Реформа СБУ: час для рішень чи балачок?

За лічені тижні світ і разом з ним Україна перескочили на новий level загроз. Були терористи, гібридні війни, а тепер ще й коронавірус. Це, звісно, не причина для паніки, але виклик для держав і, як н

Поява нових викликів – не якийсь випадковий збіг, це наша реальність. Вона, як капітан очевидність, фіксує: не можна втрачати час. І символічно, що саме за таких умов до українського парламенту внесли закон про реформу СБУ. Адже в неї є досить чітка мета – зробити спецслужбу сучаснішою і більш готовою до нових викликів та загроз. Зокрема, й таких, як коронавірус.

Законопроект, який подав президент, дозволяє Службі сконцентруватися на головному – національній безпеці і дає для цього необхідні механізми. Це означає, що Служба насамперед займатиметься характерними для будь-якої спецслужби контррозвідкою, боротьбою з тероризмом, кібербезпекою і захистом державної таємниці.

Але за потреби – зможе адаптувати структуру і пріоритети в роботі, змінити та посилити окремі її елементи. Мова йде про новий підхід до організації роботи – не реактивний, а проактивний та ризик-орієнтований. Тобто, коли ми боремося не з наслідками проблеми, а з її передумовами, нейтралізуємо загрозу на її початку. Якщо ж вона таки з’являється, Служба підлаштовується під нові умови для швидкого реагування –з урахуванням існуючих ризиків.

Однозначно, в спеціальної служби має бути певна гнучкість. Зрештою, в цьому і сила класичної спецслужби – аналізувати і прогнозувати, враховувати особливості будь-якої ситуації та свій унікальний досвід, розробляти найефективніші заходи та засоби реагування, і – діяти, швидко та результативно.

Тому, до речі, дещо дивує, коли останнім часом доводиться чути слова на кшталт "подивіться, он як у Європі…". Бо насправді єдиних регламентів і директив, а тим більше стандартів ЄС щодо спецслужб не існує. Ми з повагою ставимось до досвіду наших колег, активно його вивчаємо. Однак кожна країна шукає свій варіант облаштування системи безпеки. І це правильно.

Тож законопроект, поданий Президентом – це спроба поєднати кращий світовий досвід та українські традиції у сфері безпеки. Звісно ж з урахуванням існуючої безпекової ситуації в країні. Реформа має позбавити Службу від невластивих їй функцій і чітко розмежувати компетенції СБУ, НПУ, НАБУ та ДБР.

Наприклад, законопроектом передбачається, що згадані структури не зможуть залучати співробітників Служби до своїх слідчих дій і кримінальних проваджень, і ми вийдемо з досудового розслідування корупційних та економічних злочинів. І це – та тема, навколо якої сьогодні відбувається багато дискусій.

Тому вкотре наголошу – в СБУ не буде головних управлінь "К" і "КЗЕ". Спеціально підкреслюю цей нюанс для окремих експертів, які будують експертизу законопроекту на власних припущеннях.

До того ж, у їх заявах є певна нелогічність – з одного боку вони вимагають максимально обмежити повноваження Служби щодо протидії економічній злочинності, а з іншого – більш жорстких дій від СБУ. За нинішніх умов, наприклад – протидії контрабанді медичних товарів.

І ми, звісно, реагуємо – тільки нещодавно виявили 80 тисяч респіраторів на 3,4 мільйона гривень та 40 тисяч медичних халатів на майже 1,3 мільйони. Та й партії підроблених тестів заблокували. Але ж виникає запитання: як ефективно протидіяти схожим випадкам в майбутньому, якщо Службу позбавлять цих повноважень? Кому їх передадуть? Та чи матимемо такі ж результати?

Питання риторичні. Але ми відкриті до діалогу й навколо них. Радо спілкуємося з фахівцями – тими, хто знається на безпеці та специфіці спецслужб, а не вдається до дискусій заради дискусій. Адже підхід "я точно знаю, як зробити" без елементарного уявлення про природу та призначення спеціальної служби не спрацює у цій сфері. Навряд чи доречні безпекові експерименти в країні, де шостий рік триває війна.

Бо насправді реформа СБУ – це не про розширення повноважень чи їх перерозподіл. Це про ефективність. Та розуміння того, що держава та її громадяни мають бути захищені навіть в моменти, коли змінюється світ