Мовний закон — досвід Латвії

3 апреля 2018, 18:42
0
37

Чому Латвії можна приймати закони про мову, а Україні – ні?

В минулому році в Україні був прийнятий свій закон «Про освіту», який, серед іншого, повинен був врегулювати мовне питання в школах для національних меншин. У початковій школі діти повинні були навчатися на двох мовах, а починаючи з середньої школи всі предмети викладалися б державною мовою.

Уже в день голосування за даний законопроект проти України ополчилися всі сусіди. Найбільш жорстку позицію озвучили Угорщина, Румунія і Росія, заявивши про дискримінацію нацменшин, до якої приведуть нововведення. І якщо Польща поставилася до закону досить стримано, то в Угорщині заявили, що блокуватимуть важливі для України зустрічі на рівні ЄС і НАТО, у тому числі зустріч міністрів оборони ЄС і України, а також комісію Україна-НАТО. Румунія відступати також не планує. Глава МЗС Румунії заявив, що мовна стаття закону буде залишатися на порядку денному в переговорах між країнами. 

А як інші пострадянські країни вирішують мовні проблеми? Окупація Криму і подальша агресія Російської Федерації проти України змусила Латвію всерйоз задуматися про власну безпеку. З 2014 року Латвія схвалила кілька законопроектів, покликаних обмежити російський вплив. Останній з них стосується системи освіти. Наприкінці березня Сейм Латвії проголосував за поправки до закону про освіту, які передбачають перехід до навчання нацменшин латиською мовою. Перехід буде поступовим і запланований на 2019-2020 роки. Відповідно до законопроекту, у початковій школі для представників нацменшин латиською мовою викладатимуть не більше 50% предметів, в середній школі – не менше 80%, а вже в старшій школі всі предмети повинні будуть викладатися державною мовою.

Задовго до прийняття законопроекту в Латвії почалися масштабні протести росіян, яких в країні близько 27%. Російські офіційні відомства висловили своє невдоволення і пригрозили ескалацією напруженості у відносинах між країнами. Утім, Латвія проігнорувала всі спроби РФ вплинути на голосування за освітній законопроект і прийняла його. Більш того, президент Латвії Раймондс Вейоніс заявив, що підпише документ.

При цьому європейські відомства не висловили своєї звичної «заклопотаності» з приводу прийняття в Латвії «мовного» законопроекту. У РФ мають намір звертатися в ПАРЄ, Єврокомісію та інші міжнародні органи, проте як відреагують вони на цей закон, невідомо.

Проте, в країні вже заявили, що реформа мови в освіті – це внутрішня справа Латвії, тим самим натякаючи, що відмовлятися від своїх планів вони не мають наміру. Очевидно, що для прийняття важливих і часто суперечливих законопроектів іноді достатньо політичної волі, яка в української влади поки відсутня.

І виникає питання - чому Латвії можна приймати закони про мову, а Україні – ні?

 


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Україна,Латвія,мовний закон
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.