього ТРЦ. І кажуть, що кредит на будівництво хмарочосу-велетня у центрі Києва державному «Ощадбанку» ця бізнес-леді й досі не віддала. Дійсно, навіщо віддавати держбанку кредити з прибуткового активу: Якщо можна «порішати» і списати, чи відмити… А це, на хвилинку, 441 млн долл. У тому числі гроші мільйонів простих українців, які довірили Ощадбанку свої скромні заощадження.

На чию ж підтримку спирається ця заможна родина, якщо не боїться так виклично вести справи з головним державним банком? За них «попросили»? В Україні чи в Російській Федерації? Це – питання до МВС Авакова, спецслужб та прокуратури. Вірогідно, громадські активісти вийшли маршем та пікетами, щоб нагадати правоохоронцям ці питання.

Так само не виключено, що той «марш ганьби» організували ошукані вкладники банку Михайлівський. Адже коли було виведено півтора мільярди з Михайлівського Михайлівський на одну з рядових фірм, постраждали кілька десятків тисяч людей та компаній – клієнтів банку.

Віктор Поліщук тоді публічно заявив, що продав Михайлівський якраз напередодні визнання його неплатоспроможним з боку НБУ. Тому не має жодного відношення до шахрайських дій у Михайлівському. Правоохоронці «повірили». А ви вірите?

Іншої думки про це самі пікетувальники, серед яких бачили, зокрема,  акціонерів і працівників Броварського заводу пластмас, а також броварських правозахисників і активістів.

Вони розповіли, що Віктор Поліщук, спираючись на якісь потужні «протекції», продовжує «віджимати» бізнес-активи в українських та іноземних підприємців.

Так, історія у Броварах почалась іще за часів президента Януковича, коли в 2013 році Броварська міськрада проголосувала за передачу земель ДП «Радіопередавальний центр» в оренду для ведення «особистого селянського господарства». Невдовзі після цього усе обладнання ДП «Радіопередавальний центр» – на ділянці площею 94,6 га – було демонтовано й вивезено/розпродано. А самі земельні наділи опинились у власності компанії Віктора Поліщука.

Після Революції Гідності територію радіопередавальних центрів вдалось повернути державі, але ненадовго. На 4 роки на ці гектари землі наклали  арешт. Який, як ідеться з розслідування BIHUS.info, було знято в кінці 2019 року. Завдяки чиїй підтримці пана Поліщука у вищих ешелонах влади це сталося, журналісти-розслідувачі так і не встановили. Але в тендерах на держзакупівлі компанії групи Поліщука завжди мають «зелене світло», і це легко побачити з відкритих джерел.

Не жодних «явок-паролів» по справах Віктора Поліщука, на разі, й у Авакова, Венедиктової, Єрмака. Завдяки чому прямо зараз, як мовиться «в режимі реального часу», групою Поліщука вчиняється спроба незаконно заволодіти Броварським заводом пластмас.

Одним з містоутворюючих підприємств, до речі. Одним із найбільших платників податків у регіоні, теж до відома. Зрештою – прибутковим підприємством, яке створює соціально захищені робочі місця та має більше 6 тисяч дрібних акціонерів і акціонера-іноземця.

Рейдерів не зупиняє навіть те, що серед засновників підприємства є громадяни США і ця справа з «чорними реєстраторами» та силовими сценаріями не минеться безслідно для інвестклімату й міжнародної репутації нашої країни.

У підсумку на світовій авансцені за наслідки цього гоп-стоп бандитизму звично відповідатиме держава Україна й Президент Зеленський.

Тож і питання безпосередньо до Президента: а може краще спрацювати на попередження кризи, ніж дочекатись, коли «загориться»?

 

 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.