Що там, за прапором

23 августа 2017, 13:41
политический эксперт
14
4597
Що там, за прапором

Перефразовуючи одного класика, скажу - у держави повинно бути гарним все: і душа (вважай ідеологія), і тіло (економіка), і одяг (зовнішні атрибути, символіка). Але все це має бути в комплексі.

Перефразовуючи одного класика, скажу - у держави повинно бути гарним все: і душа (вважай ідеологія), і тіло (економіка), і одяг (зовнішні атрибути, символіка). Але все це має бути в комплексі. Відірви щось одне у цієї трійці – і сенсу “пишатися” вже не буде жодного. Адже чого варте тіло без душі?

Мене добиває позиція деяких знайомих, котрі гордо вивішують український прапор на балконі, але день в день активно приховують податки, видають зарплату чорним налом своїм працівникам. Ці люди щиро вважають себе патріотами – вони говорять українською, на свята одягають вишиванки. А податки... Ну, мовляв, обдурив чуть державу, ну всі так роблять. Але я ж патріот! Я люблю й пишаюся. Ну, це, знаєте, як відрізати пальчики у дитини і наряджати її у святкове дороге вбрання. І пишатися.

А ще більше мені подобаються наші керівники, які якби проголошують, що в Україні реформи, все дуже й дуже, а дітей відправляють вчитися за кордон. Що в цьому непатріотичного? Діти – це символ майбутнього. І якщо діти наших керівників вже обирають для свого майбутнього іншу державу, то що будують і для кого їхні батьки-керівники в Україні?!

Що ми вкладаємо в поняття “державний прапор”? Як правило, свою історію, ні – уривки історії. Козаки, воїни, визвольна боротьба. А копни глибше – а хто реально знає, що то була за боротьба? Одиниці. Тим паче, якщо зважити на те, що історію завжди коректують переможці під себе. А перенеси тодішніх героїв в наші реалії – і вони скоріш за все перетворяться на зрадників. Той же Хмельницький. Якби зараз він пішов на поступки й уклав би мир із Росією, щоб заспівала наша ФБ спільнота? А якби Бандера та підірвав (такі тоді були методи боротьби) парочку підприємств-гігантів з російським капіталом на території України? Та його б посадили на раз. І всі би погодилися – що це тероризм.

Ми пишаємося минулим, ми у нинішню державну символіку також вкладаємо минуле, яке під час мало знаємо, яке жодним чином не накладається на наше сьогодні. Ми стали інші. Світ став іншим. Цінності змінилися. Але хоч кіл на голові теши -  зациклилися на минулому і тягнемо його за собою. Лишіть історію музеям. Зробили висновки – і буде. Жити треба тут і сьогодні, творити нову історію так, щоб нащадки нею захоплювалися.

Ми пишаємося своїми революціями. Так, здатність народу на усвідомлений протест – це важливо і цінно. Але один раз! Низка революцій без конкретного, омріяного результату – це мазохізм. Перманентно звалювати одну владу, приводити іншу, потім в ній розчаровуватися і знову приводити нову і так без кінця – це надзвичайно вимотує економіку, втомлює людей, сіє хаос і невпевненість у завтрашньому дні. Так, поступово в революціях, на передовій загинуть найактивніші, залишиться байдужа сіра маса й вже нікому буде виходити на майдани. Може, перед тим, як планувати чергову революцію, варто подумати, кого привести до влади? Чи є у цих людей чітка програма розвитку держави хоча б на найближчі років 10, чи є злагоджена команда, яка візьме на себе відповідальність за втілення реформ? Чи ми знову поведемося на пару-трійку заїжджених лозунгів про злочинну владу олігархів і національно свідомих революціонерів?

Національна свідомість закінчується там, де починається безконтрольний доступ до національної валюти. Все. Бо народне благо – надзвичайно пафосне, але абстрактне й теоретичне поняття, а от власне збагачення – дуже навіть конкретне й близьке до тіла.

Власне, до чого я це все написала. День державного прапора без дня державної економіки й дня державного мислення – це показуха і пафос.

І перед тим, як сьогодні повісити жовто-блакитний у себе на балконі, задайте собі одне конкретне питання – а що я особисто зробив для цієї змученої держави, як зміцнив її імідж у світі? Що я зробив для того, щоб інші народи, дивлячись на мій прапор, бачили не лише приємне поєднання жовтого та блакитного кольорів, а відчували щиру повагу до сильної, розвиненої, багатої європейської держави, яку він символізує і хотіли тут жити...

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Киев,флаг Украины
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.