Жорстка мадяризація угорських українців

3 апреля 2018, 17:14
0
21

Угорщині так само можна зробити багато закидів щодо її мовної політики та м'яко кажучи нерозумних вчинків у галузі освіти.

Угорський уряд найбільш гучно обурюється новим українським законом про освіту. Саме з Будапешту лунає найбільше погроз, однією з них стала обіцянка блокувати всі рішення Євросоюзу, спрямовані на зближення з Україною. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що український закон про освіту суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Існує ціла низка причин того, чому угорський уряд поводиться саме так, як він поводиться зараз. Це і близькі парламентські вибори, на яких прем'єр-міністру Віктору Орбану хочеться перемогти й забезпечити собі третій строк на посаді. Це і дружба Орбана з Володимиром Путіним. Це і особливе ставлення Угорщини до Закарпаття, яке колись було складовою Австро-Угорської імперії.

Але критикуючи Україну уряд в Будапешті сильно лукавить. Угорщині так само можна зробити багато закидів щодо її мовної політики та м'яко кажучи нерозумних вчинків у галузі освіти.

Політика асиміляції неугорських народів почалася ще наприкінці 18-го сторіччя. Її об'єктом були крім хорватів, словаків, румунів, євреїв, сербів були і українці (карпатські русини). Спочатку це був процес відродження власне угорської мови, яка до того вважалася мовою "низів". Але згодом до її вивчення примусово стали залучати всіх неугорців, що, звісно, викликало невдоволення і спротив.

Особливо агресивного характеру політика мадяризації набула після 1867 року, коли було утворено дуалістичну монархію - Австро-Угорщину.

В той період було закрито три словацькі гімназії, їхні  керівники були звинувачені  у проповідуванні панславізму. Така ж доля спіткала і єдину на Закарпатті учительську семінарію, розташовану в Ужгороді, де навчання відбувалося українською мовою. А згодом навчання у більшості шкіл стало вестись лише угорською мовою. У 1879 році було ухвалено закон, за яким угорська мова стала обов'язковим предметом у всіх народних школах та гімназіях. А вивчення "рутенської" (фактично ж української) мови як обов'язкової на Закарпатті було скасовано. У 1891 році всі населені пункти Королівства Угорщина отримали угорські назви. А всі неугорці примусово отримали угорські імена та прізвища.

Як наслідок, угорці, які згодом опинилися поза межами своєї країни, стали жертвами зворотньої дискримінації. Конфлікти через мовні питання в Угорщини виникали і з Румунією, і зі Словаччиною, коли обидві країни, як вважали в Будапешті, ухвалювали рішення, що утискають угорців та їхню мову.

За даними Міносвіти, сьогодні в Україні працює 71 угорська школа, де викладання з першого по одинадцятий клас ведеться угорською ж мовою. Суть статті 7 нового закону про освіту полягає в тому, що тепер з 5-го класу більшість предметів викладатиметься українською. Але історія рідного народу та угорська мова, звісно, і далі викладатимуться угорською. А також і всі інші предмети - до 5-го класу. І будь-кому, хто читав закон, зрозуміла абсурдність заяв угорського уряду про те, що Україна хоче закрити школи, де йде навчання мовою національних меншин.

Власне, у самій Угорщині ситуація зовсім інша. Так, українська діаспора там малочисельна, якщо порівнювати її з угорською меншиною в Україні - близько 8 тисяч осіб. Тим не менш, ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою викладання в Угорщині немає.

Угорська влада пояснює це тим, що від української громади не надходить запитів на відкриття українських шкіл. А ще тим, що серед угорських вчителів мало тих, хто хотів би викладати українською мовою.

Зрозуміло, що саме парламентські вибори, які чекають на Угорщину наступного року, визначають агресивний стиль поведінки уряду щодо українського закону. Партія "Фідеш" яку очолює прем'єр-міністр Віктор Орбан, має непогані рейтинги. Але їй у спину дихає радикальніша партія "Йоббик". Її представники, зокрема, вже назвали ухвалення закону про освіту "провалом політики Орбана щодо України". Тож прагнення уряду зіграти на темі захисту співвітчизників у Закарпатті від "зазіхань" українського уряду може стати непоганим грунтом для зміцнення позицій.

Але погрози Будапешту "блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС", виглядають лицемірно.

Недарма, Уряд Орбана сам є об'єктом постійної критики з боку структур ЄС через ухвалення законів, які з точки зору Брюсселя утискають права людини, свободу слова тощо.

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Виктор Орбан,Україна,Угорщина,мовний закон
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.