Як «Нафтогаз» наших «західних друзів» розводив

24 июня 2018, 00:31
політолог
0
380
Як «Нафтогаз» наших «західних друзів» розводив

або як розділити монополіста, одночасно не ділячи

Як відомо, ще у 2015 році уряд ініціював реформу "Нафтогазу України" з метою виконання вимог Третього енергетичного пакету Європейського енергоспівтовариства, який передбачає розмежування функцій видобутку, транспортування і постачання палива кінцевим споживачам. Тоді це оголошувалося надзвичайно важливою реформою, на якій особливо акцентували, коли звітували про будь-які досягнення. Це справді важливо, адже мова у даному випадку йде не лише про задоволення обіцянок «євро-друзям», але й про конкретну демонополізацію важливої сфери суспільства.

У рамках реформи 9 листопада 2016 року Кабмін прийняв рішення про створення нової компанії - оператора ГТС - "Магістральні газопроводи України". На початку липня 2017 року Кабмін почав процедуру відбору членів спостережної ради нової компанії. За інформацією "Нафтогазу", уряд і Міненерговугілля відповідають за створення юридичної особи - компанії "Магістральні газопроводи України", а держхолдинг - за наповнення її реальними активами. Раніше голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв заявляв, що відділення функції з транспортування газу необхідно для залучення в управління української ГТС європейської компанії, що сприятиме в подальшому збереженню транзиту газу по території України.

Згідно з усіма принципами, реформами та численними деклараціями, Нафтогаз, Укртрансгаз та Укргазвидобування повинні існувати автономно один від одного. Реально ж ми спостерігаємо, що, Нафтогаз прагне будь-яким способом зберегти контроль над іншими «газовими» структурами. Зокрема, вже у квітні цього року з’являється інформація, що Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у листі до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана пояснив, що Стокгольмський арбітраж не дозволив компанії передати контракт на транзит газу іншій юридичній особі без згоди "Газпрому", тому процес анбандлінгу може бути здійснено не раніше ніж у 2020 році. Таким чином, під досить штучним способом відбувається спроба нахабного затягування демонополізації газового ринку.

Далі, черговий наступ на «Укртансгаз» - це відповідна спроба з боку керівництва «Нафтогазу» протягнути через парламент поправку до закону про національну безпеку України про створення єдиної бази абонентів - споживачів природного газу.

За підтримку поправки народного депутата Івана Винника (фракція «Блоку Петра Порошенка»), якою пропонувалося внести відповідні зміни до закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», проголосували лише 132 народних депутати за необхідного мінімуму 226 голосів. Поправка передбачала, що повноваження з адміністрування єдиної бази абонентів покладаються на суб'єкта господарювання, який діє на підставі ліцензії на транспортування природного газу.

Тут необхідно зазначити наступне. Відповідні бази УЖЕ створювалися раніше. І на це ВЖЕ витратили купу грошей. В рамках реформування газового ринку «Укртансгаз» створив базу усіх 13 млн. споживачів. При цьому, кожному був присвоєний індивідуальний EIC-код. З відповідною інформацією кожен бажаючий може ознайомитися на сайті даної структури. І навіть спробувати знайти себе. В самому «Укртрансгазі» стверджують, що «система кодування ЕІС, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG) згідно регламенту Європейської комісії: «EIC схема для кодування та ідентифікації в енергетиці». Не буду нічого стверджувати, однак очевидним фактом є наступне – на створення бази даних користувачів газу уже викинули багацько грошей. І тепер, очевидно, «Нафтогаз» на власну базу теж хоче «освоїти» декілька сотень мільйонів гривень. І звідки ці гроші візьмуться? Очевидно, за рахунок грошей громадян, адже вони будуть закладені в тариф. Отже, оскільки з числа споживачів газу значна частина користується субсидіями – заплатить за них знову ж таки держава.

Далі, якщо Нафтогаз хоче перебрати на себе функції Укртрансгазу навіть у питанні обліку споживачів, то можна припустити, що проводити реформи у напрямку диверсифікації газової сфери ніхто не збирається і 2020 року, а всі ці відтермінування – це лише «локшина» для «західних друзів».

Насправді, усіма своїми поправками Нафтогаз просто хоче взяти в «залізні кліщі» рядових споживачів газу, аби, маючи відповідну базу, почати обкладати їх додатковими «штрафами», як він вже це робить з облгазами. Всі кияни мають змогу спостерігати за наслідками відповідних дій по відношенню до мешканців столиці. Фактично, цей контроль дозволить висувати величезну кількість «штрафник санкцій» споживачам, що, у свою чергу, буде основою для завуальованого підвищення тарифів. Хіба не прекрасно? Зрозуміло, що керівництву Нафтогазу сподобалося одержувати премії, і треба шукати нові ресурси для їх одержання. А якщо ти береш в якості орієнтира доходності «Газпром», але можеш брати гроші лише з власних громадян, то доводиться оббирати цих громадян ще сильніше. Нічого, як то кажуть, не поробиш.

У будь-якому випадку, факти наступні:

- ми обіцяли всім реформувати газову сферу та розділити функції добування газу, транспортування та продажу, ліквідувавши монополію, однак реально робимо все, аби цього не допустити, більше того, робимо спроби відкату та повернення до тотального монополізму з боку Нафтогазу;

- всі ці дії прикриваються найблаговиднішими приводами, однак реально мова може йти про освоєння коштів на незрозумілі цілі та фактичне підвищення тарифів на газ для громадян.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Нафтогаз
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.