БЕЗ ПРАВА НА ПОМИЛКУ!

15 апреля 2020, 16:36
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
220

Про "антикризові" зміни до "Державного бюджету - 2020"



Мабуть, немає сьогодні країни, яка б не переглядала бюджет своєї держави у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Усі держави зазнали дуже серйозного удару. Серед них і «стовпи» світової економіки, такі як Китай, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Італія, Франція, Німеччина, які також змушені приймати дуже серйозні рішення.

Якщо класифікувати всі ті дії, які були задіяні лідерами тих держав, де коронавірус завдав найбільшої шкоди, то можна визначити декілька основних напрямків:

по-перше, держави хотіли захистити максимально людей від зараження, і таким чином, були впроваджені і карантин, і обмеження руху; по-друге, держави інтенсивно фінансували свої заклади охорони здоров’я, забезпечуючи їх необхідним медичним обладнанням, захисним і тестувальним обладнанням, як для захисту лікарів, так і з метою вчасного діагностування та лікування хворих. 

Далі потрібно було зберегти малий і середній бізнес, зробити превентивні кроки для того, щоб масове безробіття було максимально низьким. Пандемія коронавірусу змусила всі країни подумати про антикризові заходи з підтримки бізнесу, щоб уберегти його від масового банкрутства. Для цього було задіяно декілька інструментів: це і кредитні канікули, коли малий та середній бізнес звільнялися від сплати на певний період часу від кредитів і відсотків по кредитах; це і податкові пільги, і державні гарантії, і підтримка звільнених працівників. Також для порятунку своїх економік світові держави впроваджували інтенсивні програми по додаткових нульових кредитах, інші різні екстрені програми для підтримки малого та середнього бізнесу.
Фактично кожна велика економіка використала ці й інші інструменти, для того, щоб максимально зберегти бізнес своїх держав. 

Тим не менше, світовий скачок безробіття став безпрецедентним за весь період часу, починаючи з «Великої депресії» в США на початку XX століття. У США безробіття за три останні тижні сягнуло майже 17 мільйонів людей.

В Європі ситуація не краща. Кількість безробітних в окремо взятій країні досягнуло рекордного рівня: від сотні тисяч до мільйону. Звісно ж, превентивні кроки в кінцевому результаті значно згладжують негативні складові кризи. Але разом із тим, сьогодні світові економісти говорять про те, що в середньому економіки держави, де діють карантинні заходи за місяць втрачають біля 3%. Тобто, якщо карантин триває два місяці, то втрати приблизно дорівнюють 6%.
Але це лише прямий вплив на економіку держави від місячного карантину. Щодо наслідків, які пожинатимуть економіки держав у майбутньому, то вони будуть ще більш плачевними.

Як Україна переживала кризи у 1998 та 2008 роках?!
І в одній, і в другій кризі ми втратили біля 20% економіки нашої держави. Через те, дуже дивно сьогодні читати прогнози урядовців нашої країни, які заявляють, що економіка України зменшиться чи то на 3,4% чи то на 6,5%. У реаліях потрібно очікувати, що зменшення ВВП нашої держави буде значно більшим.

Дивлячись на те, як діє в нинішній кризі світ, цікаво було спостерігати дії влади України.
Те, що проблеми з наповненням держбюджету в Україні виникли ще до епідемії, а карантин їх лише посилив, ми знаємо. Експертів, які могли б чітко окреслити глибину падіння економіки й обсяг необхідних для порятунку ресурсів, в Україні не так багато, але вони є. Але, на жаль, їх немає у вищих ешелонах влади.

Отже, дуже цікаво було оцінювати те, що було прийнято днями Верховною Радою України у вигляді документу щодо змін до державного
бюджету України на 2020 рік під № 3279-д.

Так от: у цих змінах ми бачимо, що доходи бюджету нашої країни зменшилися на 119,7 млрд гривень, і практично доходи зменшилися по всіх напрямках: по таких напрямках як податок на прибуток, імпортне ПДВ, збір внутрішнього ПДВ, мито на товари, які надходять в Україну, так і по тих, які були закладені фантастичними: такими, як, наприклад, у бюджеті було ще в нещодавній версії біля 12 млрд від приватизації.
Зрозуміло, маючи повний провал усіх попередніх років, очікувати якогось прориву у цьому напрямку не доводиться.

Але, якщо ми беремо у відсотковому розумінні, то доходи бюджету в даному випадку зменшилися на 11 відсотків. Тобто, якщо ми говоримо про два місяці карантину із середньою втратою - 3% в місяць і відповідно – 6% за 2 місяці, то тут є певний запас на більше падіння.

Якщо ж враховувати досвід 1998-го і 2008-го років, де ми втрачали біля 20 відсотків економіки, то зрозуміло що найближчим часом Верховній Раді і Уряду доведеться знову засідати для того, щоб робити вчергове секвестр національного бюджету, і він буде орієнтовно ще на 100 млрд грн.

Тобто треба уважно дивитися, що на сьогодні «урізається» у теперішній версії закону
№ 3279-д від 13.04.2020 року про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
і що ще можна буде «урізати» найближчим часом.

До речі, це «урізання» на 100 млрд грн реальне лише в тому випадку, якщо держава дійсно зможе забезпечити запозиченнями дефіцит у 298,4 млрд грн, який, власне, і запланований цією версією бюджету.

Також цією версією бюджету передбачається, що державний борг нашої країни зросте на 16% - від 2,05 млрд гривень до 2,39 млрд грн. Тобто, це суттєве зростання - орієнтовно 300 млн гривень.
Але, якщо не буде надходжень від МВФ, а також інших зовнішніх і внутрішніх запозичень, то потрібно розуміти, що автоматично буде додатково урізатись нинішній бюджет, як мінімум на вже згадані 100 млрд гривень. Або ж потрібно буде шукати додаткові шляхи доходу, які в даній ситуації абсолютно нереальні.

Саме тому, ця версія бюджету є дуже теоретичною. Він залежить від багатьох факторів.

Наскільки сильно наша економіка постраждає від пандемії й її наслідків? 
Наскільки нинішній уряд у змозі залучити додаткові гроші від зовнішніх кредиторів?
І на перше, і на друге запитання на сьогоднішній день відповіді немає. 

Тому всі шляхи, про які ми зараз згадуємо щодо наповнення бюджету, є теоретичними. Потрібно також згадати, що до МВФ звернулось вже 87 країн за допомогою, що ще більше ускладнює питання.

Отже, давайте ще раз глянемо на ухвалений закон та проаналізуємо, як змінився державний кошторис в умовах пандемії та економічного стресу.

Загалом, забігаючи наперед, скажу, що для балансування держбюджету фінансування скорочено майже за чотирма десятками видаткових статей.

Тут важливо аналізувати (ДБ-2020) із двох точок зору: з економічної та політичної.

З економічної точки зору! Ми бачимо, що наразі дійсно приділяється увага медичній галузі, хоча є свої цікаві нюанси, про які ми ще згадаємо. Також, певна увага є і до найбільш вразливої групи населення - пенсіонерів, але наскільки вона ефективна?, - питання сумнівне.
Проте, ми не бачимо ніяких практичних кроків для підтримки малого та середнього бізнесу, що дали б можливість йому пройти цей складний період. А ситуація складається таким чином, що уряд вирішив так: якщо не буде зовнішніх запозичень, на які дуже розраховує керівництво нашої держави, тоді країна може, і повинна, вижити за рахунок того бізнесу, який дивом втримається в цих критичних умовах.

Тож, що ми маємо по бюджету!
Якщо ж таким терміново необхідним було прийняття закону про ринок землі, який зараз вже на підписі у президента, і якщо, по ідеї, він дійсно мав би терміново впроваджуватися, хоча б у тій формі яка вже є, то Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру мала б отримувати повноцінне фінансування. Чи не так?

А що ж ми маємо насправді?

А насправді, ми маємо «урізання» коштів на цю спеціальну службу, бачимо серйозне зменшення фінансування Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 218,5 млн, в тому числі на 192,7 млн грн – видатки, які планувались на інвентаризацію земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру, що особливо важливо після відкриття ринку землі. 
Хоча цьогоріч земельна агенція планувала об’єднати кадастри, завершити ортофотозйомку всієї території України та до 1 серпня провести інвентаризацію усіх земель сільськогосподарського призначення.

Тобто, це говорить про те, про що ми і раніше говорили, що ринок землі готується під абсолютно «мутну воду», де рибу будуть ловити тільки ті, хто реально контролюють ситуацію і тримають у своїх руках земельне питання нашої держави.

Далі бачимо, що Міністерство у справах ветеранів України, нажаль, втрачає майже 820 млн гривень, серед яких, звичайно, і теоретична була річ - надання цільових пільгових іпотечних кредитів. Але, разом із тим, субвенція для місцевих бюджетів для роботи з ветеранами також зменшується на 150 млн грн. Тому цифра скорочення витрат по Міністерству у справах ветеранів, у принципі, достатньо велика для такого невеликого міністерства.

Мінсоцполітики позбавили 9,8 млрд грн видатків, на 8,2 млрд скоротивши видатки на субсидії та на 1,3 млрд грн - виплати допомог і компенсацій пільговикам.

Найбільші удари, все ж, завдалися по освіті та науці, Міністерству регіонального розвитку

Та й і Міністерству культури теж «пощастило» не менше, адже його видатки скорочено більше ніж на 7,2 млрд грн. Фінансування обмежили практично за всіма програмами, які курує міністерство: на 100% припинено фінансування субвенцій регіонам на реконструкції та ремонти басейнів і палаців спорту, на розвиток туризму тощо. Практично вдвічі скоротилося фінансування Агентству з питань кіно.

До речі, дуже цікаві речі якраз відбулися у Міністерстві регіонального розвитку і вони мають пряме відношення до осінніх місцевих виборів.

Якщо складемо усі витрати по різних статтях бюджету, по різних міністерствах, то із регіональної влади забрано даними змінами до бюджету майже 16 млрд грн. Серед яких, такі напрямки, як охорона здоров’я, звідки перерозподілено і забрано з місцевих бюджетів через субвенцію майже 1 млрд грн, через Міністерство освіти і науки забрано 3,5 млрд грн, через Міністерство регіонального розвитку забрано 9,9 млрд грн, але чому саме 9,9 млрд грн поясню пізніше.

4,9 млрд грн з’явилися у «спеціальному фонді», який і є основним бенефіціаром бюджетної різанини - Фонд боротьби з коронавірусом із обсягом фінансування у 64 млрд грн. До речі, чому 4,9 млрд грн із Державного фонду регіонального розвитку «перекочувало» у підпорядкування Фонду боротьби з коронавірусом, пояснення дуже просте. 

Згадаймо, що за Закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проголосували фракція партії «Слуга народу», депутатські групи «За майбутнє» і «Довіра», а також три позафракційні депутати. Тобто, власне, те що ми бачимо, це і є торги, де 4,9 млрд грн по зрозумілим! причинам відправились до ручного режиму Фонду боротьби з коронавірусом, доступ до коштів якого і матимуть вищезгадані мажоритарники.

Чому причини про інтенсивні урізання коштів для місцевих бюджетів зрозумілі? Тому що там влада чужа сьогоднішній центральній владі, і підсилювати її до осені немає сенсу.

До речі, якщо я не помиляюсь, то цей фонд було створено саме з метою швидкої роботи з залученням коштів від міжнародних фінансових організацій, але зараз туди закладено кошти з урізаних інших статей бюджету.

Тому, якщо ми бачимо такий перерозподіл, де майже 16 млрд забирається з місцевих бюджетів і передається центральним органам влади, або повністю скасовується, то ми чітко розуміємо, що це ніщо інше, як просто підготовка до місцевих виборів 2020 року з перекладанням коштів від місцевих органів до центральної влади з одночасним урізанням витрат.

Таким чином, власне ті, хто був обраний у 2015 році, чи під час хвиль новостворених громад наступних років, вони до кінця року будуть мати абсолютно урізане фінансування, і дуже мало важелів впливу на розвиток ситуації у своїх регіонах. 

Так, власне, влада і готується до місцевих виборів, «урізаючи» можливості тих, хто є при владі на місцях, і разом із тим, стимулюючи своїх людей, які у ручному режимі через Фонд боротьби з коронавірусом зможуть робити певні програми в регіонах. 
Тобто, в даний ситуації можемо реально спостерігати те, що йде підготовка до місцевих виборів, спекулюючи тими питаннями, які реально повинні бути на сьогоднішній день у бюджеті нашої держави. Не може фізично Фонд, що тільки створюється, освоїти понад 64 мільярди гривень, коли за весь попередній місяць держава витратила на боротьбу з коронавірусом менше 400 мільйонів!

Також дуже важливо тут згадати і про ще декілька елементів, що, знову ж, у підпорядкуванні Міністерству освіти та науки. Дуже гарно роками працювала така спеціальна інституція, як Мала академія наук України, яка має статус національного центру. Так от, у новій версії бюджету у МАНУ забирається 35 млн 200 тис грн. Сума ніби не велика, але дуже важлива для молодого інтелектуального покоління нашої держави. 

А, в той же час, з Апарату Верховної Ради України, Державного управління справами, Офісу Генерального прокурора й інших відомств «знімають» менше 5% фінансування. І щиро можемо привітати обласні державні адміністрації по всій країні, на функціонування яких у держбюджеті планується додати 722,5 млн грн.
Крім того, після перегляду держбюджету зросло на мільярд фінансування Державної судової адміністрації, МВС, прикордонників. Разом з тим Національна академія медичних наук України втрачає понад 70 млн грн. ДЕ ЛОГІКА?

Що ще цікаво в даному бюджеті?
Цікаво те, що окремими словами прописано, що визначена компенсація малому та середнього бізнесу при виникненні безробіття або ризику безробіття для її працівників. 

Насправді ж, у бюджеті ми поки що цього не бачимо, і це означає, що регулюватиметься це фінансове питання, знову ж таки, «у ручному» режимі за принципом: «Якщо й дамо, то лише тому, кому потрібно!»

Разом із тим, є дуже цікава фраза про те, що дозволяється партіям відмовлятися від фінансування на поквартальній основі. Але ми добре пам’ятаємо гучні заяви правлячої партії, про те, що після прийняття перших змін до бюджету і розгляду наступних змін, правляча партія відмовиться від державного фінансування. Наскільки ми володіємо ситуацією, на сьогоднішній день ця партія та й інші не подали жодної заяви про відмову від фінансування ні на поквартальній основі, ні на річній.

Тому, народні депутати України, повинні були б написати заяви про те, що вони відмовляються від державного фінансування, і таким чином зекономити майже 500 млн грн для бюджету держави.

Отже, якщо підсумувати те, що відбулося 13 квітня 2020 року у стінах Верховної Ради України, то ми бачимо наступне:

1.  Зміни до державного бюджету України на 2020 рік мало схожі з тими антикризовими заходами, до яких вдаються провідні країни планети;

2.  Якщо більшість країн розраховують на власні сили, то наш уряд розраховує иключно на зовнішні запозичення;

3.  Власне, зменшення фінансування окремих статей, є ніщо інше як переведення в ручний режим управління головними грошовими потоками, де дуже важко буде вслідкувати за тими руками…;

4.  Ми спостерігаємо те, що через зміни ДБ -2020 правляча партія готується до місцевих виборів, забираючи фонди і з місцевих рад, перенаправляючи з місцевого управління до центральних органів влади;

5.  Прикро, що невраховані до кінця ризики самої кризи та посткризового періоду. Тому ми передбачаємо, що орієнтовно через місяць треба буде робити знову секвестр державного бюджету не менше, ніж на 100 млрд грн, а низка статей буде не дофінансована, або ж не профінансована зовсім.

Таким чином, ми бачимо, що є політичні ігрища. Керівництво держави так і не навчилося нею належним чином управляти. Ми плавно занурюємось у чергову величезну фінансову кризу.

Я дуже добре пам’ятаю слова прем’єр-міністра України у 2008 році, коли вона, перебуваючи на цій високій посаді, чітко говорила, що криза нас не зачепить! А криза нас уже зачепила і зачепить дуже сильно. 

І на даному етапі потрібні зовсім інші кроки, а не ті, які були проголосовані 13 квітня 2020 року у ВРУ. 

Українському Уряду не варто намагатися «винайти велосипед». Замість цього він повинен використати досвід інших країн і здійснені ними кроки, розробити швидку, рішучу відповідь на кризу, де підтримка реальна малому і середньому бізнесу має бути швидко реалізована.

Хоча, час уже втрачено, і дуже можливо, що вже дуже скоро, ті, хто при владі, сьогодні вже дійсно не матимуть не тільки права, але й можливості на помилку!




джерело: https://zik.ua/blogs/bez_prava_na_pomylku_965577?fbclid=IwAR13JASZYiGDy8ChbtMuID5AszIgKfJNiTcNwIPqEQebP_ewfaPf0MkvhF8


Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.