ВОГНИЩЕ Вечiр другий

22 июля 2019, 08:22
Глава партии правильного досуга
0
9

Біля вогню, поринувши у роздуми, сидить Вічний Мандрівник.


Сьогодні пішов дощ.

Вогонь ховається під деревами і тому ще горить, але тихо і несміливо, щоб його не помітили і зненацька не залили холодною водою.

Хтось підходить до Вічного Мандрівника, хоче дізнатися, що сталося ,-більше заради цікавості, ніж якихось дружніх почуттів.

"Якого дідька вилупився, бовдур?" - розлютився Геній Самотньості (він же Вічний Мандрівник).

"Мерзенна потвора", - думає він про того, хто порушив спокійний плин його думок.

Чи він такий погордий, самовпевнений, чи, може, злий?

Ні, може, навіть інколи почуває себе непотребом на цій землі!

Але він приходить до цього вогнища, як і всі, як і всі, співає свої чудернацькі пісні, але при цьому в нього інше відчуття.

В ньому пробуджується естрадна зірка, зірка, котра ніколи не стане справжньою зіркою, тому що вона занадто цього хоче.

Мрії існують для того, щоб не виповнюватися, щоб можно було обдурювати себе, уявляючи, ніби це прагнення всього життя.

Насправді ж воно може бути зовсім нікчемним, але так як воно недосяжне, воно прекрасне.

Він чесний, прямий і відвертий.

В нього немає лицемірства, тому він не може пристосуватися до життя, він не може ніде знайти спокій.

Але ще сподівається знайти.

Тому він і шукає скрізь.

Він втомлений приходить додому, але, побачивши ці стіни, починає задихатися, він потребує повітря, і знову виходить за двері.

А там на нього вже чекають дощ та вітер.

Він іронічно посміхається їм і йде туди, куди кличе його рожева далечінь.

Можливо б кохання врятувало його.

Але він не вірить в кохання.

Він не вірить в кохання в своєму житті.

І воно, мабуть, не вірить в нього, чи просто забуває щодня до нього завітати. Ні, він не буде скаржитися, він просто вирушить у дорогу, а потім знову прийде сюди, до цього чарівного багаття.

Він буде намагатися роздивитися в ньому сенс життя, але вогонь залоскоче його гарячими руками, засліпить йому очі, тобто, буде робити все, щоб тільки не відповідати. Яке дивне відчуття - чути коло себе дощ і дивитися на вогонь : як можуть співіснувати дві стихії?

Так само, як можуть співіснувати ці дивні, по-своєму унікальні істоти... А Вічний Мандрівник сидить разом з ними біля цього ж вогню
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.