Динаміка виборчої кампанії у Києві: «фальстарти» та продумані стратегії

17 октября 2020, 21:22
Владелец страницы
політолог
0
37
Динаміка виборчої кампанії у Києві: «фальстарти» та продумані стратегії

Хто і як витримав виборчий марафон

Виборча кампанія у Києві добігає свого завершення. Вже скоро ми дізнаємося про її результати. Про головних переможців та переможених, про тих, хто досягнув поставлених цілей, а хто – ні. Водночас, певні тенденції можна підбивати уже зараз.

Найбільша проблема будь-якої виборчої кампанії – це її «таймінг». Тобто, уміння правильно розпланувати час та ресурси, аби не розгубити, але набути підтримки громадян. Стартуєш занадто рано – втратиш багато, але не здобудеш підтримки. Стартуєш занадто пізно – можеш не встигнути досягнути поставлених цілей. Тому кожного разу стратеги кампаній змушені вирішувати ці надскладні «ребуси».

Ні для кого не є секретом, що цього разу (власне, як і раніше) кампанія реально розпочалася набагато раніше, аніж це було формально визначено законодавством. І кандидати дивилися з бордів на киян ще задовго до власного висунення. Тому стартували усі далеко не в один час. Хтось уже був упевнений у власному балотуванні, хтось продовжував внутрішньопартійну боротьбу.

Зрозуміло, що найменше проблем із таймінгом було у чинного міського голови В. Кличка. Посада і так робила його основним об’єктом загальної уваги. Як доброзичливої, так і не дуже. Фактично, Кличко зміг побудувати власну кампанію через призму діяльності на посаді міського голови, коли більшість знакових подій припадали на виконання ним своїх обов’язків. Відповідно, численні інфраструктурні проекти дозволяли постійно нагадувати про себе. Загалом, стратегічна побудова кампанії у плані часу була для Кличка не настільки критична. Здобувати пізнаваність йому зовсім не потрібно.

Подібна ситуація і у представниці правлячої партії «Слуга народу» І. Верещук. Хоча вона проводить власну передвиборчу кампанію, але зрозуміло, що її особистий рейтинг пов'язаний із підтримкою партії та особисто президента у столиці. Відповідно, увага до неї, як до представниці «партії влади» буде постійно, але це, звісно, не гарантує відповідного рівня підтримки. Звісно, кампанія Верещук включала в себе і оригінальні сюжети, які виходили з її позиціонування як «пані-мер», але навряд чи вони відіграють вирішальну роль у кінцевому результаті.

Активно стартував А. Пальчевський, що був дуже присутній в інформаційному просторі ще до початку офіційної передвиборчої кампанії. Однак, схоже, що ця кампанія якраз демонструє як часове розгортання може впливати на кінцевий результат. Ранній старт примусив викласти усі аргументи на стіл завчасно. Відповідно, потім кампанія рухалася виключно по інерції, без наповнення чимось «проривним».

Для таких політичних сил як ЄС та ОПЗЖ кампанія у Києві не є основною та не є самостійною у порівнянні з загальнонаціональними кампаніями. Хоча те ж ОПЗЖ має власного кандидата у міські голови О. Попова, але той не може серйозно розраховувати на перемогу, адже у такої політичної сили як ОПЗЖ у Києві є виразна межа для зростання, яку подолати неможливо. Очевидно, мета і ЄС, і ОПЗЖ – власні фракції у Київраді, які вони планують завести, спираючись на загальнонаціональні, а не локальні кампанії. Тобто, за рахунок всеукраїнських брендів.

Досить цікавою у контексті часу виявилася кампанія київської «Батьківщини» та їхнього кандидата О. Кучеренка. Стартували вони не дуже рано, але встигли наситити кампанію регулярними та важливими меседжами. По-перше, вони правильно обрали для себе загальний напрямок – це конкуренція з чинною владою у питаннях господарства, інфраструктури, транспорту тощо, і по цьому стратегічному напрямку ледь не щотижня випускали якісь значимі інформаційні повідомлення. Це і презентація передвиборчої програми, яка містить лише питання місцевого самоврядування а не загальнополітичні декларації.  Це і презентація стратегії розвитку комунальної інфраструктури, заснованої на проблемах з теплопостачанням у столиці, це і ідея оскарження нарахувань оплати за прибудинкову територію з направленням різниці, переплаченої киянами на програму модернізації житлового фонду, це і концепція вирішення проблеми транспорту у столиці за рахунок розвитку комунального електротранспорту. Подібні теми публікуються регулярно, але найголовніше – усі вони вписуються у єдину концепцію «мера-гоподарника», яка на цих виборах представлена не дуже широко. Очевидно, що це якраз і є оптимальний темп для виборчої кампанії.

Окрема тема – кампанія «Голосу» та їхнього представника на посаду міського голови С. Притули. Стартували вони досить яскраво і змогли захопити одразу певну кількість відсотків, однак згодом кампанія почала розвиватися не так динамічно. Інформаційних приводів у них вистачає, щоправда поки що не зовсім зрозуміло, яку саме концептуальну єдність вони становлять.

Загалом, часу до завершення кампанії лишилося не так і багато. Результати її проведення стануть помітні для усіх. Чекати не довго.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.