ЗАКОН УКРАЇНИ

6 января 2020, 12:55
Владелец страницы
економіст
0
40

Про припинення дискримінації власників сільськогосподарської землі, підтримку самостійного господарювання через використання земель у власній виробничій діяльності та ефективний обмін земель (Про прогресивні (ефективні) земельні відносини)

Цей Закон припиняє дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування, надає власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективного самостійного господарювання на своїй землі та значному зростанню доходів від землі, надає право власникам землі розпоряджатися землею, впроваджує ринкові механізми у земельні відносини, сприяє зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення, забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі, появі нових робочих місць, гарантує посилення національної і продовольчої безпеки, припиняє соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин.       

 

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Основні поняття

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Ефективний власник землі – власник землі, який має бажання використовувати землю, яка перебуває у його власності, у власному виробництві безпосередньо чи через участь у суспільному утворенні, метою якого є об’єднання зусиль учасників утворень для використання землі у виробничій діяльності такого утворення. 

 

Ефективний обмін земель сільськогосподарського призначення – обмін, який передбачає перехід прав власності на земельні ділянки від одного українця, який за рядом обставин фізичних, економічних, соціальних, світоглядних виявив бажання добровільного відчуження належної землі, до іншого, який має бажання і можливості реалізовувати права власності на земельну ділянку через самостійного господарювання - використанням землі у власному виробництві безпосередньо чи через участь в суспільних утвореннях. 

Суспільно значимі утворення  - це соціальні утворення, діяльність яких значима для учасників таких утворень, держави і суспільства. Основною ознакою таких утворень є наявність об’єднавчих принципів, реалізація суспільно-значимого інтересу, усуспільнення результатів діяльності такого утворення .

Пряме державне кредитування – кредитування певних економічно важливих для країни галузей, напрямів діяльності, економічних процесів за рахунок коштів державного бюджету чи кредитної емісії. Пряме державне кредитування може бути виробничим і споживчим. Пряме державне кредитування здійснюється або забезпечується державними органами, який реалізує державну кредитну політику.

Товариства власників землі (ТВЗ) - це  певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення,  і особистих немайнових прав і нести обов’язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді, участь в якому базується на об’єднані власників землі з метою консолідації належних учасникам утворення земель з метою використання їх у самостійній виробничій сільськогосподарській діяльності.

Органи державної влади, які реалізують права власності держави – органи влади уповноважені здійснювати державну політику і регулювання у сфері земельних відносин

 

 

Розділ IІ

ПРИПИНЕННЯ ДИСКРИМИНАЦІЇ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 2.  З метою припинення дискримінації власників землі в відносинах які виникають при передачі землі в користування, внесення змін до законодавчих актів України:

 

1.                     Внести зміни до статті 17 Закону України “Про оренду землі” викласти у такій редакції:

«Стаття 17. Передача об’єкта оренди

Передача об'єкта  оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах,  що визначені у договорі  оренди  землі, за актом приймання-передачі.»

 

2.                     У статті 19 Закону України “Про оренду землі”:

частину першу доповнити реченнями другим і третім такого змісту:

«Термін закінчення дії  договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права»;

 

3.                     Частину третю викласти в такій редакції:

«При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.»

 

4.                     Частину четверту викласти в такій редакції:

«При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.»

 

5.                     Статтю 33 Закону України “Про оренду землі» виключи.

 

 

Розділ IІІ

НАДАННЯ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ

 

Стаття 3. З метою надання прав і можливостей власникам землі для переходу до самостійного господарювання, внести зміни до законодавчих актів України:

 

1.                     Стаття 409 Цивільного Кодексу України доповнити частиною четвертою:

«4. Власник земельної ділянки має право достроково розірвати права користування належної йому земельної ділянки на підставі вимоги про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки про подається заява про включення до реєстру вимоги про розірвання договору. У вимозі власником земельної ділянки визначається термін розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який не може бути менше одного року з дати подачі орендодавцем для державної реєстрації вимоги про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).»

 

2.                     Частину шосту Статті 102-1 Земельного Кодексу України  доповнити пунктом восьмим

 «8. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) припиняються на підставі вимоги власника земельної ділянки про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою, для сільськогосподарських потреб, про що власником земельної ділянки подається заява про включення до реєстру вимоги про дострокове розірвання договору. У вимозі власником земельної ділянки визначається термін розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який не може бути менше одного року з дати подачі орендодавцем для державної реєстрації вимоги про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).»

 

3.                     Частину 3 статті 31 Закону України “Про оренду землі» викласти в такій редакції:

«Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за процедурою передбаченою законом або за рішенням суду в порядку, встановленому законом.»

 

4.                     Частину 4 статті 31 Закону України “Про оренду землі» викласти в такій редакції:

«Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, якщо інше не передбачено законом.»

 

5.                     Статтю 32 Закону України “Про оренду землі» доповнити частиною 5 такого змісту:

На вимогу орендодавця договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути достроково розірваний на підставі вимоги про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, про що орендодавцем подається заява про включення до реєстру вимоги про  дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. У вимозі орендодавцем визначається термін розірвання договору оренди земельної ділянки (ділянок) сільськогосподарського призначення, який не може бути менше одного року з дати подачі орендодавцем для державної реєстрації вимоги про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (ділянок).

 

Розділ IV

ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ ЕФЕКТИВНОГО ОБМІНУ ЗЕМЛЕЮ ТА ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВЛАСНИКА ЗЕМЛІ

 

Стаття 4. З метою забезпечення ефективного обміну землі, внести зміни до законодавчих актів України:

 

1.                     Частину 4 статті 81 Земельного кодексу України викласти в такій редакції:

«4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Землі сільськогосподарського призначення, набуті, в тому числі прийняті у спадщину, понад визначені законодавством обмеження, протягом року підлягають відчуженню.»

 

2.                     Частину 2 статті 93 Земельного кодексу України викласти в такій редакції:

«2. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України.»

 

3.                     Статтю 130 Земельного  кодексу  України викласти в такій редакції:

 

«Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

 

1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:

а) громадяни України;

б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України.

 

2. Громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 8 гектар (не більше максимального розміру земельної ділянки отриманою в результаті розпаювання), що відповідає граничному обсягу набуття прав власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.

Громадянин України не має права бути набувачем землі понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення.

 

У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення в наслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення».

 

4.                     Статтю 145 Земельного  кодексу  України викласти в такій редакції:

 

«Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, а також у випадку порушення вимог щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничного обсягу права власності на землі  сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, примусово відчужуються за рішенням суду на земельних торгах. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду Антимонопольним комітетом України.

4. Земельна ділянка щодо якої судом прийнято рішення про її примусове відчуження продається на земельних торгах. Кошти отримані від її продажу сплачуються попередньому власнику земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов’язаних з проведенням земельних торгів.»

 

Розділ V

НАДАННЯ ОПТИМАЛЬНО-СТИМУЛЮЮЧИХ ФАКТОРІВ ЕФЕКТИВНОГО ОБМІНУ ЗЕМЛЕЮ

 

Стаття 5. Повернення незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам

 

1.  Угоди (у тому числі довіреності, попередні угоди), укладені до набрання чинності цього закону у будь який спосіб, які передбачають відчуження в будь-який спосіб (в тому числі через купівлю-продаж, через   до статутного (складеного) капіталу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення, в частині їх відчуження у будь який спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження у будь який спосіб цих земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення, державної реєстрації).

 

2.  Частину першу статті 216 Цивільного кодексу України доповнити абзацом третім такого змісту:

«У разі недійсності правочину відповідно до частини 15 розділу Х «Перехідні положення» сторона, яка набувала земельну ділянку сільськогосподарського призначення зобов’язана повернути її другій стороні без отримання від другої сторони одержаного чи відшкодування вартості одержаного за відчужену земельну ділянку.»

 

      Стаття 6. Фінансування заборгованості власника землі, яка виникає при розірванні ним договору користування землею сільськогосподарського призначення.

         У разі розірвання договору користування землею сума заборгованості власника землі формується виключно як різниця між отриманою власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення сумою за договором користування ділянкою та фактичною сумою за нарахованою за користування землею без врахування штрафів, пень та інших платежів на користь користувача земельною ділянкою.

Заборгованість власника землі не може бути більшою за розмір нормативно-грошової оцінки ділянки, яка надавалася в користування.

Власник землі має право на отримання кредиту за рахунок прямого державне кредитування для оплати заборгованості, яка виникає у разі розірванні ним договору користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

 

      Стаття  7. Кредитування громадян України для набуття земельної ділянки

  Кожному громадянину України, який згідно чинного законодавства має право на набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, має право на отримання кредиту для надбання (купівлі) земельної ділянки за рахунок прямого державного кредитування.

 

      Стаття  8. Споживче кредитування власника землі

      Власнику землі має право на отримання кредиту за рахунок прямого державного кредитування для задоволення нагальних споживчих потреб.

 

      Стаття  9. Кредитування органів державної влади та органів місцевого самоврядування

      Кредитування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України для набуття права власності на земельні ділянки відбувається за рахунок державного кредитування.

 

      Стаття 10.  Кредитування Товариств власників землі

      Кредитування товариств власників землі для здійснення господарської діяльності відбувається за рахунок прямого державного кредитування.

 

Стаття 11.  Органи державної влади, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України

Органи державної влади, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцію, визначають державну політику і регулювання у сфері земельних відносин:

- набувають права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;

- відчужують права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;

- бути учасником Товариств власників землі;

- передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення в користування.

 

      Стаття 12.  Купівля земельної ділянки сільськогосподарського призначення органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

      Купівля земельної ділянки сільськогосподарського призначення органами державної влади та органів місцевого самоврядування відбувається за їх рішенням про купівлю ділянки або за обов’язковим викупом згідно чинного законодавства.

      Органи місцевого самоврядування є набувачами земельних ділянок, які знаходяться на території територіальної громади, права якої вони реалізують.

Набувачами земельних ділянок, які не знаходяться на території територіальної громади є відповідні органи державної влади, які реалізовують права держави.

      У разі звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування громадянина України, який є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з пропозицією купити належну йому земельну ділянку, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування повинен провести викуп даної земельної ділянки за встановленою ціною.

 

      Стаття 13. Реалізація органами державної влади та органів місцевого самоврядування прав власності на набуті земельні

      Органи державної влади, які реалізують права власності держави, органи місцевого самоврядування, які реалізують права власності територіальних громад, продають набуті землі сільськогосподарського призначення громадянам України на конкурсних засадах за не нижче встановленою законодавством ціною та врахуванням понесених витрат на набуття земельної ділянки.

      Набуті органами державної влади, які реалізують права власності держави, чи органами місцевого самоврядування, які реалізують права власності територіальних громад, землі, невитребувані та неуспадковані землі сільськогосподарського призначення впродовж місяця повинні бути передані в користування через участь в товаристві власників землі чи в оренду. Передача землі в користування не припиняє процес продажу земельної ділянки особам які мають право на таку купівлю.

      Органи місцевого самоврядування, які реалізують права власності територіальних громад, реалізують право самостійного господарювання земельними ділянками комунальної власності та не витребуваними і не успадкованими земельними ділянками через участь у Товариствах власників землі, які господарюють на землях, що знаходяться на території територіальних громад.

      У разі господарювання на території громади більше одного товариства власників землі, які виявили бажання прийняти орган державної влади, який реалізує права власності держави чи орган місцевого самоврядування, який реалізує права територіальної громади,  учасником товариства власників землі, участь органу місцевого самоврядування в самостійному обробітку земель  розподіляється в кожному товаристві пропорційно землі, яка знаходиться в користуванні цих товариств власників землі на території цієї територіальної громади.

      У разі відсутності товариств, які господарюють на території територіальної громади чи відсутності бажання прийняти орган місцевого самоврядування учасником товариства власників землі, орган місцевого самоврядування звертається з пропозицією участі до товариств  власників землі, які господарюють на територіях інших територіальних громад на конкурсних засадах.

      Органи державної влади, які реалізують права держави, відкрито звертаються з пропозицією про участь у товариствах  власників землі на конкурсних засадах.

      Земельні ділянки сільськогосподарського призначення територіальної громади, невитребувані і неуспадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення,  можуть бути передані в оренду у разі відсутності можливості самостійного господарювання через участь в товариствах власників землі або пропозиції щодо оренди землі є очевидно кращими ніж участь у товаристві власників землі.

 

      Стаття 14. Розмір кредиту для набуття прав власності на земельну ділянку

      Розмір кредиту залежить від мети для якої надається кредит та часового періоду, який пройшов з дня набрання чинності даного закону, і враховує інфляцію. Відлік періоду починається з дати набрання чинності даного закону. Врахування інфляції відбувається за повні місяці від дати набрання чинності даного закону.

      Розмір кредиту для набуття прав власності на земельну ділянку становить:

      Розмір кредиту для набуття прав власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянином України, розмір нормативно-грошової оцінки:

- 1-й рік – двохкратний;

- 2-й рік – трьохкратний;

- 3-й рік – чотирьохкратний;

- 4-й рік і наступні роки – п'ятикратний.

      Розмір кредиту для набуття  прав власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України, розмір нормативно-грошової оцінки:

- 1-й рік – двохкратний;

- 2-й рік – трьохкратний;

- 3-й рік – чотирьохкратний;

- 4-й рік і наступні роки – п'ятикратний.

      Розмір кредиту для отримання власником землі кредиту для задоволення споживчих проблем, розмір нормативно-грошової оцінки:

- 1-й рік – одинарний;

- 2-й рік – півторакратний;

- 3-й рік – двократний;

- 4-й рік роки – трьохкратний.

 

      Стаття 15. Умови отримання кредитування за рахунок прямого державного кредитування

      Кредитування за рахунок прямого державне кредитування надається за відчутності забезпечення повернення кредиту, за неповним забезпечення повернення кредиту чи за відсутності забезпечення.

      Земля не може бути в якості забезпечення повернення кредиту окрім випадків передбачених законодавством.

      Власник землі має право на отримання споживчого кредиту без надання забезпечення повернення кредиту у разі його участі в Товаристві власників землі.

      Громадянин України який не є власником землі має право отримання кредиту на купівлю землі без надання забезпечення повернення кредиту у разі участі у товаристві власників землі.

      У разі, якщо власник землі не є учасником Товариства власників землі, споживчий  кредит надається при умові надання забезпечення повернення кредиту у разі його участі в Товаристві власників землі

 

      Стаття 16. Умови кредитування      

      Розмір кредитної ставки для кредитування товариств власників землі становить 1% річних.

      Розмір кредитної ставки для споживчого кредитування власників землі становить 1% річних.

      Розмір кредитної ставки для придбання землі сільськогосподарського призначення  громадянами України становить 1% річних.

      Комісія за обслуговування кредиту не повинна перевищувати 1% в рік.

 

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.                 Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2.                 Кабінету Міністрів в місячний термін з набрання чинності даного закону розробити програму розвитку самостійного господарювання

3.                 Національному банку в місячний термін розробити механізми прямого державного кредитування.

 

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Земля
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.