Економічні бульбашки: циклічність і наслідки!

28 сентября 2020, 11:05
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
497
Економічні бульбашки: циклічність і наслідки!
Віталій Скоцик

Кризи призводять до того, що не підготовлені помирають, бідні стають біднішими, середній бізнес, якщо він не в розвинутий країні та не є сталим, гине, а багатші стають ще багатшими...




В 1990-х роках Велика Депресія спіткала азіатські країни. Найбільше вона вдарила по Південній Кореї, Таїланду, Індонезії, Малайзії. І знову ж, крах почався з кредитного буму в Азії, який надихнуло зростання «азійських тигрів». Обсяги кредитування в них у цей період перевищували зростання ВВП у середньому на 10 %. 
Бульбашка підживлювалася не лише появою надлишкових виробничих потужностей, але й різким ростом фондового ринку та чотирикратним збільшенням цін на нерухомість. У 1997 році Азія увійшла в глибоку кризу. Рецесія цього регіону серйозно вплинула на життя інших країн світу. Більш того – на підтвердження законів глобальної економіки вона потягнула за собою падіння вартості сировинних товарів, а відтак – дефолт у Росії (1998) та в Аргентині (2001). Докотилась вона й до України – у формі зниження попиту на українську сталь. І не лише. 
Я дуже добре пам’ятаю цей рік. Я тоді керував великою транснаціональною компанією, яка працювала в тій же Росії, в Україні та багатьох азіатських країнах. І той період вдарив не лише по українській сталі, він вдарив і по продуктах харчування, ціни достатньо швидко на продукти підтягнулися доверху. Отже, і криза азіатська вкотре підтвердила, що є речі віртуальні, а є речі практичні – ті, які необхідні людині зранку й до вечора.

Бурхливий розвиток Інтернету також ознаменувався кредитною бульбашкою, яка увійшла в історію як Криза доткомів. «Доткоми» (від dot.com або крапка-com) – компанії, чия робота базувалася у мережі – як і всяка інновація, привернули велику увагу інвесторів. Інвестиції та дешеві кредити стали доступними для численних компаній, які розвивали свої проекти, пов’язані з Інтернетом. Бум доткомів сприяв появі багатьох непродуманих бізнес-проектів. Цей сектор став фатально переоціненим. Бум обірвався в березні 2000 року і супроводжувався банкрутством сотень компаній і втечею капіталів з Інтернет-сектору економіки.

Я дуже уважно слідкую зараз за розвитком компаній Ілона Маска Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) та CEO Tesla Motors. У принципі, ці проекти поки що не приносили якогось реального прибутку, разом з тим ціна акцій на ці проекти постійно зростає. У 2020 році Tesla показала один з найкращих результатів у рості ціни акцій на ринку. Хоча це поки що не підтверджено ніякими реальними економічними показниками самої компанії. 

Розуміючи наміри однієї з найпотужніших авіабудівельних компаній в світі AIRBUS, яка заявила, що з 2035 року буде випускати серійні літаки на водневих двигунах, також інтенсивно в цьому напрямі запрацював Китай, а в Сполучених Штатах Америки компанія Nikola вже випускає вантажні автомобілі на водневих двигунах. Цікаво буде поспостерігати, наскільки технології Tesla протримаються у сучасному конкурентному світі. 

Якщо на певному ринку утворюється бульбашка, вона неминуче лусне, «забризкавши» піною багато суміжних ринків. Глобальна фінансова криза 2008–2009 років ще раз довела цю закономірність. Як відомо, передумовою кризи стало зростання ринку нерухомості в США. На початку 2000-х притік іноземного капіталу в американську економіку та низькі процентні ставки створили умови для зростання обсягів кредитування. Американці непомірно збільшили своє споживання за рахунок позичених коштів, причому розповсюдження набуло кредитування з високим рівнем ризику. Дійшло до того, що кредити оформляли навіть на домашніх улюбленців, собак і котів.

Ринок нерухомості відреагував помітним підвищенням цін. З 1997 по 2006 рік вартість житлової нерухомості в США зросла на 124 %. А кількість її власників сягнула 69,2 %. Майже чверть будинків було придбано з метою подальшого спекулятивного перепродажу, а не користування ними.

Наприкінці 2007 року процентне відношення загальної суми боргів американських домогосподарств до їхнього річного доходу склало 127%. Левову частку становили так звані субстандартні іпотечні кредити, тобто такі, що видаються позичальникам з ненадійною або дуже короткою кредитною історією. Для банків їхня привабливість полягає у високих відсотках по кредиту, які обґрунтовуються додатковим ризиком в роботі з такими позичальниками. Врешті-решт, проявився перегрів ринку – надмірна кількість набудованих житлових площ. Падіння цін було вже неминуче. Висока кількість відмов виплачувати іпотечні кредити і масове відчуження банками об’єктів нерухомості обвалили ринок нерухомості. З іпотечної кризи розпочалося загальноекономічне падіння в США: з середини 2007 року до листопада 2008-го чиста вартість активів у США знизилась більш ніж на чверть.

Істотно впали обсяги заощаджень і пенсійних накопичень. Сотня компаній, що працювали з іпотекою, припинили свою діяльність. Понад мільйон людей, які взяли участь у кредитній лихоманці на ринку нерухомості, стали бездомними. Американська криза в епідемічному темпі поширилась на фінансові ринки світу. Уже станом на серпень 2008 року у світі було списано цінних паперів, прив’язаних до субстандартних іпотечних кредитів, на 501 млрд доларів. На листопад того ж року за цим типом цінних паперів було зафіксовано збитки у розмірі $750 мільярдів. Це фактично означало втрату більшої частини світового банківського капіталу. Західні аналітики назвали цю кризу Великою рецесією. У 2009 році світовий ВВП вперше з часів Другої світової війни показав негативну динаміку. 

Рекордно скоротилася світова торгівля. Інфляція спричинила недовіру до валют і тенденцію переведення грошей у реальні активи, що стало причиною зростання цін на нафту й золото. 
Чи не те ж саме бачимо сьогодні. За винятком нафти, яка рекордно втратила ціну. Згадаймо квітень 2020 року, коли ціна на нафту рекордно впала на негативний рівень. Тобто виробники нафти доплачували, щоб її скупляли. Китай скупив таку величезну кількість нафти, що всі доступні танкери стояли місяцями навколо Китаю для розвантаження в терміналах.

Але соціальні наслідки Великої рецесії не менш болючі. А от у цій рецесії, 2020 року, що відбудеться, ще побачимо. Тоді ж, у 2009 році, майже 200 млн людей втратили роботу.
У 2020 році тільки в Сполучених Штатах Америки роботу втратили понад 40 млн людей за короткий час. Загальна кількість людей, яка втратила роботу в 2020 році, – понад 400 млн, і за прогнозами, багато з них не повернуться до своїх робочих місць.


Глобальним явищем після гострої фази кризи в 2008 році стало ослаблення середнього класу. Сьогодні поляки говорять про те, що 15 % українських заробітчан, які з’явилися в Польщі в 2020 році, це українці, які ще зовсім недавно були власниками малого і середнього бізнесу. Сьогодні вони вимушені виживати, влаштовуватись на роботу в сусідній країні.
У 2009 році частка 1 % найбагатших людей у світовому обсязі багатств перевищила 50 % і продовжила зростати. Отже, багаті стали ще багатшими. І проблема нерівності доходів, проявлена кризою, – це той виклик, на який нам доведеться відповідати і в 21 столітті. 
Нагадаю, що тоді як уряди різних країн у 2020 році створювали пакетні інструменти для порятунку робочих місць, економіки в цілому, щоб зберегти компанії, за перший–другий квартал найбагатші американці стали ще багатшими майже на $600 млрд.

Усі, хто очолює список найбагатших людей світу, на сьогодні також наростили свої статки. 
Тобто про що говорить криза. Криза говорить про те, що не підготовлені помирають, бідні стають біднішими, середній бізнес, якщо він не в розвинутий країні та не є сталим, гине, а багатші стають ще багатшими. Отже, як говорить українське прислів’я, поки гладкий схудне, то худий здохне. 

Тобто це те, що відбувається у світовій економіці сьогодні, зокрема і в Україні.
Прогноз українських економістів з чинного уряду свідчить про те, що економіка України в 2020 році впаде на 6,5 %. Я ж думаю, що ця цифра буде значно більшою, на рівні криз 2008–2009, 1997–1998 років. Тоді ж наша економіка падала на 15–20 %. До цього потрібно бути готовими і зараз.

Що «рятує» нас від масового падіння, так це те, що в нас так і не працюють фондові ринки, що кошти у нас були постійно дорогими.

Коли сьогодні у більшості країн світу облікова ставка Національного банку, яка визначає рівень кредитування в своїй країні, є або нуль, або біля нуля, а середня по світу – 2,5 %, Україна ще зовсім недавно вийшла на рівень 6 %, що втричі більше за середню по світу. 

Тому кредитування в нашій країні ні іпотечного, ні бізнесу фактично не було. Саме це, мабуть, стримує нашу державу від падіння у великих кризах.

Можливо, рецесія в нашій державі затягнеться не на довго. При правильному підході розуміння того, що ми маємо землю як основу економіки і продукти харчування, які найбільше потрібні в кризу і в рецесію, ми можемо швидко створити свої конкурентні переваги, але це – мистецтво управління державою.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.