Перемога Орбана - чого чекати Україні?

16 апреля 2018, 09:37
0
15

В Україні перемогу політичної сили Віктора Орбана сприйняли скоріше як меншу з двох бід.

Ще перед парламентськими виборами Угорщина заявила, що за будь-якого результату Будапешт не змінюватиме політику щодо Києва. Але, зрозуміло, що такі конфліктні питання, як подвійне громадянство, задоволення прав на освіту рідною мовою для угорців Закарпаття, вирішуватимуться або гальмуватимуться залежно від кон’юнктури двосторонніх відносин, які в значній мірі залежать від результатів парламентських виборів.

Тому, в Україні перемогу політичної сили Віктора Орбана сприйняли скоріше як меншу з двох бід. Якщо порівнювати політику уряду Орбана із войовничою позицією партії Йоббік, з цим можна погодитись.

Українсько-угорські відносини останніми роками не можна назвати безхмарними і нейтральними. Треба визнати, що Угорщина не чинила перешкод Україні на шляху до Асоціації з ЄС як, наприклад, Нідерланди. Вона приймає у своїх лікарнях воїнів АТО і має проукраїнську позицію у питанні Криму. Проте відносини між нашими країнами залишають бажати кращого. Між Києвом і Будапештом одразу кілька невирішених конфліктів. Останній - скандал навколо українського Закону про освіту, який викликав роздратування і гострі заяви угорців. Сусід України навіть погрожував блокувати співпрацю на рівні Україна ЄС і Україна-НАТО. «Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні в міжнародних організаціях, особливо в ЄС…», - пообіцяв міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у вересні 2017-го року. У середині жовтня минулого року праворадикальна партія Йоббік провела біля українського посольства у Будапешті антиукраїнську акцію «Самовизначення Закарпаття», що викликало обурення Києва. «Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України», – написав на своїй сторінці у Twitter глава МЗС Павло Клімкін, сподіваючись, що Будапешт не допустить проведення акції.

Попри це акція відбулася, влада Угорщини пояснила дозвіл на її проведення «свободою слова». «Те, що є демонстрації і мітинги в Угорщині перед посольством України в Будапешті, або перед посольством Угорщини у Києві, або перед представництвами Угорщини на Закарпатті у демократичній країні є абсолютно нормальною річчю», - пояснив посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень. І хоч посол запевнив, що «Йоббік» не є урядовою партією і хвилюватися Україні не слід, в Україні добре пам’ятають позицію Віктора Орбана, озвучену 2014-го року. «Україна не може бути ані стабільною, ані демократичною, якщо не надасть місцевим меншинам, національним громадам, в тому числі угорській громаді, те, що вони заслуговують... Угорська держава щосили підтримуватиме потреби в автономії угорців Закарпаття», - заявив він в ефірі угорського телеканалу М1 тоді, коли Україна стикнулася з анексією Криму Росією і збройною агресією Кремля на Донбасі.

Якщо Угорщина не сприймає в принципі ухвалений в Україні закон про освіту, вимагаючи його скасування, то офіційний Київ намагається показати, що готовий до компромісів. Якщо спочатку ішлося про впровадження «мовної» статті закону в повному обсязі до 2020 року, то тепер за словами міністра освіти Лілії Гриневич, термін зміщується до 2023-го року. Не під диктофон українські політики і експерти кажуть, що в разі позитивної динаміки відносин із Угорщиною цей термін можуть знову переглянути, зважаючи на складність засвоєння української мови для представників угорської меншини на Закарпатті, яка за підрахунками Угорщини складає близько 95 тисяч громадян.

Не менш чутливими питаннями у двосторонніх відносинах є проблема подвійного громадянства в угорців, які мешкають в Україні. Угорщина заплющує очі на вимогу Києва не видавати своїх паспортів громадянам України. Наш сусід не бачить у своїх діях протиріч. Мовляв, політика Угорщини не проти України, а за угорців по всьому світу. Кілька років тому в Україні навіть розробили законопроект, який зобов’язував власників кількох паспортів визначитися і обрати один. Однак до останнього часу Верховна Рада це питання не піднімала, вочевидь, відклавши його як можливий аргумент у разі погіршення відносин із Будапештом.

«Мовне» питання законом про освіту не обмежується. Угорщина засудила рішення Конституційного суду України, який 28 лютого цього року визнав неконституційним так званий закон «Ківалова-Колесніченка». Нагадаємо, він визнавав регіональною ту мову, кількість носіїв якої в регіоні становила щонайменше 10%. Хмизу в багаття додали кілька підпалів приміщення Товариства угорської культури в Ужгороді наприкінці лютого. Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто звинуватив український уряд у порушенні прав нацменшин. На початку березня українська поліція заявила, що розкрила підпал. Ініціаторами одного з підпалів, за словами глави Закарпаття Геннадія Москаля, були члени польської праворадикальної організації «Фаланга». А за другим підпалом стоїть влада самопроголошенего Придністров’я. І ті, і інші мають зв’язки з Росією.

Одне з останніх приводів, який викликав чергову критику Будапешта на адресу Києва, став намір Міноборони України відновити військову частину у населеному переважно угорцями Береговому. Міністр Сійярто заявив, що Україна таким чином показує нібито боїться угорців, які проживають на Закарпатті. Між тим Україна не боїться критики Угорщини. Віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе запевняє, що Угорщина не зможе заблокувати співпрацю України з тим же НАТО.

Сподіваємось, що політичні зміни в Угорщині поступово змінять позицію щодо України з упередженої на конструктивну.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Виктор Орбан,Україна,Угорщина
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.