Мовне питання в програмах кандидатів у президенти

2 марта 2019, 20:34
політолог
0
220

Українська, російська, англійська...

Традиційно т.зв. «мовне питання» було одним з ключових в українській політиці. Принаймні, з 2004 року, коли воно було одним з ключових у передвиборчій кампаній кандидатів Ющенка та Януковича. Хоча ще за 20 років до того кандидат Кучма теж використовував мовну тему, аби перемогти на виборах.

Звісно, ситуація останнім часом суттєво змінилася. З 2014 року Україна зазнала болючих втрат та змін. Не можуть голосувати на найближчих виборах президента виборці з Криму та частини Донбасу, та й на тлі соціально-економічних проблем на перший план у політичному дискурсі виходять питання тарифів та війни. Хоча не можна сказати, що «мовне питання» забуте та не використовується у політиці. Власне, тут можна згадати передвиборче гасло діючого президента П. Порошенка – «Армія, мова, віра». Логічно у цій ситуації подивитися на те, як пропонують вирішувати «мовне питання» кандидати на пост Президента України. Тут варто відзначити, що більшість з них прагнуть уникати розмов про мови, або обмежуватися загальними фразами, про «права громадян» та «захист української мови». Є низка кандидатів, які, однак, ставлять «мовне питання» одним з ключових у власних програмах.

Наприклад, політику захисту української мови як єдиної державної проголошує чинний президент. Петро Порошенко заявляє, що він і його політсила продовжать такий напрям мовно-культурної політики в разі його обрання на другий термін: «Ми захищаємо свою мову, вкладаємо кошти у підтримку української культури… Продовжимо політику підтримки української мови як єдиної державної. Розширимо підтримку культурних проектів – кіно, музики, книги та інших напрямів. Буде підтримано розвиток місцевих закладів культури, які стануть сучасними центрами розвитку громад».

Р. Кошулинський обіцяв забезпечити українській мові реальний статус єдиної державної й зобов’язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів. Також він має намір скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відеопродукцію, програмне забезпечення. В. Кривенко обіцяє здійснювати навчальний процес виключно державною мовою, а при наданні українського громадянства та при призначенні на посаду, повязану з «публічною інформацією», обов’язково перевіряти володіння українською мовою. На думку В. Купрія, “На телебаченні, радіо, в друкованій пресі єдина державна українська мова має домінувати”. Очевидно, всі ці кандидати мобілізують «патріотичний електорат» традиційними закликами до захисут української мови.

Низка кандидатів розглядають «мовну політику» у рамках ширшої – культурної. Наприклад, у програмі головної конкурентки чинного президента на виборчих перегонах Юлії Тимошенко окремо про мову як об’єкт державної політики не йдеться. Але в частині, присвяченій українській культурі і духовності, вона обіцяє державну фінансову підтримку «культурного та духовного розвитку народу, збереження та примноження його культурної спадщини». Окрему увагу в програмі Юлії Тимошенко приділено популяризації української культури за кордоном, створення для цього потужних культурних центрів, фінансування перекладів іноземними мовами найкращих творів української літератури, їх видання та розповсюдження в світі. У програмі Гриценка вказано, що він стимулюватиме виробництво українських культурних шедеврів. Також він запевнив, що освіта, наука, культура, медицина та екологія не фінансуватимуться за залишковим принципом.

Низка кандидатів навпаки прагнуть мобілізувати російськомовного виборця, обіцянками «регіональних» статусів для російської. Так, у програмі представника «Опоблоку» Олександра Вілкула, зазначено: «Державна мова – українська. Обласні ради можуть запроваджувати в області другу офіційну мову». Представник «Опозиційної платформи «За життя!» Ю. Бойко у своїй програмі стверджує, що “Ми” Повернемо право громадян навчатися рідною мовою”. Є. Мураєв вважає, що українська має бути мовою спілкування громадян з державою, але на місцевому рівні «все має вирішувати на референдумах».

Водночас, дехто з кандидатів прагне вписати мовне питання у ширший, світовий контекст. Наприклад, Р. Насіров обіцяє державні програми із вивчення англійської мови молоді та всіх, хто бажає вивчати англійську.

Особливу увагу на цьому тлі привертає програма кандидата С. Тарути, котрий пропонує оригінальний рецепт вирішення «мовного питання». Аби «нікого не образити», він пропонує надати російській та англійській мові статус офіційних, за збереження за українською статусу державної. Ідея справді цікава та оригінальна хоча б тому, що демонструє відхід від запрограмованої ще десятиліття тому парадигми про «україномовний захід» та «російськомовний схід», та їх постійне протиборство та боротьбу за гегемонію. Очевидно, що питання активного впровадження в Україні англійської мови і справді скоро постане з новою актуальністю хоча б у межах реалізації закріпленого нещодавно у Конституції курсу України на ЄС та НАТО.

Підсумовуючи все сказане вище, можна зробити наступні висновки:

1. Мовне питання все ще використовується в українській політиці, хоча його роль і дещо змінилася, тому далеко не всі політики висловлюються публічно з цього приводу.

2. Для переважної більшості кандидатів, які все ж виступають з програмами щодо змін у мовній політиці, це, швидше, певний засіб позиціонування себе у рамках традиційної для України системи координат.

3. Поодинокі спроби якось змінити підходи та парадигми у рамках даного питання звучать поки що у програмах кандидатів на пост президента не часто та досить обмежено. Водночас, не виключено, що запит на оновлені підходи заростатиме по мірі відповідних змін у суспільній свідомості та реалій оточуючого світу.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.