ХІД ЧИ ХІТ ВАКАРЧУКА?

7 апреля 2018, 20:57
политтехнолог, эксперт в сфере политической психологии, кандидат исторических наук, руководитель "Центра политической разведки"
0
89
ХІД ЧИ ХІТ ВАКАРЧУКА?

Роздратування людей – майже подарунок долі та соціальний ґрунт для різних популістів, критиканів, месій, заробітчан на політичній демагогії.

Майже кожен з нас мав шанс насолоджуватись надихаючою промовою Стіва Джобса, яку він виголосив перед випускниками Стенфордського університету у 2005 р. Кількість переглядів у YouTube сягнула біля 2 мільйонів. І от тепер маємо український римейк. Щоправда, з відомим українським співаком Святославом Вакарчуком, а замість Стенфорду обрали Києво-Могилянську академію. Підтягнувши політичні знання у Стенфорді, він цього тижня розпочав свою комунікативну кампанію з зробив заявку на президентство. Насправді, перші розмови почались у політичному класі, коли прізвище Вакарчука почали протягувати до соціологічних опитувань. 

Вакарчук – це модифікація образу Ющенко. Можливо, більш творча і більш придатна для маніпулювання громадською думкою. Ті, кому Вакарчук є симпатичний як політик (а це звучить, принаймні, невпевнено і трохи смішно) стверджують, що він збурить політичне болото, стане світлом у темному царстві безвиході та безнадійності. Вакарчука малюють. Як своєрідну антисистемну силу, буцімто здатну відсунути існуючу політичну еліту на узбіччя історії. Як героя, який своїм промовистим словом вдало резонує з прагненнями молодих українців, що вирішили поки ще залишитись в Україні. Як нового авторитетного месію, що напередодні Великодня готовий зійти до страждаючого народу. Але ж це буде чергове розчарування, не сумнівайтесь. Бо від «у мене є мрія» до «я нічого не зміг, бо не дали» шлях дуже короткий.

Відомо, що політика – це мистецтво, однак це зовсім не означає, що люди мистецтва – успішні політики. Формула Володимира Леніна, коли «кожна доярка може керувати країною» не працювала і не працює. Бо доярками керувала партійна номенклатура так само, як зараз керує рядовими депутатами великий капітал. Тому країна не витримає чергового експерименту над своїм майбутнім.

Так, президентом теоретично може бути представник творчої сфери і, скажу відверто, річ не в професії чи освіті номінанта. Взяти хіба приклад Хорватії, де в 2010 р. президентом став Іво Йосипович за освітою композитор і педагог. Однак до цього у нього був значний політичний та управлінський досвід: він тривалий час був членом місцевої ради та двічі депутатом парламенту.

З цього приводу Вакарчук у своїй промові сказав: «У мене був рік, коли я був депутатом Верховної Ради. Я був першою людиною в історії української влади, яка добровільно від неї відмовилася. Тому влада мене не цікавить». Непоганий початок. Майже як снодійний спів. Мова йде про той факт, що Вакарчук під час позачергових парламентських виборів 2007 р. був обраний до складу Верховної Ради за виборчим списком блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», який очолював Юрій Луценко. У Раді він так і не став активним народним обранцем. Виступив лише один раз у залі з пропозицією регламентувати рекламу тютюну та алкоголю у телепросторі. Однак невдовзі він полишив депутатську посаду із формулюванням «політика – це не моє». Цікаво як він планує тримати удар, коли, уявімо, стане президентом?  

Дійсно, відмова від мандату – вчинок цілком пристойний, хоча і не характерний для української традиції. Однак піти, опустивши руки, це завжди найлегший варіант. А спробувати поборотись? Спробувати створити команду однодумців та запропонувати свою програму покрокових дій? Та навіть якщо ти пішов з парламенту чому не створити своє неполітичне громадське об’єднання, гуртувати навколо себе молодих хлопців та дівчат, небайдужих до долі держави?

Насправді, замість політичного гартування Вакарчук обрав творче заслання, бо це його природне середовище успіху та заробітку. Беззаперечно, він у своїй сфері найкращий, бо є чудовим виконавцем справді чарівних мелодій. Володіючи низьким голосом у дві октави, здатний надихати мільйони людей.  І дуже б хотілось, щоби так залишалось. Оскільки Україна мало ким може справді пишатись. Звісно, він має право на власну громадянську позицію і його досвід можна використати в питаннях захисту інформаційного простору країни, пропагування української культури та мови, реалізації освітньої реформи та формуванні національної ідентичності молодого покоління українців. З цими завданнями він би впорався чудово.

Але ж політика, вибачте, це величезна відповідальність та інструментальна майстерність. І якщо ти навіть один Робін Гуд, треба пам’ятати, що поряд – жадібний двір, в якому царять інтриги, підстави, компромати. Так було завжди і всюди. У різні часи як в США, так і в Європі. І тому сподіватись на казку з хеппі-ендом було б інфантильною мрією задурманеного улесливими словами суспільства.   

Досвідчений політик, що має практичний досвід фахового державного управління, пройшов школу справжньої хижої боротьби, здатен вміло розрізнити інтереси різних груп впливу, бути категоричним і балансувати, ухвалювати відповідальні рішення та визначати траєкторію розвитку, вести переговори та йти на болючі компроміси, модерувати конфлікти та здійснювати карколомні прориви. Тим паче в країні, де наразі тривають військові дії, де на місцях панує корумпована бюрократія, де народ доведений до виживання та відчаю.

Максимальна організованість та витривалість, компетентність в юридичних, господарських та міжнародних питаннях, діловий стиль та міжнародні зв’язки, харизма та чуйність до простих людей – саме такі риси асоціюються з ефективним менеджером країни. І це лише мінімальний набір якостей та рис, потрібних для ефективного державного менеджменту. Але ж, праві ті, хто стверджує, що суспільство зневірене. І в цьому полягає вся трагікомедія поточної ситуації. Роздратування людей – майже подарунок долі та соціальний ґрунт для різних популістів, критиканів, месій, заробітчан на політичній демагогії.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Выборы Президента Украины,Луценко,Ленин,депутат,Святослав Вакарчук
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.