Монтян Тетяна

Гендер та політика

Сегодня, 7 марта 2008
Українська політика наразі є не управлінською функцією, а боротьбою за доступ до дєрібану в чистому вигляді. Тому основною рушійною силою в ній є не програми та ідеї, а чисто гендерні конфлікти.

Отже, про конфлікти "чоловік-чоловік", "жінка-жінка" та "жінка-чоловік".
Незважаючи на всілякі фемінізми, сутність "чоловічості" та "жіночості" не зміниться ніколи, хоча кількість людей з вадами статево-рольової самоідентифікації, швидше за все, таки буде рости :(

Отже, коли між собою сваряться чоловіки, глибинна суть полягає в тому, що вони з'ясовують, хто з них більший "сіцілієць". Пам'ятаєте "Хрещеного батька" Маріо П'юзо?
"- А як Вольц - жеребець чи шкапа?
... Хейген витлумачив донове запитання так: чи здатен Вольц ризикувати всім чисто заради принципу, заради честі або в ім'я помсти?
- Питаєте, чи він сіцілієць?"


Тобто, нормальні чоловіки змагаються за "владу в чистому вигляді". Жодній нормальній жінці "влада в чистому вигляді" не потрібна, бо перед іншими жінками такою фігнею не похизуєшся :) Нормальні ж жінки завжди змагаються за владу над чоловіками ;)

Коли сваряться жінки, вони підсвідомо з'ясовують, хто з них більше подобається чоловікам, і не просто чоловікам, а "сіцілійцям". Бо "жінки бувають порядні та ті, які чоловікам подобаються" :))) Це, звичайно, жарт, але в кожному жарті є доля жарту ;)

Тому сварка чоловіка та жінки апріорі позбавлена сенсу.
Не дивно, що в природі у вищих приматів неможливо побачити бійку самця та самиці. Бо відсутній базис для суперечки.
Тому чоловік, який почав суперечку з жінкою - апріорі програв.
Бо жінка в конфлікті "чоловік-жінка" виграє завжди. І з тим більшим рахунком, чим переконливіше програє.

Кому треба - екстраполюйте на будь-який конфлікт в українському політикумі :)

Я написала статтю, в якій спробувала пояснити поведінку Яценюка в історії з "факом", виходячи саме з вищеописаних посилок ;)