Нова українська стратегія відносин з сусідами: Польща

20 августа 2019, 16:48
0
21

Зеленському потрібна нова стратегія відносин з сусідами

Оновлення практично усіх аспектів української політики, як внутрішньої, так і зовнішньої, після двох розгромних електоральних успіхів Володимира Зеленського – президентського і парламентського – є неминучим. Але якщо візити Зеленського до Брюсселю, Парижу та Берліну показали, що відносини з топ-державами ЄС будуть розвиватися в руслі, заданому ще попереднім президентом, то курс щодо взаємин з нашими європейськими сусідами все ще не визначений. Без сумніву, відносини з кожною сусідньою країною потребуватимуть окремої політики з набором інструментів відповідно до цілей, завдань, ситуації, загроз і викликів у кожному конкретному випадку. Тому потрібно швидко зняти найгостріші питання з сусідніми країнами, збалансувати двосторонні відносини і сфокусувати роботу над врегулюванням важливих практичних проблем (насамперед – режим перетину кордону, прикордонна інфраструктура, боротьба з контрабандою тощо) та розробкою нової комплексної довготермінової політики добросусідства.

Спробуємо проаналізувати перспективи та виклики відносин України з трьома найбільшими європейськими сусідами - Польщею, Угорщиною та Румунією.

Польща роками, якщо не десятиліттями, виступала в ролі адвоката України в європейських структурах. Серед причин таких позитивних відносин - історична і культурна близькість двох держав, стратегічні інтереси, загроза з боку Росії. Водночас українсько-польські відносини досі більше наповнені перспективами, аніж реальним змістом. Економічні інтереси Польщі – 5-ї за ВВП країни Євросоюзу та однієї з економічно найстабільніших держав Європи – в Україні поки що мало виходять за межі залучення українських трудових ресурсів. Оборонна і військова співпраця також доволі обмежена – спільні проекти у вертолітобудуванні та формування спільної українсько-литовсько-польської бригади не набули серйозного розвитку. А за відсутності практичного наповнення навіть дружні відносини між державами мають тенденцію до послаблення. Тим паче, що проблеми у відносинах з Польщею також мають місце.

Чи не найочевиднішою проблемою є різне трактування історичних подій Києвом та Варшавою. В основі проблеми наступне - Україні відбувається розбудова нації на засадах етно-символізму, що викликає відповідну реакцію в Польщі, де також посилюються позиції політичних сил, що наголошують на іншому трактуванні історичних подій. І породжена цими розбіжностями недовіра зменшує потенціал двостороннього співробітництва.

Проте, хоча проблема конфлікту лежить буквально на поверхні, причиною зміни вектору українсько-польських взаємин з співпраці до конфлікту вона не може стати. Адже "історичні претензії" Варшави ніколи не супроводжувалися серйозними вимогами до України. І їх варто трактувати як інструмент внутрішньої, а не зовнішньої політики.

Зараз уся зовнішня політика Польщі стала продовженням внутрішньої. Зокрема, правоцентристській силі "Право і Справедливість" потрібно, щоб за них голосували прихильники націоналістичних ідей. І тому вони постійно висловлюватимуть гасла, направлені на засудження "злочинів українських націоналістів", говорять Україні, що "з Бандерою ви в Європу не підете".

Нова влада, певна ідеологічна аморфність Президента, існує вірогідність, що такі претензії можуть послабитись. Поляки, як і угорці, чекають змін і нових кроків від президента Зеленського. перетворення цієї ситуації з конфлікту на щось більш конструктивне. Нова президентська адміністрація в Україні може це зробити. Адже подібні кроки по зняттю з порядку денного ідеологічних протиріч, можна зробити доволі швидко, на відміну від інших зовнішньополітичних проблем України.

Питання різного трактування історії залишаться, бо це природньо, але перестануть бути у центрі уваги. Нажаль, нормальної, повноцінної зустрічі з новою владою такого потенційно важливого союзника як Україна ще не було. Запланована на кінець серпня зустріч на вищому рівні матиме основною метою наповнення відносин конструктивом, розвиток вже існуючих ініціатив та пропозиція нових. Адже, саме реальна порожнеча у відносинах, а не питання історії - справжня проблема двосторонніх відносин. Більш того, державам, які будуть зайняті реальною та масштабною співпрацею в економіці, оборонній галузі та провадитимуть узгоджену регіональну політику, просто ніколи буде займатися суперечками навколо подій історичного минулого.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Польща,Україна
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.