Уважаемые пользователи, это бета-версия сайта. Ждём ваших отзывов
KyivCitizen Версия для печати

Відгадка про Чугуїв 8 сентября 2008, 22:20

Кілька днів тому я розмістив загадку про Чугуїв:

Хто знає чи здогадається, яка пісня була головною маршовою піснею Чугуївського військового училища в часи царювання Миколи Другого?

Вірних відповідей не надійшло. Отже, дозволю собі розмістити відгадку. Цією піснею була славнозвісна «Гетьман Сагайдачний», більш відома як  «Ой на, ой на горі та й женці жнуть».

Головний персонаж пісні (точніше, його історичний прототип) – талановитий полководець та політик, гетьман Запорозького війська. Серед численних перемог гетьмана Сагайдачного — взяття десятка міст Московського царства. Війська гетьмана вбили кілька тисяч чи десятків тисяч мирних та немирних московитів під час походу на Москву в 1618 році (нормальна практика для тих часів, московити через 50 років чинили так само в українських містах Речі Пополитої), готувалися до штурму Москви. В цьому поході Сагайдачний намагався скинути першого царя династії Романових з престолу та посадити на московський трон польського королевича Владислава. 

Особливо пікантно виглядає співання цієї пісні в часи саме останнього Романова, коли державні структури  Російської імперії гучно святкували 300-річчя династії та культивували моду на Московське царство XVII століття, навіть пропонували переодягти чиновництво в кафтани тієї епохи.

Ще пікантнішим є вживання цієї пісні саме в армійській організації, адже армія була одним з найбільш русифікованих інститутів імперії, одним з головних інструментів зовнішньої та внутрішної політики.

 

 

 

Внимание! Внимание! Korrespondent.net вводит новые правила комментирования
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь
Комментариев (9)
комментариев на странице 
Писистрат    | 09.09.2008, 11:29
Не повірите, я так і думав :) Трохи-трохи не написав 0_0
Petrocyan    | 09.09.2008, 02:57
Звєрства запорогів Сагайдачного щодо цивільних московитів сильно перебільшені сучасними коцапськими псевдоісториками, широко відомими у вузьких колах під трохи дуркуватою назвою "заруських". Поход на Москву то був всього навсього "примус до миру", якщо виражатися сучасною мовою.
KyivCitizen    | 09.09.2008, 09:29
Так, звичайно, Петросян!
:-)
Всі, чия думка чомусь вам не подобається, є сучасними коцапськими псевдоісториками. Навіть якщо вони писали свої хроніки в XVII столітті або є сучасними академіками-українцями з Києва та Львова, визнаними в західноєвропейському науковому світі.
Petrocyan    | 09.09.2008, 13:38
а шо, в 17-му сторіччі не було брехунів?
А сам Сагайдачний через деякий час звертався до Міху_їла з пропозицією організувати якийсь сувмісний рейд по тилам вороженьків наших. Але, здається, так і не зміг домовитися як буде поділена військова здобич: по братськи чи по справедливості:-)
Faithfull    | 09.09.2008, 00:27
Хороший казус :)

Сколько все таки таких казусов и двояких значений в наших с Россией отношениях ! Сколько людей считают одних и тех же персонажей героями , а других - врагами , и наоборот . Вчера слушал Венедиктова на Эхе , так он высказал точку зрения , что история как предмет вообще ничего не может доказать : онимаете, что значит историки? У них есть некая концепция. И не только у историков, и просто у граждан. И каждый вытаскивает какое-то количество цитат, что говорил Бисмарк о России, что говорил Черчилль, Рузвельт, великий герцог Люксембургский… Можно набрать цитат, что эта страна друг и что эта страна враг. Это бессмысленная история вот эти дискуссии. Поэтому чего звать? О чем… Грузинский историк, не грузинский… Разве дело в национальности или в партийной принадлежности историка? По-моему, нет. Клич по историческим вопросам… Чингисхан хороший или плохой? Батый… Позовем историка из Казани и позовем историка из Москвы, а смысл?
Faithfull    | 09.09.2008, 00:28
И то и другое, и, как говорил Вини-Пух, можно без хлеба, к сожалению. Я считаю, что к этим вопросам надо относиться очень аккуратно, Потому что, когда мы входим в ХV век и видим границы Руси, или России, в ХV веке, то думаешь: « Боже мой…» Поэтому давайте с этими вопросами не играться, это посильнее атомной бомбы.
KyivCitizen    | 09.09.2008, 09:38
Історія довести може багато чого, але її, на жаль, дискредитують шарлатани-пропагандисти. Багато людей, які не є професійними істориками, публікують всіляку маячню з розумним виглядом. Деякі пересмикують факти через власну дурість, а деякі свідомо підтасовують під якусь політичну концепцію.
От є, наприклад, такий собі академік Юхновський. Усе життя був фізиком, став доктором фізичним наук, а потім пішов у політику і зараз титулується Корром як "відомий український історик". А люди вірять, бо це ж газета написала. "Газеты всегда правЫ!" (с)
KyivCitizen    | 09.09.2008, 09:45
Є така біда, від якої ще Ісус намагався відучити, але не дуже-то вишло: сотворіння кумирів. Ну, ніяк не виходить у більшості людей жити без кумірів. Розчарувався в Леніні, - треба терміново поставити на той самий постамент у тому стилі Бандеру чи Миколу Другого. Полюбив Горбачова - розчарувався та зненавидів його - полюбив Єльцина - зненавидів через пару років - теперь полюбив Путіна всєю хворою душею. Так і живе проста людина.
Petrocyan    | 09.09.2008, 17:42
Ну взагалі то Юхновський більше як історик УПА виступає.
Бо очолює якийсь Інститут національної пам_яті. Не думаю, що у нас так вже багато фахівців з історії УПА, тому хоч би й доктор фізики тут може цілком вважатися академіком, якщо достатньо добре вивчить загальнодоступні та архівні матеріали.
От по Трипіллю у нас є інший фахівець - археолог Толочко, але він чомусь вважає себе за академіка в історії саме УПА:-)
KyivCitizen
О себе:
Народився в Україні, у Києві. Люблю правду, жінок, гроші, інтелектуальну бесіду з чесними й виваженими співрозмовниками й тисячу інших радощів ... подробнее
Реклама
UkrJob - VIP Вакансии
bigmir
Вакансии:
KP Media
Вакансии:
EPAM Systems
Вакансии:
British American Tobacco Україна
Вакансии:
Обзор сети