«Просідання» рейтингу або «колективна відповідальність»

2 июля 2020, 16:37
Владелец страницы
політолог
0
64

деякі тенденції соціології

На початку тижня президент Зеленський отримав новини, що не можуть його не насторожувати – кількість тих, хто його підтримує, продовжує падати. Зокрема:

-          за даними  КМІС у червні кількість тих, хто схвалює його діяльність, впала на 9%. Якщо у травні таких було 47%, то у червні 38%;

-          за даними опитування центру ім. Разумкова, якщо б зараз проводився перший тур виборів Президента, за Зеленського проголосувало 25% від опитаних (або 35% від тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме).

Так, діючий президент залишається лідером електоральних симпатій. Так, поступове падіння рейтингу – процес, притаманний кожному президенту України. Проте на тлі підтримки, яку Зеленський мав у другому турі виборів (73%), швидкість зниження рейтингу привертає увагу й має насторожувати керівника держави. Аналогічні темпи падіння були й у рейтингу Порошенка – 54% на виборах та 26% через рік після них.

Щодо причин поточного прискорення падіння рейтингу Зеленського. Вважаю, в першу чергу це викликано діями «соратників» президента. Треба нагадати, що формування нової влади відбувалося виключно на основі особистого авторитету чинного президента. Саме це дозволило завести до парламенту багато людей, яких просто не знали виборці. Просто вони так висловили довіру особисто Зеленському. Але ця довіра має і зворотній бік. Усі дії «команди» сприймаються як щось, що стосується особисто Зеленського. Цікаво, що скандалів стосовно самого президента останнім часом – не багато, а от щодо представників «Слуги народу» такого не скажеш.

При цьому, все ж варто розмежовувати численні непродумані заяви, обмовки та просто «побутові» скандали, а також свідоме висловлення ідей, які не співпадають з передвиборчою програмою президента Зеленського та не можуть викликати підтримку його виборців. 

Звісно, скандалів за участю «Слуг народу» останнім часом було чимало, але більшість все ж може бути віднесена до «першої категорії». Але вони швидше забуваються. Зрештою, завжди можна вибачитися. Складніше з «ідейними». М’яко кажучи, не додала симпатиків Президенту нардеп «Слуги народу» Третякова. В найбіднішій країні Європи казати про «низьку якість дітей» незаможних громадян – дуже погана ідея. Як і прикривати цю ганебність тим, що авторство терміну «якість дітей» належить Нобелівському лауреату Бейкеру. Бо питання, чому рівень життя українців не зростає, адресують не Третяковій, а Президенту.

Або така ситуація. Президент особисто обіцяє шахтарям, що «Центренерго» погасить перед ними борги. Однак, з 2 млрд. грн. боргів гаситься аж… піввідсотка (8,75 млн. грн). Чому так сталося? Тому, що на «Центренерго» менеджмент, «близький» одному «патріотичному олігарху», якого дехто і досі вважає наближеним до Президента України. Цей олігарх стверджував, що «борги віддають лише боягузи», а він людина смілива. Загалом, «Центренерго» впевнено набирає статусу символу нової корупції. А коли замість повної суми боргу віддають лише піввідсотка, це кидає тінь й на Президента, який обіцяв погашення заборгованості.

Або переписка двох нардепів від «Слуги народу» Геруса та Жупаніна. Вони обговорювали те, як будуть «гамселити» зелених (в оригіналі там були непарламентські вислови, бажаючі без труда знайдуть в Інтернеті). Й це на тлі того, що Президент неодноразово обіцяв створити в Україні найкращі умови в світі для інвестування в «зелену енергетику». Це вже не «обмовка», і не недоречний коментар про зовнішність жінок. Тому у даному випадку не лише не слідують висновки, а навпаки – ті ж самі Герус та Жупанін реєструють законопроект, яким дозволяється відновити імпорт електроенергії з країни-агресора. Незважаючи на те, що в цей час офіс Президента пікетують шахтарі, які не отримують зарплату в тому числі через витіснення вітчизняної електроенергії імпортованою з Росії (надаючи перевагу Росії, наші ТЕС зупиняють, тому попиту на українське вугілля нема). Незважаючи на те, що саме імпорт струму визнано однією з ключових причин глибокої кризи в енергетиці України. Незважаючи на те, що Зеленський обіцяв розібратися з імпортом електроенергії з РФ, після чого Кабмін, в межах своїх повноважень, призупинив купівлю струму в країні-агресорі. 

У більшості скандальних випадків мова може йти про помилкову необережність. А от ситуація на «Центренерго» та можливе відновлення імпорту електроенергії - це відвертий цинізм, який, накопичуючись, впливає на ставлення до влади. За таких друзів хіба потрібні Президенту вороги?

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.