Що стоїть за угорським шантажом України?

9 февраля 2018, 09:48
0
38

Потрібно знайти розумний баланс вивчення мов

Будапешт виступатиме проти подальшого зближення України з Євросоюзом на знак протесту проти українського закону "Про освіту" - про це після спільної прес-конференції із головою МЗС України Павлом Клімкіним заявив його угорський колега Петер Сійярто. За словами останнього, відносини між двома країнами наразі "перебувають у найскладнішій фазі" з моменту здобуття України незалежності у 1991 році. Угорська влада також повідомила, що попросить ЄС переглянути свої зв'язки з Україною.
За словами Петера Сійятро, Угорщина схвильована ще двома документами, які перебувають на розгляді Верховної Ради: президентським проектом змін до закону "Про громадянство України", а також мовними законопроектами.
Керівники Угорщини заявляють, що не підтримуватимуть жодної ініціативи Києва у міжнародних структурах, допоки дискримінаційні, на їхню думку, статті закону не скасують.
Заяви керівників Угорщини варто розглядати не лише в гуманітарному, але й у політичному контексті.
У квітні 2018 року в Угорщині пройдуть вибори до парламенту - Загальних зборів. На них матимуть змогу голосувати і ті, хто постійно не проживає в Угорщині, але мають угорські паспорти. У них буде змога віддати свій голос лише за партію, у той час як депутати обиратимуться також і в одномандатних округах.
У липні прем'єр-міністр країни і лідер партії Фідес Віктор Орбан написав листа закордонним угорцям із закликом проголосувати на парламентських виборах. Для цього вони мають зареєструватися на спеціальному сайті.
За словами пана Орбана, своїм голосуванням вони візьмуть участь "у вирішенні долі й майбутнього країн Карпатського басейну".
Партія Фідес розраховує на перемогу, як і у 2010-му році. Тоді разом із Християнсько-демократичною народною партією Фідес отримав більшість у парламенті із суттєвою перевагою.
Уряд Угорщини в останні роки не оприлюднює дані про кількість отриманих угорських паспортів в інших країнах. Проте на початку 2015 року повідомлялося, що угорське громадянство отримали 94 тис. жителів Закарпаття.
Тому гра на почуттях угорців в Україні, та ще з огляду на виборчу кампанію, що наближається, є цілком передбачуваною.
Ідеться, передусім, про національні інтереси держави Угорщина. Ті 150 тисяч угорців, які живуть на Закарпатті, це золотий резерв, який вони можуть використовувати у політичних і демографічних цілях. Тому, протест офіційного Будапешта взагалі не викликає подиву. Дивно було б, якби Будапешт промовчав. Власне, будь-яка держава вболіває за долю власного етносу. Тому закономірним є як прагнення влади України поширювати та посилювати державну мову на всій території України, так і закономірним є прагнення Угорщини зберегти статус-кво етнічних угорців у тій таки Закарпатській області.
У той же час, очевидно, що виборчий чинник у протестах Угорщини є таким, що наразі домінує.
Крім того, прискорена культурно-мовна експансія дозволила б як Угорщині, так і Румунії мати ґрунт для висунення надалі інших претензій до України. Це можуть бути претензії як щодо більшої автономії територій, де компактно проживають угорці, так і територіальні претензії.
Хоча останнє навряд чи можливе, зважаючи на те, що Угорщина є членом Європейського Союзу і не може не поділяти його політику, спрямовану проти будь-яких проявів сепаратизму.
Слід погодитися із закидами на адресу України про те, що вона впродовж багатьох років не дбала про розвиток української мови на Закарпатті.
За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році понад 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Ці результати означають, що третина випускників Закарпаття не мають можливості вступити у виші України, адже успішне складання ЗНО з української мови - обов'язкова вимога при вступі.
З іншого боку виходить, що Угорщину влаштовувала така ситуація, коли етнічні угорці мали проблеми із українською мовою, що вони не інтегрувалися належним чином в українське середовище. Неправильна політика України призвела до того, що Угорська держава є для них більшим благодійником, аніж Україна. Це дика ситуація, але так є, ці люди більше зорієнтовані на Угорщину. І це слід якомога швидше виправляти.
Як же українська влада повинна протистояти таким перспективам? Експерти вважають, що Київ не повинен змінювати свою позицію, хоч і не виключають, що у ході консультацій і переговорів можуть домовитися про незначні поступки. Потрібно знайти розумний баланс вивчення мов, щоб після випуску з державної школи діти виходили конкурентоспроможними та мали усі можливості для навчання у системі вищої освіти України.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Україна,Угорщина
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.