Брати, чи вороги?!

2 мая 2018, 18:04
0
3573
Брати, чи вороги?!

Як і колись, сьогодні ми переживаємо важкі часи. На долю українського народу випали важкі випробування.

Сьогодні ми боремося з російськими окупантами, які анексували частину України і ведуть бойові дії проти України на Сході нашої держави.

Проте, якщо провести паралель, то така ж політика велася стосовно українського народу і радянським союзом. Наші люди для імперії були безкоштовною робочою силою і «пушечним» м’ясом, оскільки українські солдати у роки Другої світової війни йшли одними з перших на зіткнення з ворогом. Вже не кажучи, що більшість боїв точилися на нашій землі, де і до сьогодні знаходять нерозірвані снаряди тих часів.

Нещодавно мене зворушила історія про жінку з Львівщини Параску, яку «совєтська» влада 17-літньою дівчиною засудила до 15 років позбавлення волі лише за те, що її сім’я накормила вояків УПА. Спробую переказати цю історію, щоб донести суть тодішньої політики по відношенню до українців.

Це були 40-ві роки. Дівчина тільки повернулася з примусових робіт з Німеччини, а її сім’я жила на околиці села біля лісу, куди часто заходили «непрохані» гості, що з однієї, що з іншої сторони, аби поїсти. Не важко здогадатися, що люб’язністю ніхто не вирізнявся. Такі були часи… Коли приходили радянські представники, то це нікому око не різало, а коли одного разу прийшли вояки УПА і родина їх накормила, то «добрі» сусіди відразу доповіли куди треба.

Був суд… Свідками брали 4-х річних дітей і навіть тих, хто нічого не бачив. Суд вирішив засудити господаря (батька Параски) до 25 років позбавлення волі, а найстаршу з дочерей (Параску) –до 15.

Покарання відбували в Сибіру, будували дороги. На щастя, після 7,5 років їх з батьком амністували. Проте, не важко здогадатися, що кращі молоді роки і здоров’я були змарнованими.

Після повернення додому Параску не чекав ніхто, адже молодша сестра соромилася такої родички і вигнала її з хати. Параску взяли до себе жити добрі люди і невдовзі з нею одружився старший від неї на 25 років вдівець, з яким вона доживала віку.

В контексті даної історії хотілося наголосити на двох одвічних ворогах українців: Росіі, яка постійно вела нищівну політику по відношенню до українських жителів і самих українців, які готові були продати один одного.

Саме зараз також частина українців підриває віру у краще майбутнє, нічого не роблячи критикує всіх, кого тільки можна.

На мою думку, замість звинувачень треба переходити до роботи, закотивши рукави працювати на досягнення спільного результату. Ми завжди чекаємо, що хтось прийде на наше подвір’я і наведе там порядок, дасть нам все… Давайте спільними зусиллями будемо працювати на розбудову нашої держави, тоді до нас не будуть приходити з допомогою такі, як наш північний сусід, бо ця допомога є дуже гіркою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.