Історія театру, про яку мовчали

9 декабря 2016, 10:47
0
367
Історія театру, про яку мовчали

У наступному році Кіровоградський академічний театр ім. Кропивницького святкуватиме свій ювілей ‒ 150-річчя з дня заснування. Але мало хто з жителів міста знайомий з достовірною його історією.

У наступному році Кіровоградський академічний театр ім. Кропивницького святкуватиме свій ювілей ‒ 150-річчя з дня заснування. Але мало хто з жителів міста знайомий з достовірною його історією. Для багатьох він нерозривно зв'язаний з ім'ям Марка Кропивницького. Але так було не завжди.

Театр у "докропивницькі часи"

У вісімнадцятому сторіччі активно поширюють свою географію кріпацькі трупи при садибах багатих землевласників, аристократів, будуються перші театральні споруди. Ці «домашні» театри відкривають свої двері для більш широкої публіки. Інколи актори цих труп беруть участь у виставах для народу – балаганах. Маємо свідчення, що балаганні театри виникають і в Єлисаветграді наприкінці вісімнадцятого ‒ на початку дев’ятнадцятого сторіччя. Оскільки міста і, відповідно, школи виникають на наших теренах доволі пізно, у середині вісімнадцятого сторіччя, схоже на те, що балагани були першим документально зафіксованим жанром театральної діяльності в Центральній Україні.

Незважаючи на назву, яку сучасне вухо сприймає як щось не дуже високого ґатунку і навіть ображливе, балагани інколи виставляли твори поважних драматургів – Сумарокова, Княжніна, Хераскова, переклади Мольєра і Ґольдоні, а пізніше – й українські п’єси Котляревського і Квітки-Основ’яненка. Балагани переважно працювали під час великих ярмарків, якими славився Єлисаветград.

Поряд з цим вже існують стаціонарні професійні театри, найбільш відомими з яких були театр під орудою Івана Котляревського в Полтаві (заснований у 1808 році) і Харківський професійний театр, одним із засновників якого був Григорій Квітка-Основ’яненко.

Єлисаветградський Зимовий театр. Початок історії

У 1865 році російський офіцер Георгій Трамбіцький купив у Єлисаветградської міської управи ділянку землі, на якій власним коштом побудував Зимовий театр.

Офіційне відкриття відбулося в 1867 році. Тоді в Єлисаветграді на Георгіївський ярмарок приїхала трупа відомого актора Григорія Виходцева, вона і зіграла першу виставу в новій будівлі.

З того часу місто приваблює до себе значну увагу відомих колективів і окремих виконавців з Росії, Італії, Польщі, Англії та ін.

Паралельно з цим у Бобринці працює театральний гурток під керівництвом  Іван Тобілевича (Карпенка-Карого), режисурою опікується Марко Кропивницький.

Театр за Кропивницького

У жовтні 1882 року на сцені Єлисаветградського Зимового театру відбувається постановка «Наталки-Полтавки» Івана Котляревського. До складу акторів входили Кропивницький (Виборний), Заньковецька (Наталка), Жаркова (Терпилиха), Садовський (Микола) і Свєтлов (Петро) та ін.

Як відзначають дослідники, принципи ансамблевості акторської гри, режисури, сценографії і костюмів на той час вже утверджувалися у виставах труп під орудою М. Старицького та Г. Ашкаренка. Колектив, що утвердився на сцені завдяки цій знаменній виставі, не був ані першим українським професійним театром того часу, ані найбільш знаним.

Загалом у 80-90-х рр. XIX ст. до складу театральної громади, що діяла в Єлисаветграді, входили М. Кропивницький, Г. Старицький, І. Тобілевич (Іван Карпенко-Карий), Г. Тобілевич (Микола Садовський), П. Тобілевич (Панас Саксаганський), Г. Заньковецька, Г. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська та інші видатні майстри сцени.

Від Шевченка до Кропивницького

Загалом за час свого існування Єлисаветградський Зимовий театр змінив шість власників. А з приходом влади більшовиків йому змінюють і назву. У 1919 році мав назву "Красный театр им. Троцкого", а вже з 1920 року ‒ театр ім. Т.Г. Шевченка. Але носити ім'я Великого Кобзаря і батька української нації театру судилося не довго. Вже 1940-ого року, після знаменитого в історії періоду "сталінських чисток", театру присвоюють ім'я М.Л. Кропивницького, яке існує понині.

За радянських часів після численних реконструкцій та особливо невдалих реставрацій (в 1927, 1954-58, 1975-76 роках) театр повністю втратив первісний інтер'єр, була знівечена досконалість композиції його фасадів.

У 2002 році, коли експерти визнали будівлю театру аварійною і непридатною для експлуатації, театральний колектив був змушений тимчасово переїхати і виступати в залі заводу "Червона Зірка".

Лише у 2011 році вдалося розпочати будівельні роботи по реконструкції театру. Ініціатором та активним учасником відновлення театральної будівлі став тодішній новопризначений голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін.

Офіційне відкриття театру відбулося 17 жовтня 2012 року за участі віце-прем'єр-міністра України Сергія Тігіпка.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
ТЕГИ: история,театр,Тигипко,Кировоград,Кировоградский театр им. Кропивницкого,карпенко-карого,Кропивницкий
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.