Сучасний "геноцид" 9 июня, 13:18

Нажаль, значна більшість блоггерів нагадує мені людей, що тимчасово знаходяться зараз при владі, - мінімум конструктиву, максимум образ. Я пропоную активним, патріотично налаштованим людям об'єднатися заради корисного вчинка.

Як ви всі добре знаєте, поки наш вельмишановний президент однією рукою втілює в життя ідею консолідації суспільства шляхом відновлення пам'яті сприводу гєноциду українського народу тоталітарним радянським режимом (що може є гідною ідеєю, але досить спірною, оскільки режим знищував усіх підряд різними методами і з економічної точки зору зовсім не своєчасною), а іншою рукою своєю байдужістю та непрофесіоналізмом (сам того не бажаючи) створив інший геноцид - на автомобільних шляхах України. Кількість шляхово-транспортних пригод з летальними наслідками для їх учасників, байдужість водіїв, незнання правил і небажання їх виконувати вже давно набула загрожуючих масштабів і продовжує зростати. Чи це не є сучасним геноцидом українського народу? Чи це не є загрозою національнії безпеці?

Я сам став жертвою однієї з таких пригод  - мене зачіпив автомобіль, коли я їхав на велосипеді по трасі уздовж брівки та умчався далі, а я перевернувся і залишився лежати, бо від болю не міг поворухнутися. Мене вразила до глибини душі не стільки байдужість і недбалість цього водія, скільки байдужість інших учасників руху, що просто об'їхали мене і продовжили свій шлях. На щастя я уникнув переломів, залишився тільки шрам на руці, та й спромогся майже одразу подзвонити додому і мене через пів-години, оскільки я недалеко уїхав від дому, забрали мої рідні і відвезли до швидкої. Я не міг забути цей випадок, мені не було шкода себе, адже я звик до спортивних травм. Мені було дуже боляче за наше хворе суспільство, дуже боляче за тих людей, що вмирають або калічаться через чиєсь алкогольне сп'яніння або тупо недбалість. Це суспільство у своїй більшості гідне тієї влади, що воно обрало, але, мені здається, є ще люди, що хочуть жити у нормальному суспільстві, де існує закон та елементарна повага один до одного, адже це стосується кожного з вас і біда рано чи пізно може прийти у вашу родину, бо це замкнуте коло.

Тому я пропоную активним, патріотично налаштованим людям об'єднатися заради створення громадського руху, що буде на першому етапі відстежувати випадки шляхово-транспортних пригод, допомагати жертвам, адже частіше за все це пішохіди, які не мають змоги отримати якісну медичну, юридичну допомогу. На другому етапі треба навчитися упереджувати ці випадки, шляхом тису на владу щадао створення відповідної законодавчої бази, шляхом лікбезу серед населення. Адже якщо влада нічого не робить, то потрібно самім робити поштовхи!