Схотілось чогось ліричного...

2 oplya | 10.07.2008, 20:58

Не знайшов перекладу Пастернака. Знайшов де більше всього його віршів. Ось тут подивіться

http://ukrart.lviv. ua/biblio1/skubar.html

* * *
От і до побачення, мій друже.
Хочеш — випий, хочеш — помолись.
На розлуку гнівайся не дуже,—
Час прийде і стрінемось колись.
Ні руки, ні погляду, ні слова,
Годі. Недописаний — не вірш.
Помирати в цім житті не ново,
Але й жити — також не новіш… (с)

Дякую
Ще тут здається є досить багато http://poetry.uazone.net/
Але тут взагалі всього багато :)

Писистрат | 10.07.2008, 14:57

Хто автор перекладу?

Звідти ж :)

Привіт! От би тебе зара мати у себе в гостях.. Ти б мене розрадила.. Автор Роман Скиба. Львів Ну, ось одне з місць
http://www.chasipodii.net /article/435/?vsid=92c33f7b445b b49048a0340f593339bd
Запхай в гуглю якийсь рядок із якогось вірша воно покаже і інше місце може

Скиба мене вразив своїми надзвичайними дитячими віршами, нещодавно шукали книжки українскою для маленької племінниці в магазині української книжки, що біля оперного театру і випадково натрапили. Обов`язково знайду ще щось для дорослих.

Писистрат
Я нарешті знайшла собі роботу, в туристичній агенції, працюю до 19 годин. Офіс знаходиться недалеко від парку Шевченка, коли-небудь може підскочу, якщо збиратиметесь там.

Хо-хо! А може ми всі до тебе заскочим і зробим шарварок.. О 19-й ми вже такі як агенції треба! Хоч на ранок в Тімбукту. Вітаю тебе з з новою роботою! Може станеш не така шугана.. Чисто як мої коти.. Сплять під моїм фотелем, залазять і вилазять під нього провз таку вузеньку щілинку.. При цьому сплющуюцця як в гербарії листя.. :)

Писистрат, Фата Моргана2
Якщо ви натрапите на його переклад Пастернаківського "Свеча горела на столе", дайте знати. Ніяк не можу знайти, а переклад там магічний

Я там внизу відповів
Отут: Писистрат | 10.07.2008, 21:15

Віршик у стилі Лакрімози:)

Yes, То його стиль :)

2 Lotciya | 10.07.2008, 14:18
Собираюсь 25-26 гдето. А семейный совет в Карпатах был?
==================
* * *
Заскриплять поїзди
Із вокзалів заплаканих.
З манускрипту небес
Обірветься печать.
Доки вітер жене
Снігурів переляканих,
Доти з білих сторіч
Наші кедри мовчать.
А дороги, дороги
Скоряються дорого.
Може, є десь котрась
Без розлук, без розлук —
Хай застигне на склі
Вічний помах “До скорого”.
І валізка порепана
тихо випаде з рук.
І на станції тій,
Де колеса заклинює,
Ти зійдеш крізь вікно
На летючі кущі,
Тихо станеш дощем
І запахнеш калинами,
І підеш звідтіля
Так, як ходять дощі… © Звідти ж

Блин, то есть 25-26 июля? У меня же у дочки 30 день рожденья, юбилейная дата! Как же я поеду? Так бы я, в принципе, вырвалась на неделю и без отпуска. А в отпуск все-таки поедем с сыном в августе в Юрмалу- сама по Латвии соскучилась.
А в Карпаты раньше никак?

Не, к сожалению... :( Так мы там отметим! Купим вышиванку.. И намисто гарне.. О! Отєтот стих тебе понравится:
==
САГА (Із Андрія Вознесенського)
Ти мене на світанку розбудиш,
Проведеш і, звичайно, пробачиш.
Ти ніколи мене не забудеш,
Ти ніколи мене не побачиш.
Я тебе заслоню від застуди,
Дрож по тілу — осяяння наче —
Я ніколи тебе не забуду,
Я ніколи тебе не побачу.
Цю ріку із мурашками бруду,
Ці споруди поважних призначень
Я ніколи уже не забуду,
Я ніколи уже не побачу.
І сльозяться на вітрі пропащо
Карі вишні у далеч незрячу.
Повертатись — прикмета не з кращих,
Я ніколи тебе не побачу.
Раптом стане мізерним і тлінним
Наше нерозуміння з тобою
В порівнянні із нерозумінням
Двох живих і пітьми неживої.
Якщо знову на землю вернемось,
За Гафізом. Щасливі на вдачу —
Ми тоді все одно розминемось,
Я ніколи тебе не побачу.
Бухне в лиця повітрям гарячим
Пара фраз, заперечивши чудо —
Я ніколи тебе не побачу.
Я ніколи тебе не забуду.(с)

Якщо ви натрапите на його переклад Пастернаківського "Свеча горела на столе", дайте знати. Ніяк не можу знайти, а переклад там магічний

I am, I am (авжеж, авжеж) як тільки натраплю, так і зразу.. А може Вам того Скибу відшукати живого? :) У 2006-му ніби-то жив ще в Кийові.. Та піди вгадай, хто ще живий, а хто вже ні.. Чоловіки мруть як мухи восени...
У Вас смішний нікнейм.. :)
"Опля, картопля-бараболя,
А ми посієм кукурудзу і квасолю!
Опля картопля-буряки,
А на пательні ми на Сонці будем смажити шкварки!" (с) Ot Vinta
Шліт мені ваш і-мейл на Pisistratos@Yandex.ru , я Вам ту пісеньку ввітру.. :)

Ви мене вразили :) До кольору, до вибору: хочеш Чубай, хочеш Скиба :))

А щодо опля, так і є: cartoplya@yahoo.com :)

А що Вас так засмішило? Всьо так і є як я кажу. Ви ж перші пожартували про промисел Божий. Ось і маєте.. Застрашно вийти в реал? То борітесь і поборемо.. Я Вам кажу, все можливо, не знаю як заробити той перший мільйон але знаю як знайти людину що Вам треба. Перепрошую за настирливісь, добраніч. :)

Просто ви мені нагадали такого справжнього лицаря, який усе дістане:).
Є гарна сумна пісенька у крячківських бабусь, як лицар Марусі зілля з-за моря діставав. Не знаєте цих бабусь? це наша українське все, вони як у мультику "Жив-був пес". Тільки там були молоді, а зараз вже трохи посивіли. :) Ці бабусі з братами Карамазовими вже пару раз зажигали на сцені. І взагалі куди тільки їх не запрошували...
Я вірю в те, що можна знайти людину, яку треба. Тому і поїду скоро шукати :) Сподіваюсь, якраз завтра.

Я так і не збагнув
і досі ще не знаю,
чи світ мене минає
чи я його минув.
Днедавнє завзялось
у снінні чарувати.
Та й знакомиті дати
мені проставив хтось!
Світ повен сподівань,
мов став, що ні схлюпнеться.
І царство це — минеться
без клятв і без карань

(с)

І очі твої - томоя небезпека
І ті самі очі - то щастя моє...
(с) Океан Ельзи "Вище неба"

Від цих слів у мене щось бринить всередині :)))

А у грудях не пече?
==============
Про бобрів

Всілись пізньої пори
Біля озера бобри.
Розвели високу ватру
З берестяної кори.
Видно місяцю згори,
Що бобрів аж цілих три.
Як до них у тебе справа -
То приходь і говори... (c)

Там, де очі, у мене бринить від оцього :)

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.

(с)

Хо-хо! Чубай з моїм свояком училися разом у консерваторії ;) Хочеш познайомлю?

Та ні, напевно :) Хочеться спонтанності, промислу Божого :)
Але гарно озвучив тата, правда ж?

Гарно. Мені їхні "Наші партизани" подобаються..
Так оце ж він і є, промисел божий. В моїй особі ;) Дякую дуже за Скибу. Раніше не читав його. Це ж пісня! Як про мене... :(
====
Алкоритмія

Зар ізав хліб.
Тарілка – гріб.
Відзначив нині
Дев”ять діб.
Уже й ножа
Взяла іржа –
Усім запоям
Є межа. (c)

Я цю пісню чула, на жаль в мене не було тексту, дуже Вам дякую :)) Щоб описати свої відчуття від оцього, не можу добрати слів :))

Та завжди прошу :))
Це вірші Грицька Чубая. Купа його віршів були покладені на музику сином, Тарасом Чубаєм.

Тексту не було, а гугля була?
http://www.pisni.org.ua/s ongs/41185.html

…Десь глибоко-глибоко в тобі
Горить дерево.
По ночах твоє тіло світиться ізсередини.
Я ніколи нічому не дивуюся.
Але, все-таки…
Як тобі спиться при повному світлі?..

© Звідти ж

Всем добрый день :-)
Визо?, как тебе это удается - поднимать людям настроение?
Шапчик вот говорит, что ей вчера не хотелось на блоги заходить. Я решила было и дальше пойти- то есть и сегодня не заходить. А тут така краса!!! Щиро дякую! :-))

Опля, а то что Вы выложили- вобще очень красиво.
Спасибо. :-)

Пора брать билеты в Карпаты, скажи, тебе брать два или три?
=============
НОСТАЛЬҐ ІЯ
Ми давно не спускались в тишу
Лоскотати лякливу мишу,
Ми давно не шукали в небі
Місячати лункий ріжок.
І услід за стареньким лисом
Ми давно не ходили лісом,
Прислухаючись час від часу
До мовчазних його стежок.
Того лиса я вчора бачив,
Він, здається, нам все пробачив,
Він, здається, нам все пробачив.
Тільки час йому лапу спік…
Він такий, як колись, затятий,
Не хотів ні про що питати.
Лиш просив завертати в гості,
Хоч би раз на наш довгий вік © Звідти ж

Привет.:-)
Знаешь, еще не определились. Когда ты собираешься? А то семейный совет все-таки настаивает на Юрмале.

Я маленький — мені не пишеться.
Ти велика — у тебе небо.
Нас чекає собака Вишенька.
Нам поплакати трішки треба.
Стільки в ночах всього намішано.
Слимачок наш ховає ріжки.
Нам не страшно — нам просто місячно
Нам поплакати треба трішки.

***

© Роман Скиба.

2 ChaperonRouge | 10.07.2008, 11:41

Привет :)!
Классный стих! Вот за что люблю Уайльда, так это за здоровый цинизм :)))
Тьху на тебе... надеюсь, ниче с нами не случится такого, чтобы мы не могли увидется в конце июля.
==============
Как я тебя обожаю!! Мммм.. И плохих стихов тебе не читаю! :) :) Вот, каждый раз как вижу, поднимается, панимаешь, настроение!! :) :)
Так Уайльд же был @#$%&! Шо ему наша разнополая ерунда! Хотя, говорят, прототипами в Балладе редингской тюрьмы были как раз два мальчега. И такая у них была любовь.. АААА!!!
Это у Визыча и Шасы от дождя... А я их начитался и тоже впал в такое настроение.. Щас спою..
"Кобєти йдуть сумні,
Як жаби в калабані -
Холодні, мокрі та слизькі
У мокрім паркані дошки повиривані,
А то ж були сухі дошки..
Ві Львові дощ...." (с)

Та неважно, кем был Уайльд, писал-то все-равно хорошо :). Чайковский, например, тож классную музыку сочинял ;).
А мне от дождя только спать хочется, эх, не творческий я человек...:))). Я уже давжно заметила, - вы как в скверике соберетесь встречаться, всегда дождь идет :))))

А ты типо не собираешься??? Дождь не от скверика происходит, а от Химега! И 50% дождей с радугой, потому, что он веселый. :) О!! Вспомнил!! Мне ж сегодня радуга снилась!! Такая широкая, мордатая, цветастая - яркая-преяркая :) :) :)

"От Химега радуга в небе,
А от тебя - в душе.
А когда я тебя поймаю
То я тебя съем вообшэ!!" :) :) :)

Шапочек же едят, я слышал?? :) :) :)

Дык не собираюсь же - написала об этом еще во вторник... Опять мое письмо к тебе в спам попало :(? Я завтра вечером уезжаю в отпуск, поэтому сегодня у меня вечер для сборов.
А когда я собиралась на встречу, погода была хорошая, вспомни :).
Но-но, угрожать мне не надо, раз волки до сих пор не съели, значит, и не судьба ;).
П.С. (вообще, звучит как твой сокращенный ник :)) - мерси за приятные слова :).

2 Ирина_Киев | 10.07.2008, 11:39

Привет, Ир :)!
Рада тебя видеть :). Ну лучше все-таки обсуждать мужские извращения в любви, чем проблемы игнора, поведение ВиМа и иже с ним... Мне вчера даже заходить на блоги не хотелось в связи с этим.
А так, вообще, прикольно иногда мужские рассуждение послушать, это даже круче женской привычки лепить любимого из того, что под руку попадеться ;)

Ну так в том же и разница - мы лепим любимых, а любимые лепят окружающий мир...))

Привет Ир! Как тебе погодка? Ну ниче, польет картопельку помидорчики - пусть растут большие -пребольшие. А ты любишь Бунина? Не читала тот рассказ шо Шасу поразил? Кста он обещался приехать ко мне в гости из своего Парыжу на тёткину самогоночку с салом и чесночком-огурчиком. :) :) :)
Мож зайдешь к нему на блог покритикуешь мой опус про расставания? Мож с него сделать рассказ на 55 слов??

Зашла, написала. Мне ближе "другая сторона медали" - то бишь встречи. Расставания стараюсь воспринимать именно так.
Твой опус критиковать не буду - понравилсо...
Бегом к Деду Че! )))))))))))

2 Писистрат | 10.07.2008, 12:30

Не, только читала... Но у нее темперамент такой, не славянский :).

Сочувствую...:(.

Угу, и душат женщин, когда им станет скучно их любить...:(.

Ты кино про Кармен смотрела? Там, думаешь ей скучно было? Такое тётка вытворяла шо ховайся...
Ой.. Прости.. настроению кажись пришел окончательный и бесповоротный... Ток шо.. Позвонила дочка друга и сказала, шо папа умер.. родился 14.04.1948 года

Чет это мне "Парфюмера" напомнило - он, убивая женщин, превращал их в аромат, ты (вернее, твой герой ;)) - в оды... Что, скучно просто любить :)))?

Ага! Что-то такое есть (по поводу "Парфюмера"). Я об этом не задумывался, но теперь сходство вижу.

Все простое - скучно! :) Если любить, то любить так как никто никогда в жизни не любил и любить не будет! :)

А О.Уайльд считал иначе..

"Любимых убивают все,
Но не кричат о том.
Издевкой, лестью, злом, добром,
Бесстыдством и стыдом,
Трус - поцелуем похитрей,
Смельчак - простым ножом." (с)

Так, что ты не оригинален в этом. Но стих понравился. Чудесно, превосходно, прелестно.. :) Шото меня Шаса расстроил своим Буниным... Тут, на блоге рядом.. Подумалось о недолгой разлуке с Шаперон, а вдруг это навсегда?? ;)

Любимых убивают все,
Казнят и стар и млад,
Отравой медленной поят
И Роскошь, и Разврат,
А Жалость - в ход пускает нож,
Стремительный, как взгляд.

Любимых убивают все -
За радость и позор,
За слишком сильную любовь,
За равнодушный взор,
Все убивают - но не всем
Выносят приговор.

Привет :)!
Классный стих! Вот за что люблю Уайльда, так это за здоровый цинизм :)))
Тьху на тебе... надеюсь, ниче с нами не случится такого, чтобы мы не могли увидется в конце июля.

Хм, а вдруг женщина предпочла бы быть скучно любимой, но не превращаться в оду...

Шапочка , доброе утро!

Так это же ж мужской мир. Вот они чего-то себе надумали и сотворили.... А нам потом расхлебывать.))))