ПЛАНЕТУ ШТОРМИТЬ: МОДЕЛЬ АГРОПОРЯТУНКУ ВІД ВІТАЛІЯ СКОЦИКА

4 июня 2021, 14:48
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
75
ПЛАНЕТУ ШТОРМИТЬ: МОДЕЛЬ АГРОПОРЯТУНКУ ВІД ВІТАЛІЯ СКОЦИКА
Віталій Скоцик

Театральна рецензія. Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт».




Презентація нової книжки «Ідеальний шторм» («Самміт-книга», 2021) Віталія Скоцика відбулася у вигляді вистави на першій театральній сцені країни – в Національному драматичному театрі імені Івана Франка.





Вистава має гостре соціальне звучання: екологічна проблематика, руйнівна діяльність людини, виверти розуму й мілітаристська сутність людського єства, планетарна криза й загроза від інопланетних Чужинців. Такий спектр екологічних і соціальних проблем засвідчують, що Віталій Скоцик написав книжку, яка має актуальність і яка типологічно близька сучасним світовим бестселерам, у яких осмислено антропогенну діяльність людини. Вистава за «Ідеальним штормом» дала можливість усвідомити проблематику максимально рельєфно й гостро. Іронія, гумор, гротеск — ці художні прийоми оприявнили лінію боротьби «людини й людини», яка у фіналі виявилася роботом. У виставі ключовим був мотив «лихого розуму», здатного забирати, знищувати й засмічувати. 


В. Скоцик акцентував на філософській проблематиці людини як вмістилища зла. Причому часом романтичний герой-винахідник не міг чинити опору спокусам розуму. Наставлений на глядачів автомат — як метафора-пересторога, що зазначені проблеми стосуються кожного, від них не потрібно тікати, рано чи пізно людство може опинитися перед «початком кінця».
 
Образ сої, соєвого поля, соєвого молока у виставі символізує «їжу майбутнього». Потрібно дати землі можливість віддавати, «родити». Земля — одвічний ресурс, запрограмований давати людині те, що забезпечить стабільність. Потрібно лише шукати безпечні технології вирощування, не боятися вивчати природу й послуговуватися її ж методами. «Розум» природи спрямований на життя, натомість людина здатна знищувати те, що дарує життя. Вистава-презентація книжки пропонує в сучасній культурі принципово новий спосіб бачення світу — «антропоценний».
 
Про антропоцен як поняття ХХІ ст. написано чимало праць у західній науці. Антропоценний погляд на світ передбачає, що природа має самодостатню сутність, не потрібно підганяти природу під людину. Погляд на світ має змінитися в ХХІ ст., оскільки ті форми розуму, які мали місце в історії людства, позначилися лише на антропогенних катастрофах, війнах і інших негативних явищах, що призводили до знищення природи. В. Скоцик написав украй важливу книжку про землю як вінець творіння. Юнак у виставі за книжкою В. Скоцика символізує архетипний образ українця-захисника своєї землі. Це архетип козака-воїна, який боронить українську природу. 

Гостросоціальною у виставі й книжці звучить мотив «посередництва», яке унеможливлює продаж «дарів землі», щоб кожний мав можливість отримати найдешевший натуральний продукт. Вистава актуалізувала ідеї В. Винниченка, представлені в романі «Сонячна машина». В. Скоцик долучився до осмислення вкрай важливих проблем, без яких неможливо побачити майбутнє. Ідеться про футурологічне моделювання відносин людини й землі, правильне поводження з якою може допомогти розв’язати проблему голоду на планеті.
 
Презентація-вистава була інтелектуальним перформансом (звичайно, не без дотепів, жартів, веселої музики, які майстерно представив Анатолій Гнатюк), що засвідчив: у нашій культурі з’явився текст, який пропонує нову політику землі, нову філософію розбудови аграрного сектора. 
Лише за нових підходів і стане можливим збереження архетипу Дому, яким є українська земля. У виставі актуалізовано шар української міфології, пов’язаної з топікою поля. Образ польових русалок втілює ідею життєдайності, розкрилля вітальності. Натомість розум «інженера» — це досконале знання теорії (скільки грамів металу у вибухівці?), проте готовність послуговуватися цим розумом не для збагачення природи, а для утвердження власної експансивної сутності, котра прагне лякати й нищити. Людина розумна у виставі показана неоднозначно. Це гібридний продукт, у якому розум поєднано з божевіллям. Природа в образі польових русалок також свавільна, проте вона спрямовує свої ресурси на самозбереження, примноження, тобто на життя.
Людина ж отримує насолоду від залякування інших, від звуків гармати, від вибухів… І в цьому криється ще один важливий філософський аспект твору В. Скоцика: усвідомити, що людський розум — не найкращий інструмент у пізнанні світу в майбутньому. Потрібно іти від землі, яка містить у собі архетипну силу для відродження цивілізації. Цивілізація ж побудована на стратегії раціонального споживання й ірраціонального потягу до влади, про що писав Ніцше й інші філософи. В. Скоцик запропонував власну версію «переоцінки цінностей», утверджуючи ідею, що потрібно іти від землі, а не від «примар розуму», здатного породжувати чудовиськ. 


Польові русалки у виставі — це продукт галюцинації, результат підмішування до добрив галюциногенів. Але виникає запитання: навіщо людина розумна так учиняє? Чому людина отримує задоволення від страждання інших? Це вже психологічно-філософський аспект вистави, над яким варто замислитися.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.