Дивлюсь я в твої очі, в них я купаюсь
Бути з тобою єдним цілим намагаюсь
Роблю це я і сам перед собою каюсь
Ти йдеш, а я без тебе в світі залишаюсь
І очі вже твої набрались повні крові
І давить тобі в груди почуття любові
А мої руки щільно, лагідно, без болі
Ведуть тебе до Царства бога, світу волі
А мої пальці вже зімкнулись, от прокляття!
...на твоїй шії, звідки сила в них й завзяття?
Яке важке на мене випало зайняття -
Розпалювати твоєї смерті болісне багатття
Знов твої очі, я не втомлююсь тебе благати
Я так не хочу, ні... Я мушу тебе врятувати!
Але ти посміхнулась тільки.. тут нема що вибирати
Ох, боженьки, я важко мені тебе вбивати!!!
Замало часу нам лишилось... тиша, наче вода
Вже плаче по тобі дощем у Києві природа
І не пішла з тобою разом твоя магія і врода
Ти так схотіла... тепер ти не людина... скоріше ода!