«Угорське» Закарпаття як загроза цілісності країни

6 февраля 2018, 10:05
0
58

Реалії «українського будення» в прикордонних регіонах нашої держави свідчать - дестабілізація внутрішньополітичної обстановки в країні залишається основною метою проросійських сил в рамках інформаційної війни з Україною.

     Реалії «українського будення» в прикордонних регіонах нашої держави свідчать - дестабілізація внутрішньополітичної обстановки в країні залишається основною метою проросійських сил в рамках інформаційної війни з Україною. І «румунський фактор» активно використовується для цього. Угорська меншини в Україні завжди була додатковим фактором впливу у її зносинах із офіційним Будапештом. Декларуючи повагу до суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, Угорщина ніколи не забувала про етноісторичну приналежність Закарпаття і впродовж тривалого часу намагалась закріпити свій вплив в регіоні шляхом автономізації краю. Так, в 1991 році була здійснена спроба створення угорського автономного округу (проведений референдум, підготовлений відповідний проект закону), пізніше лобіювалась ідея «автономії Карпатського єврорегіону», в 2000 році українсько-угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин виступила з ініціативою створення Притисянського району, де, нібито, угорці складали більшість населення. Однак, усі ці ініціативи не мали шансів на реалізацію із-за цілої низки як об’єктивних, так і суб’єктивних причин.
      З приходом до влади в Угорщині правоцентристської консервативної партії «Фідес – Угорський громадський союз» на чолі з Віктором Орбаном угорські «прагнення» щодо Закарпаття, як і деяких інших її колишніх територій, набули нових рис і характеру. Нова угорська влада розпочала комплексну роботу по формуванню сприятливих соціальних, економічних й політичних умов для повернення регіону, у перспективі, до свого історичного «лона». На користь такого твердження говорить ціла низка фактів і чинників.
     Одним із перших практичних кроків «Фідес» у зазначеному контексті стало прийняття у травні 2010 року змін до закону «Про громадянство», які надали можливість отримання етнічними угорцями, які не мають дозволу на постійне проживання на території Угорщини, угорського громадянства (у т.зв. спрощеному порядку). Як результат, за 7 років відповідними державними установами Угорщини задоволено більше 800 тисяч клопотань про отримання громадянства Угорщини у спрощеному порядку, серед яких, за деякими даними, більше 100 тисяч мешканців Закарпаття. У відповідь в 2014 році закордонні «громадяни Угорщини» забезпечили правлячій партії «Фідес» додаткові голоси і чергову беззаперечну перемогу на парламентських виборах (133 із 199 депутатських мандатів).
      Визначившись з правовим й інструментальним механізмом «підтримки» своїх закордонних співвітчизників, Будапешт переходить до економічної складової «…забезпечення їх добробуту проживання на рідній землі». Зокрема, приймається спеціальна програма сприяння економічному розвитку регіонів Карпатського басейну, яка визначає головні пріоритети цієї роботи на найближчу перспективу, затверджується «План Векерле. Стратегія поетапного розвитку угорської економіки в Карпатському регіоні», який встановлює комплекс практичних заходів щодо зміцнення конкурентоспроможності угорських малих та середніх підприємств Карпатського басейну, розвитку регіональної інфраструктури, створення єдиного ринку праці тощо. Існують спеціальні програми, в рамках яких здійснюється фінансування різноманітних освітніх та просвітницьких проектів для закордонних угорців. Одна з таких програм має назву «За угорську культуру та освіту». У 2017 році в рамках цієї програми на розвиток угорської культури та освіти в Закарпатті було виділено 34 млн. форинтів (3,17 млн. грн.).
     Аналізуючи усі ці «інвестиції» у розвиток Закарпаття можна прийти до простого висновку – підтримка угорської меншини в Україні уже давно вийшла за рамки «збереження національної самобутності». На сьогоднішній день ми маємо усі ознаки угорської «економічної експансії».
     На фоні складної воєнно-політичної та суспільно-економічної обстановки в нашій державі, посилення економічного впливу Угорщини в регіоні необхідно розцінювати як платформу формування й поширення сепаратистських настроїв, а також маніпулювання цим негативом з боку російської пропагандистської машини. Особливо чітко це проглядається в контексті русинської проблематики. Апелюючи до власного самовизначення та автономії, представники русинського руху в Україні давно зрозуміли, що у тандемі з угорцями вони мають більше шансів на реалізацію своїх планів. Свою вигоду у цьому питанні побачив і Будапешт, який з використанням «підручних» політичних сил та громадських організацій налагодив з місцевими русинами співпрацю й утворив додатковий фронт «боротьби за автономізацію Закарпаття».     Очевидно, що цей фронт існує більше в інформаційно-пропагандистському вимірі, однак додаткового напруження в суспільстві він однозначно додає.
      Оцінюючи перспективи подальшого посилення угорської присутності в Закарпатті та можливі загрози для України у зв’язку з цим необхідно прийняти той факт, що сьогодні міжнародні норми, які покликані захищати національні меншини, використовуються правлячими політичними силами сусідніх країн для реалізації своїх реваншистських ідей. І тут мова йде не лише про Росію з її «русским міром», а й про Румунію, яка відверто говорить про необхідність повернення до свого складу Бессарабії (території сучасної Молдови), про Польщу, яка все частіше згадує свою історію державотворення. У цій же когорті перебуває й Угорщина, яка вкрай незадоволена наслідками Тріанонського договору.
      Звичайно, усі сьогоднішні дії Угорщини в Закарпатті можна й надалі розглядати виключно в контексті її політики підтримки меншини й уповати на партнерські стосунки з країною-членом європейської спільноти. Якщо ж критично підійти до цього питання, то можна віднайти достатньо підстав хоча б для того, щоб засумніватися у щирості та надійності Угорщини на чолі з В.Орбаном як суб’єкту міжнародних відносин. Для прикладу, будучи повноправним членом Європейського Союзу і користуючись на рівних усіма європейськими благами і можливостями, у першу чергу фінансовими, Угорщина найактивніше з усіх членів ЄС критикує європейську політику санкцій щодо Росії й виступає за їх відміну. У той же час, наш «принциповий сусід» жодного разу не проголосував проти їх продовження.
     І, нажаль, немає сумнівів, що Румунія буде і далі використовувати любий привід для підтримки імперської антиукраїнської теми в руслі поновлення «Великої Румунії» з використанням етнічного фактору. Події, пов'язані з законом про освіту це лише підтверджують. Парламент Угорщини також засудив український «Закон про освіту». Депутати заявили, що український закон про освіту серйозно порушує право угорців Закарпаття на освіту рідною мовою, а також суперечить низці міжнародних документів, зокрема, Копенгагенському документу і Паризькій хартії ОБСЄ, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, договору про основи добросусідства і співробітництва та іншим. Обидві палати законодавчого органу Румунії одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон.
     Очевидно, що коли ми сильні — ці реваншистські ідеї залишаються лише мрією для маргінальних політичних сил. А зараз, коли Україна у війні, багато політичних сил підіймають голову і думають, чи не з'явиться така політична ситуацію, коли можна буде втілити в життя ідею «Великої Румунії».
     У цій ситуації Україні потрібен принциповий політичний курс з боку українських державців щодо національних меншин....Повинен діяти чіткий принцип національної політики: національно-культурному розвитку національних меншин - ТАК, а усіляким проявам сепаратизму на українській землі - категоричне НІ....І гарантувати це потрібно жорсткими силовими заходами протидії.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Україна,Угорщина,мовне питання
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.