Держава, гірничовидобувна галузь та економічний розвиток.

30 сентября 2019, 19:55
Владелец страницы
социолог и политолог
0
6

Держава та бізнес: знову конфлікт?

На жаль, нова владна команда не виказує бажання налагодити конструктивні — тобто такі, які будуть вигідні українській економіці та суспільству в цілому — взаємини з бізнесом. А ми пам’ятаємо, що лише сильна держава, яка перебуває у взаємодії з суспільством та бізнесом є запорукою економічного розвитку та суспільної модернізації в цілому. Ніхто не заперечує, що держава повинна мати регуляторний вплив на бізнес. Але цей вплив має бути таким, щи стимулює, а не таким, що притлумлює розвиток. В Україні ж навантаження на галузь відповідає рекомендаціям МВФ — прибуток розподіляється у такому співвідношенні: 60% видобувній компанії, 40% державі. У РФ, наприклад, це навантаження вдвічі нижче. Посилення пресингу на галузь лише знекровлюватиме її. Всупереч імперативу закоріненої автономії — якого дотримувалися держави, що дійсно стимулювали розвиток (як-от, східно-азійських тигри) — українська держава створює видимість компромісу з бізнесом. На ділі ж діалог з професіоналами та міжнародними експертами відсутній. За відсутності такого діалогу вироблення ефективних управлінських рішень є неможливим. Говорячи про ширшу проблематику податкової реформи (її планують на 2020), зауважу, що це питання має вирішуватися виходячи з довгострокових / стратегічних завдань розвитку країни. Назагал, риторика диджиталізації та держави у смартфоні непогана річ, але за умови розуміння реального стану речей в економіці. «Стрибок» у інформаційно-цифрову утопію аж ніяк не буде вислідом РУЙНАЦІЇ ключової видобувної галузі України. Перехід до «інформаційного суспільства» є можливий лише за збереження та зміцнення існуючих конкурентноспроможних галузей економіки, зокрема гірничо-видобувної, яка спеціалізується на видобутку залізної руди. ​ Наразі дії можновладців у кращому випадку виглядають як некомпетентні хаотичні конвульсії, а у гіршому — як виконання залаштункових домовленостей на користь егоїстичних інтересів певних олігархічних угрупувань (так, у мас-медіа стстематично вигулькують ім‘я Ігоря Коломойського, як диригента цих податкових новацій). Ці дії ставлять під загрозу діяльність надзвичайно важливої галузі української промисловості. Під загрозою десятки тисяч робочих місць та втрата мільярдів доларів інвестицій. Не будемо забувати, що для моноспеціалізованих міст (таких як Кривий Ріг, Горішні Плавні) масові звільнення з гірничо-обробних комбінатів означатиме не лише економічну, але й соціальну катастрофу. Існує і процедурний вимір проблеми — зміни до Податкового кодексу не можуть вступати у силу раніше ніж за півроку. Для бізнесу прогнозованість змін у податковому законодавстві є ключовою передумовою його динамічного функціонування та зростання. Законопроект 1210 всі ці писані та неписані (але від того не менш важливі) вимоги порушує. ​ Запровадження таких новел до податкового законодавства лише підриватиме економічний фундамент України та сприятиме не добробуту, а зубожінню населенню. Для галузі та населення Кривого Рогу наслідки можуть бути катастрофічним, позаяк вже наявні тенденції розвитку недорозвитку, «race to the bottom» та соціальної іммобільності лише посиляться, а їхні висліди будуть не просто сумними, а трагічними. ​
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: законопроект
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.