Синдром начальника Чукотки-2

23 января 2019, 07:21
Глава партии правильного досуга
0
71

ЯК ПЕРЕТВОРИТИ КРАЇНУ ВІДКАТІВ НА КРАЇНУ ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА?


 Хто багатший в нашій країні: чиновник чи бізнесмен? Відповідь очевидна.

Звичайно,бізнесмен...

Але бізнесмен,наближений до чиновніка...

Нерозумно було б припустити, щоб в суспільстві, яке ґрунтувалося на командно-адміністративній системі, комсомольська чи партноменклатура себе скривдили,коли тікали з тітаніка під назвою срср...

Такі представники екс-комсомольського істеблішменту як Тігіпко,який донедавна представляв банки,хАзаров,екс-номенклотурник,так саме Хфедорич,і всi старi новi "любi друзi" i є нинішня "еліта".

Останні події ще раз підтверджують: до влади повернулися практичні олігархи та реанiмувалися система держави стацiонарного бандита; фактичне керівництво залишається в тіні, ніякої відкритої дискусії про перспективу країни не ведеться. Усі ці розмови про податковий кодекс,судову реформу,змiни до конституцii,нарешті, - все це лише шумова завіса. Нічого по суті вони не змінять. Важливі питання про газ, інвестиції в розробку шельфу, використання кредитів МВФ уміло відсунуто на другий план.

Головною проблемою в країні залишаються жахлива корупція і фактично повний параліч правових інститутів. Коли повз бюджет країни проходить сума вдвічі більша, ніж сам бюджет, - це вже аут.

Тож пора суспільству ставити конкретні запитання "еліті" й домагатися від неї чітких відповідей. До чого ми прийшли і що нас чекає попереду?

Вимагати від чиновника ділового сучасного підходу можна й потрібно. Але мають бути закони і нові правила гри.

Вимагати ж зараз, приміром, від депутата Верховної Ради непідкупності й послідовності - марно, тому що він і е продукт нинішнього суспільства, суспільства лобіювання великого капіталу, і нема чого підходити до нього з більшовицькими мірками, адже ми вже в капіталізмі, де або майже все вирішують гроші. Тому є один шлях наведення порядку в країні: змусити владу... працювати.

До речі, у країнах колишнього радянського блоку успішне суспільство практично збудовано. Нас відділяє прірва за рівнем життя. Але в нашій країні чомусь практично ніколи не ведеться дискусія, як досягти такого рівня. А відповідь очевидна. Там не говорили про реформи, а працювали. І знали як.

Що ж робити нам? Навчитися продавати свої ресурси і їздити на супермодних машинах ми навчилися, а далі? Ще кілька криз - і вже не буде кому ходити на вибори.

Може, це й банально, але актуально було б почати прості й дієві заходи: скоротити кількість чиновників практично в кожному відомстві в 2-3 рази протягом першого ж року реформ,виконкоми - в першу чергу (мені сподобався хід з ліквідацією райрад у Києві! Повірте, місто нічого не втратило. Ніхто б не помітив і ліквідації половини міністерств). Але чомусь за кожної влади у нас чиновників стає тільки більше. А апетити в них...

Отже, скорочуємо. З іншими - тільки контракт. І тільки на рік. Потім - звіт, і якщо треба - конкурс.Потім - звіт, і якщо треба - конкурс.Це батіг.

А тепер й коржик: зарплату підвищуємо. Мінімальна зарплата двржчиновникові ~ 5000 гри,- Початківцю. Зі стажем до 10 років - 10000 грн. Вище - індивідуально.

Для чийовників вищого рангу - щорічна атестація і не формальна, а з конкретним звітом про свою роботу: залучення інвестицій, застосування ноу-хау, скажімо, теплозберігаючих технологій. Як ніколи, актуальна економія. І якщо треба, - перевибори, свого роду "кадровий тендер".

Слід терміново реанімувати інститут премій. Заощадив для держави мільйон гривень - одерж 0,1 відсотка! Залучив інвестицій на мільярд - одерж відсоток! Чим не вiдкат?! Але узаконений, заслужений. І це буде справді прорив

А то що?Скиглимо з приводу маленьких пенсій, але не даємо заробити тим, хто може наповнювати бюджет. Боремося проти високих зарплат чиновників, тим самим залишаючи бідними вчителів та лікарів.Все це тільки відвертає увагу від головного, але створює ефект ніби щось робиться.А не робиться нічого!

Зрозуміло, що треба проводити реформи в медичній сфері, вводити обов'язкове страхування.Тепер лікарі в державних закладах нерідко заробляють більше, ніж приватники. А чому б ні: устаткування дармове, державне, оренду, податки платити не треба. А гроші відбивають не гірше, ніж приватники. Знаю чимало випадків, коли у приватні клініки не заманиш із поліклінік державних,на зарплатню персоналу в якіх й так йде 80 відсотків (!) медичного бюджету.

Треба серйозно реформувати й середню школу, як на мене - безкоштовні вузи теж анахронізм і поле для корупції. Може, краще "вступні" внески узаконити,а викладачам збільшити зарплату?

І нарешті про добір кадрів у вищі ешелони влади. Вищий міліцейський пост у нас може обійняти хто завгодно: технар, економіст, а посаду глави СБУ ~ олігарх (Хорошковський),на пост глави Міністерства юстиції диплом взагалі може не знадобитися, як це було з Романом Зваричем.

Отже, план, премія й щорічний звіт. І якщо треба, вибори суддів, дільничних, начальників жеків. Добре було б ухвалити закон і про моментальне відкликання тих депутатів усіх рівнів, які не виправдали довіри вже після річного перебування у владі

У кожного міністра, мера, голови сільради має бути чітка програма дій на рік і не тільки. Були ж п'ятирічки. У просунутих країнах нікого не здивуєш і двадцятирічкою.

Зрозуміло, що такі заходи не розв'яжуть проблем тотальної корупції, але почнуть здійснювати довгострокові й послідовні кроки.

Приміром, є така наука статистика. Варто проаналізувати залучення інвестицій у профільних міністерствах за два-три роки і на підставі цього скласти оптимальний план роботи. Таких заходів може виявитися недостатньо або ефект буде нетривалий. Проте треба також розуміти, що й корупцію зовсiм вивести неможливо, але можна й треба поставити ці процеси хоча б у прийнятні рамки. І лише довгострокові системні заходи можуть привести до потрібного результату.

Як і в усьому, тут важливо уникнути напівзаходів.

Впровадженню цих заходів у життя, як нескладно припустити, можуть перешкодити два фактори: страх налаштувати проти себе номенклатуру й народне невдоволення через високі зарплати тим же чиновникам. Що тут можна порадити президентові? А я впевнений, що з такою високою місією може впоратися тільки перша особа держави. Потрібно спілкуватися з народом. Щодня, щогодини, як це робив Рузвельт. Якщо народ підтримає, можна піти й далі - до побудови українського економичного дива!
Фотография
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.