Рух по колу. 17 октября 2007, 19:21

Рух по колу. В Росії легкий шок. Там летять вгору ціни на бензин. Поки-що оптові. На підході – роздрібні. На світових біржах вартість бареля нафти перевалила за 88 доларів. Пік цін, скандал, ажіотаж. Затиснутий в автомобільній тисняві з усіх боків чорними джипами, кожен розмірами з бойовий БТР, я намагаюсь собі уявити, що це означає для України… У нас – газовий вибух в Дніпропетровську, «помаранчеві» зі своєю нестабільною коаліцією в 228 голосів, і знову – нафтовий удар. Таке вже було. Пам’ятаєте - американці в Іраку, ціни миттєво стрибають вгору, теоретики світової змови розпинаються про те, що Вашингтон (сім`ї, які причетні до нафтового бізнесу) і Москва домовились про «форс-мажор» у вигляді маленької близькосхідної війни, в результаті якої ключові персонажі заробляють свої мільярди, в Україні – перше «нафтове» попередження уряду Тимошенко. Зараз – своєрідне «дежавю». Туреччина погрожує ввести війська до Іраку. Біржі, трейдери і ринки реагують миттєво. Все це відбувається синхронно з спробами НУ-НС і БЮТ зайти до парламенту і оголосити про створення коаліції. А ціни на бензин – це і є частина соціальної політики. Це глобальні речі, які впливають на рівень нашого життя. Ой, як помиляються ті, хто не цікавиться міжнародними справами! Закордонні хвилі гойдають нашу країну в усіх напрямках – і з півночі на південь і з заходу на схід і навпаки. Але чи збудували ми хвилерізи, якими відсікають руйнівні коливання і навіть цунамі? Де знаходяться обіцяні стратегічні резерви, якими можна здійснювати інтервенції в «години пік», коли Туреччина збирається атакувати Ірак, а Росія вже підраховує прибутки на українському ринку? Які там стратегічні резерви, скажете ви, якщо з нашими газовими резервами невідомо, що відбувається. Маю на увазі несподіваний борг в 2 мільярди доларів і розрахунок газом із сховищ, що, до речі, мало якусь спокійну і кволу реакцію в самій Україні. Я вже не кажу про нафтоносний шельф Чорного моря. Здається, це взагалі - заборонена тема. Розмови про власний видобуток нафти на півдні країни припиняються одразу після їх початку. А поки-що я стою в автомобільній тисняві і мрію про гелікоптер. Мої знайомі повернулись з Кореї – звісно, Південної. Там їх скрізь возили вертольотом, перестрибуючи з майданчиків на хмарочосах. І ось думаю я собі – а чому б цінам на бензин в Україні не підвищуватись? Є не просто попит. Є ажіотаж. Зрозуміло, що кількість машин значно не зменшиться навіть якщо ми будемо платити й по півтора євро за літр. Просто якість цього бензину буде далекою від європейської. І чомусь згадую замполіта авіаполку, у якому служив. Трохи підпивши і розмахуючи в повітрі кулаками, він полюбляв переконувати уявного імперіалістичного ворога: «Якщо треба, ми будемо вірменський коньяк заливати у баки наших винищувачів!». Певно, французький коньяк він залишав уявним противникам. Хоча Париж свого часу і вийшов з військової організації НАТО. Одним словом, всім варто приготуватися до нових відчуттів. В принципі, це непогано. Мобілізаційний фактор може бути позитивним. Японці створили свою цивілізацію, яка зараз контролює половину фінансових центрів планети, взагалі сидячи на кількох голих скелях, які самотньо стирчать з океану. А стосовно України – головне не гойдатись на хвилях, а бодай щось робити. А поки-що – готуйтеся… Адже ціни на бензин - це й вартість хлібу, молока, цукру, міського транспорту, квитків на літак, туристичних путівок і всього іншого.

Внимание! Korrespondent.net вводит новые правила комментирования Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь