Українська наука на шляху до…

24 октября 2020, 17:27
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
712
 Українська наука на шляху до…
Віталій Скоцик

Віталій СКОЦИК про стан науки в Україні




У лютому 2020 року я зустрів одного з наших провідних фахівців Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, це було ще до карантину, і тоді він мені розповів, до чого потрібно готуватися. І сьогодні я чітко усвідомлюю, що його прогноз виправдався на 100%. 

Тоді він зі мною поділився хорошою новиною про те, що в українській науці розроблено тести на виявлення інфікованих коронавірусом, які коштують значно дешевше, ніж закордонні аналоги. Інститут повністю готовий до того, щоб запустити їх у виробництво. 
Через декілька днів стало відомо, що це питання розглядала Рада національної безпеки і оборони України. Було доручено профінансувати інститут з його розробками. Пройшло достатньо багато часу, але Інститут молекулярної біології і генетики НАН України за розроблену тест-систему для діагностики коронавірусної інфекції 2019-nCoV довгоочікуваного фінансування так і не отримав.

Ми сьогодні говоримо про те що, одним з основних інструментів для того, щоб врятувати і захистити український народ під час пандемії, є успішна і швидка вакцинація. Але прикро констатувати, що фактично ні розробки, ні виробництва вакцин в Україні не існує понад 5 років. Нічого, жодних вакцин, на сьогодні в нашій Україні не випускається.
Тому ті країни, які змогли зберегти свою науку, наростити свій потенціал у фізиці, медицині, біоенергетиці, біотехнології, космічній галузі тощо, скористалися кризою і неготовністю інших країн до тих викликів, що сьогодні отримує світове суспільство і насамперед українське. 
Звичайно, досі ми говорили про те, що наука є основною конкурентною перевагою будь у чому. Тому що можна купити іноземну технологію, але зрозуміло, що та держава, ті підприємства і ті компанії, які живуть та працюють в цій країні, у першу чергу будуть використовувати свої нові розробки для того, аби створити конкурентну перевагу для своєї економіки, і продаватимуть лише тоді, коли буде повне розуміння, що їх поки навряд чи хтось наздожене. 
Розуміння того, що економіка і конкурентні переваги кожної країни мають ґрунтуватися на наукових розробках, які і створюють конкурентні переваги, має бути в головах тих людей, які управляють державами. На жаль, як показала криза 2020 року, фактично науки як такої в нашій країні немає. А якщо є, то виглядає сиротливо і ледве виживає. 
Але те, що у нас талановита нація та є багато дійсно хороших науковців, то цей факт беззаперечний.

Цього року доля завела нас до одного з науково-дослідних інститутів НАМН України.
Я вам скажу, що рівень фахівців, яких ми побачили, на базі застарілого обладнання, на якому вони працюють, ще раз доводить – людський потенціал у нас ще зберігся, а от державної політики щодо розвитку науки не було і досі немає.
Водневі технології. Це те, про що сьогодні говорять не лише Сполучені Штати Америки та Китай, а й інші країни. Це те, що вони інтенсивно впроваджують у життя. В Україні водневі технології розвинуті чи не найкраще в Європі, але чи вдасться нам зробити це нашою конкурентною перевагою сьогодні – питання відкрите.

Космос. Запуск приватного проекту SpaceX, який відбувся в цьому році компанією Ілона Маска, говорить про те, що можна успішно поєднувати приватну науку з державною наукою. Але для цього потрібно мати розуміння чіткої стратегії – що і як можна робити.
Приклад задіяння Оксфордського університету в розробці однієї з вакцин проти коронавірусу свідчить, що і навчальні заклади, і класичні університети можуть мати прекрасні наукові школи.
Якось мені пощастило побувати в нашому Чернівецькому національному університеті. Він не просто дуже гарний, естетичний, архітектурний комплекс, у ньому досі збереглася «стара школа» оптофізики, тих науковців, які передавали знання від покоління до покоління і нині є законодавцем моди в цьому напрямі.
Національний університет водного господарства та природокористування в місті Рівному. Ви можете здивуватися, але науковці цього університету працюють сьогодні в різних країнах світу, працюють там, де є гідроспоруди. 

Але підтримка і фінансування наших науковців порівняно з тими, хто працює в Оксфордському університеті, абсолютно різниться. Інформації про статки українських учених їхні зарубіжні колеги не ймуть віри. Через це більшість наших розробок на сьогодні імплементується саме за кордоном, а не у своїй країні. Не дивно, що талановиті випускники вишів не поспішають присвячувати себе науці, а молоді вчені масово рушають за кордон, де швидко досягають вагомих успіхів. Як наслідок наукові школи, що формувалися десятиліттями, невпинно старіють і можуть опинитися на межі зникнення.
Ми з вами говорили про потенціал переробної галузі, виробництва продуктів харчування в Україні, та й економіки загалом. Розкрити ж потенціал усього того, що є в нашій країні, неможливо без розвитку освіти й науки. 
Успішні держави на своєму прикладі доводять, що між освітою та економічним розвитком є безпосередній зв’язок. До прикладу: таблиця, яку ви бачите нижче, демонструє, в яких державах учителям платять найвищі зарплати. У топ-п’ятірці – Люксембург ($109,3), Швейцарія ($104,3), США ($72,8), Німеччина ($67,9), Канада ($61,6).

Країна

Середньомісячна зарплата, дол.

Середньорічна зарплата, дол.

Люксембург

9 106

109 272

Швейцарія

8 696

104 352

США

6 070

72 840

Німеччина

5 640

67 680

КАНАДА

5 132

61 584

Норвегія

4 918

59 017

Австралія

4 630

55 560

Швеція

4182

50 190

Іспанія

3 247

38 970

Велика Британія

2 896

34 760

Китай

2 838

34 060

Португалія

2 639

31 670

Бразилія

1 145

13 740

 


Абсолютно таку ж стратегію задіяли в розвитку своїх держав Ізраїль і Туреччина.
Фактично цей список збігається з переліком топ-держав за найвищим рівнем ВВП на душу населення або за Індексом людського розвитку. Отож, хоч би якою була головна економічна конкурентна перевага країни, вона мусить бути підкріплена науковими розробками, загальним інтелектуальним рівнем народу. Комбінація цих чинників дає трамплін для якісного розвитку. Іншими словами, держава зобов’язана вкладати в людський потенціал. А значить, і протидія можливим кризам майбутнього починається в наших дитсадках, школах, коледжах та університетах, науково-дослідних інститутах і лабораторіях. 

Ми з великою увагою спостерігаємо за тими, хто цього року отримує Нобелівські премії. Якщо ви ознайомитеся зі складом команд науковців, які працюють над дослідженнями, дуже дивно буде, якщо там ви не побачите українця. Ми присутні майже в кожній команді, і шкода, що знову не в своїй країні, а за кордоном. 
Про рівень розуміння цих проблем у нашій державі свідчать, зокрема, бюджетні перипетії. 
З однієї сторони, якщо ми проаналізуємо, що відбувалося за останні роки, то, наприклад, попередній президент України підписує Закон «Про наукову та науково-технічну діяльність», але ухвалений бюджет на 2016 рік не враховує витрат на його виконання. У тому ж бюджеті всі галузеві наукові академії, окрім медичної, отримують менше фінансування, порівняно з минулим роком. Відбувається масове закриття шкіл у сільській місцевості, що робить менш доступною навіть середню освіту.
На той час міністр освіти і науки України (2014–2016) Сергій Квіт оприлюднив у листопаді 2015 року інформацію, що Україна витрачає на всю науку 4,2 млрд грн (200 тис. доларів США), це 0,25% від ВВП нашої країни. Ця сума менша, ніж бюджет одного університету в країні ЄС. Для прикладу, в Польщі на науку виділяють 5 млрд доларів, а в Росії – 20 млрд доларів на рік. Зрозуміймо, що без науки рухатися неможливо.
Якби ми приділили достатню увагу системі охорони здоровʼя нашої України і медичній науці, сьогодні могли б мати зовсім іншу ситуацію у боротьбі з коронавірусом. Але цього не відбулося.
Тому двічі секвестр бюджету 2020 року, який приймався Верховною Радою України, на жаль, у першу чергу відбувався на фоні коронакризи, але із зменшенням фінансування науки, освіти і культури. Не можна зменшувати фінансування науково-дослідних центрів Академії медичних наук, коли країна у критичній пандемічній кризі. Не можна. Як можна цього не розуміти.
Міф про те, що наука обтяжує бюджет, і досі живе в бюрократичних кабінетах. А ще й у головах тих, хто приходить до влади. І серед них ми побачимо багатьох без вищої освіти, а що вже говорити про наукові ступені.
Насправді ж вона рухає і збагачує національні економіки і цілий світ. Що здатна наука зробити для економіки, можна показати на прикладі аграрної галузі. Встановлено, що завдяки селекції та насінництву в країнах Західної Європи врожайність окремих культур зросла на 45–50%. Завдяки застосуванню новостворених сортів і гібридів удвічі збільшився валовий збір зерна та іншої продукції в Канаді, США, Німеччині, Франції та інших розвинених країнах. 
Я уважно слідкував за молодшим братом голови Tesla Motors, Inc. (TSLA, NASDAQ), бізнесмена Ілона Маска. Кімбал Маск – організовує другий проект будівництва вертикальних ферм у морських контейнерах. Доки Ілон Маск займається космічними розробками і своїм інноваційним проектом SpaceX, його брат Кімбал всерйоз налаштований змінити уявлення про повсякденний раціон. «Харчова промисловість зіпсувала Америку. Через неї люди з низьким рівнем доходу страждають від ожиріння і діабету», – говорить Кімбал Маск. У 90-х роках брати Маск захопилися інтернетом і разом створили сервіс Zip2, що став попередником Google Maps, а 1999 року продали його за 300 млн доларів. Після цього Кімбал інвестував в усі проекти Ілона і є членом правління його компаній. Програма Маска набула розголосу і навіть була підтримана Міністерством сільського господарства США, яке надало невеликі кредити для покриття початкових операційних витрат. Також ідею підтримала низка інвесторів, зацікавлених у проекті. Українські науковці створюють не менше нових перспективних сортів, ніж європейські колеги. Однак в Україні немає політики державного протекціонізму на ринку інновацій як таких. Тому в нас надто повільно впроваджуються у виробництво нові рекомендовані для поширення сорти й гібриди рослин. А це прямі втрати для економіки, оскільки на наших полях ще й досі сіють частину сортів зі зниженим рівнем урожайності та слабкими адаптивними властивостями. 
Я прекрасно знаю історію розвитку Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, а людина, яка очолює його, – Володимир Васильович Моргун, є реально тим спеціалістом, науковцем який прекрасно розуміється на селекції злакових культур: пшениці та ячменю. Коли ж ви подивитесь на науково-дослідні ділянки нашого провідного інституту, та й не лише його, а й Селекційно-генетичний інститут, наприклад під Одесою, ви здивуєтесь, адже рівень фінансування таких досліджень на сьогодні в нашій країні на дуже мізерному рівні. 

Задіявши науковий потенціал у роботі агробізнесу, Україна може збільшити свій ВВП у рази. У цьому плані можливості у нас колосальні.
Ми часто говоримо про те, чи потрібні взагалі національні академії? Так! 
Вони потрібні, але вони повинні працювати ефективніше, ніж працюють нині. Для цього їх треба модернізувати.
У системі Національної академії аграрних наук функціонує 48 науково-дослідних установ. Експериментальна база НААН – це 141 дослідне господарство. Академія щорічно проводить майже 1,5 тисячі наукових досліджень. Ви скажете, що все це бутафорія? Ні!

Є багато фундаментальних досліджень, які могли мати практичне провадження за умови необхідного фінансування. Але його сьогодні немає. Спілкуючись з представниками нашої аграрної науки, відчуваєш і гордість, і шок. Той же Інститут зрошувального землеробства НААН України на Херсонщині виводить сорти рису, що за своїми характеристиками кращі, ніж світові аналоги. У його господарствах народжуються високопродуктивні сорти озимої пшениці, кукурудзи, сої, люцерни, томатів. Як цим не пишатися? Хоча поля, які були в підпорядкуванні цього інституту, суттєво зменшилися, як і посіви самого рису.

І шок з’являється, коли бачиш, в яких умовах працює українська наука. Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України розробляє напрямки біогенного землеробства майбутнього, враховуючи перспективи відновлюваної енергетики – використання біомаси, вітряних електростанцій, сонячної енергії. При цьому науковці змушені працювати без коштів на техніку й матеріали, а куце бюджетне фінансування щороку ще більше скорочується. 

Українські урядовці й депутати мусять пам’ятати один закон всесвітнього розвитку: чим більший внесок науковців у ВВП, тим сильніша й ефективніша економіка. Позиції США як супердержави не в останню чергу зумовлені тим, що американський уряд скеровує на наукові розробки 2,7% бюджету країни, тобто понад 400 млрд доларів. Це найвищий показник у світі. Далі йде Китай, що витрачає на ці потреби 338 млрд доларів, Японія – 160 млрд доларів, Німеччина – 70 млрд доларів. Південна Корея ніколи не стала б світовим лідером з виробництва електроніки, якби не витрачала на наукові дослідження 4,36% свого бюджету, а це близько 65 млрд доларів на рік. 
Звісно, держави спонукають і підприємства,і організації, і компанії своїх держав, і тих, що працюють на їх території, інтенсивно вкладати в дослідження. Знову ж, як для держави так і для компанії нові дослідження є конкурентною перевагою.
Засновник Microsoft Білл Гейтс зібрав у фонд боротьби з коронавірусом понад 7 млрд доларів. І куди в основному йдуть ці гроші? Звісно, що в науку, на розробку вакцин, які мають боротися не тільки з COVID-19, а й з іншими хворобами, які на сьогодні ідентифікуються у світі.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає, що держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України. Однак різниця між декларованим і реальним в Україні, як завжди, досить суттєва. Зрозуміло одне: українські науковці змушені затягувати пояси. 

Що ж стосується проекту бюджету на 2021 рік, то Кабінет Міністрів України замість 1,7% ВВП на науку заклав лише мізерні 0,26%, тобто не додали величезну суму в 64,7 млрд гривень. І як це не прикро, але це правда.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.