ЧОМУ СТАЮТЬСЯ КРИЗИ, АБО АНАТОМІЯ КРИЗ

26 сентября 2020, 19:45
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
535
ЧОМУ СТАЮТЬСЯ КРИЗИ, АБО АНАТОМІЯ КРИЗ

Планета в цілому не готова до складних комплексних викликів і криз...



2020 рік став роком, в якому світ побачив небачену до цього часу кризу, нетипову – не економічну чи фінансову, кризу, викликану фактором, який людство не могло і не може поки що подолати. Удар від коронавірусу COVID-19 став таким швидким, таким неочікуваним, таким непередбачуваним, що з’ясувалося, що планета в цілому не готова до складних комплексних викликів і криз.

До цього часу економісти вважали причинами економічних криз появу великої частки сумнівних кредитів та зростання кількості високоризикованих цінних паперів на фондових ринках. Мабуть, так і було. 

Але згадайте слова, наприклад, Уоррена Баффетта, який до цього часу говорив, що немає сенсу вкладати гроші в золото, адже на ньому швидко не заробиш. Але Уоррен Баффетт дуже швидко, до травня – квітня цього року продав акції в усіх чотирьох провідних авіакомпаніях США і швидко почав виходити з фондового ринку, накопичивши ліквідність у готівці. Усі спостерігали за тим, що ж він робитиме далі. І ось уже через деякий час він почав вкладати гроші в те, що критикував раніше – у золото! Він купив акції компанії, яка займається видобуванням золота. Спочатку 11 %, а потім більше. Це, до речі, і привело до зростання ринкової вартості під час першої транзакції на 7 %. 

Уоррен Баффетт при цьому зазначив, що акції дають можливість заробити більше, але незважаючи на те, яка ціна на золото вчора, сьогодні чи завтра, у вас в руках буде реальне золото.

Я не можу не погодитись із цими словами, тому що акція – це віртуальна цінність, золото – це те, що є в руках. І попит на золото під час кризи вкотре доводить, що і сьогодні, і в минулому столітті, і декілька століть тому це реальна цінність. Ця цінність зберігається, незважаючи на те, яка ринкова вартість сьогодні.

Узагальнюючи, можна сказати, що до криз призводять ситуації, коли економічні процеси будуються переважно навколо віртуальних цінностей, а не реальних товарів і послуг. Знову таки, те, що відбувалося на фондових ринках протягом цього року, свідчить про те, що золото, люди, продукти харчування і досі залишаються основними важелями, на яких живе планета. І звісно екологія… як не прикро, але про неї ми всі говоримо дедалі голосніше і все частіше.

Теперішні кризи передбачив і всесвітньо відомий промисловець Генрі Форд. Цікаво, але і Генрі Форд, і Едгар Філен були тими промисловцями і підприємцями під час Великої Депресії, які не просто якісно провели свої компанії і заклали новий виток розвитку своїх бізнесів. Вони стали тими людьми, які описали у своїх книгах все те, що відбувалося, і те, що вони робили. Це те, чому сьогодні важливо говорити і писати про те, що відбувається, тому що наступні покоління мають це прочитати.

Так от, Едгар Філен у своїй праці «Рух на вихід» або «The Way Out» і Генрі Форд у своїй праці «Моє життя та робота» дійшли висновку, що надмірна переоцінка грошей і використання їх як товару рано чи пізно призведе до великих проблем. Адже основу успішної економіки формують дві головні складові: виробництво необхідних товарів і купівельна спроможність їхніх споживачів. Світ ще раз довів, що продукти харчування є надзвичайно важливими.
«Ти можеш одягати різний одяг, їздити на велосипеді чи автомобілі, літати на літаку чи гвинтокрилі, але кожен день ти хочеш їсти!»

Загрозу Форд вбачав у надмірній «роздутості» фінансового сектору, коли не реальний товар, а гроші ставали товаром. Висока вартість грошей, або відсотки за кредитами, призводить до здорожчання товару і зменшення купівельної здатності людей. Не випадково Генрі Форд максимально уникав кредитування свого підприємства, чим дуже розчарував тодішніх банкірів. На кризи він відповідав підвищенням продуктивності праці та зниженням витрат на виробництво своїх автомобілів. 

Сучасні кризи пов’язані зі сподіваннями виключно на «вільну руку ринку», яка має все відрегулювати, замість опори на реальний сектор економіки і виробництво матеріальних товарів і послуг, яких потребує суспільство. Товар чи послуга повинні мати справжню, а не завищену ціну.

Саме таким шляхом пішов сучасний Китай. Слова Мао Цзедуна: «Ми велика нація, але ми повинні жити скромно», заклали основу зовсім інший економіці. Так, її часто критикували, але саме в складний період часу вона довела, що здатна витримувати удари і швидко відновлюватися. Саме сьогодні чи не половина промислових товарів світу виробляється в Китаї. Чому? 
Тому що філософія була і є простою: послуга повинна бути справжньою, товар має бути надійним і не переоціненим, трактор має тягнути, комбайн має збирати, вантажівка має перевозити товари – і це їхні функції. Через таке співвідношення: ціна – якість і ефективність, китайська продукція на сьогодні виявилася набагато кращою, ніж західноєвропейська чи північноамериканська.

Прикладів криз, спричинених спекулятивним надуванням цінових бульбашок, історія знає предостатньо. 

Чи хтось пам’ятає Тюльпанову кризу в Нідерландах у XVII столітті? Це насправді анекдотичне явище зумовило ажіотаж навколо тюльпанів. Ми їх всі любимо. Квітка в той час стала предметом розкоші й ознакою високого статусу. А там, де є можливість швидких шалених грошей, негайно з’являються спекулянти. Дійшло до того, що 1637 року цибулину тюльпана продавали за ціною, що вдесятеро перевищувала річний дохід ремісника. 
Але того ж року ціни нищівно обвалились, зробивши банкрутами всіх, хто інвестував у цей переоцінений продукт. Рівно через століття після «тюльпаноманії» Нідерланди охопила аналогічна гіацинтова лихоманка – спекулянти зуміли розігнати ціни до захмарних висот. Цибулина квітки могла коштувати 1850 гульденів. У країні навіть торгували правами на ще не вирощені квіти. Чи варто говорити, чим це все закінчилося. 

Одна з відомих економічних бульбашок була пов’язана з інтенсивним будівництвом каналів в Англії і Вельсі на межі XVIIІ та XIX століть. Ураховуючи тодішній стан доріг у королівстві, великі вантажі з провінції до фабрик, зосереджених у містах, стало вигідніше перевозити каналами. Першопрохідцем був Френсіс Егертон, герцог Бріджуотерський, котрий 1761 року збудував канал від своїх шахт в Уорслі до Манчестера, де був високий попит на вугілля. Перевезення каналом так здешевило вартість вугілля підприємства Егертона, що герцог зміг посунути з ринку багатьох конкурентів і за рахунок цього різко збільшив свої прибутки. 
У 1790-х роках британський парламент схвалив будівництво десятків каналів, створивши старт тому, що пізніше назвуть «каналоманією». Акції будівельних компаній сягнули історичного максимуму, були переоцінені в рази. Але вже невдовзі на фоні будівництва доріг і залізниці інвестори мусили панічно позбуватися цих акцій. 

У 1840-х економічна бульбашка у Великій Британії утворилася навколо розвитку залізничних перевезень. Що вище росла ціна акцій залізничних компаній, то більше ними цікавилися спекулянти. Проекти залізничних ліній виникали навіть у місцях, де їх було неможливо побудувати. Було створено надмірну кількість компаній, неспроможних реально функціонувати. Багато інвесторів надто пізно зрозуміли, що залізниці не настільки вигідні, як їм здавалося. Крім того, 1845 року Банк Англії підняв процентну ставку і банки стали реінвестувати в облігації. 
Спекулятивний бум довкола залізниць обірвався за лічені дні, залишивши багато компаній без фінансування, а інвесторів – у збитках. 

Велику депресію прийнято вважати передусім американським явищем. Насправді ж це була найбільш спустошлива всесвітня економічна криза 20 століття, що підірвала добробут практично всіх держав. Звичайно, це не та яка вирує сьогодні пов’язана з коронавірусом. На початку Великої депресії передував спекулятивний бум у США в середині 1920-х років. Тоді мільйони американців вкладали свої кошти в акції. Умови, здавалося б, пропонувалися дуже вигідні: банки широко кредитували купівлю акцій, попит штовхав ціни вгору і позичальники розраховували швидко окупити затрати за рахунок неймовірного росту цін. З 1924-го і до середини 1928 року фондовий ринок США подвоївся. Протягом другої половини 1928 року він зріс іще на половину. 
Федеральна резервна система мусила підвищити облікову ставку до 6 %, щоб погасити ейфорію громадян. І тоді відбулося обвальне падіння цін на акції. 
24 жовтня 1929 року увійшло в історію як «чорний четвер» – день краху Нью-Йоркської фондової біржі. Тоді луснула бульбашка американського фондового ринку давши старт глобальній кризі. 

Хіба події на фондових ринках навесні цього року не були чимось схожі, коли акції багатьох компаній на ринках просто обвалилися, коли вперше за довгу історію Нью-Йоркська біржа зупинила свою роботу через те, що девальвували масово цілі величезні компанії. 
Тому ми ще раз переконалися, що саме кризові ситуації, надутий фондовий ринок призводять до того, що тільки-но стає складно, інвестори щодуху позбуваються акцій.

Тоді вартість цінних паперів упала на 60–70 %. А до кінця місяця власники акцій втратили понад 15 млрд доларів. Падіння продовжувалося закриттям заводів і банкрутством фірм і банків. 

Саме це відбулося і 2020 року. Криза –2020 довела ще раз практичність думки великих економістів і підтвердила слова Уоррена Баффетта. 

Наслідки кризи відчувалися у світі до кінця 1930-х років. Безробіття в деяких країнах охопило третину населення, а міжнародна торгівля впала в понад половину. Промислове виробництво відкотилося до показників початку ХХ століття. Це було 100 років тому.

У 2020-му ми бачимо, що коронавірус і криза, яка зараз розвивається, дозволять економіці світу повернутися до докризового рівня не раніше 2025 року. Але це за умови, що вакцини, які у світі на сьогодні розробляються, дійсно ефективно спрацюють. І що до середини наступного 2021 року світ проведе ефективну вакцинацію і поборе COVID-19. Якщо ж ні, то ця криза може бути значно глибшою і довшою, ніж криза минулого століття.

У США в лютому безробіття було на рівні близько 3%, через півтора місяця уже понад 14,5%, потім сягнув 20%. 
В Україні рівень безробіття зріс від 4,5% до 12,5%. Я не думаю, що це остаточні цифри, тому що у нас багато людей працюють сьогодні поза офіційною системою зайнятості. Тому, думаю, що рівень безробіття в нашій країні під час цієї кризи є не меншим, ніж у Сполучених Штатах Америки.

Тоді низький попит на товари підірвав багато економік, особливо австралійську та британську. Хоча смак Депресії відчули і в Африці, і в Японії. Німеччина захиталася без американських позик, що йшли на відбудову країни після Першої світової війни. На хвилі кризи в країнах Європи піднялися радикальні рухи. Зокрема, в Німеччині перемогу здобула сумнозвісна Націонал-соціалістична робітнича партія на чолі з Адольфом Гітлером.

2021 року вибори в Німеччині. Ангела Меркель, теперішній канцлер Німеччини, чітко заявила, що не буде більше переобиратися на пост канцлера країни. 
Очікуємо вибори президента у Франції, де партія Еммануеля Макрона «Вперед, Республіка!» уже програла місцеві вибори у своїй країні. 
У листопаді 2020-го вибори у Сполучених Штатах Америки…

Тож чи будуть аналоги того, що відбувалося в післякризові роки минулого століття, спостерігатимемо уважно вже у цьому столітті.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.