Собача старість Едіти П’єхи 29 августа 2007, 15:13

Собача старість Едіти П’єхи У Харкові є давня українська народна звичка – святкувати день визволення міста від проклятих німецько-фашистських загарбників. Звичка зрозуміла – потрібно тримати в тонусі морально-вольові якості населення і час від часу нагадувати про незримого ворога, котрий, як відомо, не спить. Тому раз на рік місто охоплює праведний міліарний ентузіазм та антифашистські настрої. Ось і цього року теж охопив. Вирішили, як водиться, влаштувати веселу забаву. Але кого ти запросиш на антифашистський концерт? В тій таки Німеччині, антифашистські настрої в якій, так історично склалось, не настільки потужні, на антифашистські концерти традиційно запрошують панків. У нас на всі концерти – і фашистські і антифашистські – прийнято традиційно запрошувати Кіркорова. Панків у нас не запрошують нікуди, вони, як правило, приходять самі, а виводить їх міліція. Але! З огляду на тематичне забарвлення вирішили запросити когось, хто має безпосереднє відношення до визволення міста від проклятих німецько-фашистських загарбників. І ось зібрався оргкомітет і почали думати. Потрібно запросити Едіту П’єху, - запропонував хтось. Як безпосереднього учасника тих героїчних подій. А вона учасник? – засумнівався хтось. Ясно що учасник! – поспішили запевнити його. – Аякже. Вона радянську владу нам тут установлювала, а ви питаєте чи вона учасник. На тому й порішили – запросити товариша Едіту П’єху в якості живого свідка героїчних подій. Ну і плюс німецький народний ансамбль «Модерн Токінг» для дотримання історичної справедливості. І ось я думаю – в яких науково-дослідних лабораторіях, на яких кафедрах патологічної анатомії, за якими такими секретними замками їх зберігають? Хто їх заспиртовує, цих народних артистів союзних республік, хто тривожить їхні душі, викликаючи їх до життя з вологих і темних могил? Кому взагалі в голову приходить їх слухати? Тільки не говоріть що ветеранам, в нас якось традиційно проходить ця фішка з вимогами ветеранів – мовляв, ветерани виступають проти насильницької українізації, ветерани масово таврують американську окупацію Іраку, ветерани одностайно засуджують надмірну активність на трансферному ринку київського «Динамо». Іноді складається враження, що ветеранами у нас вважаються всі, хто отримав диплом про закінчення середньої школи. Але ж у нас навіть середню школу закінчують далеко не всі! І тому я думаю – добре, можна скільки завгодно говорити про неприховане політичне забарвлення всіх цих народних гулянь, що їх проводять наші партії, мери та власники футбольних клубів, можна підозрювати їх в ідеологічній заангажованості та фінансовій неохайності, можна взагалі не вмикати телевізор і таким чином не долучатись до масового сталінсько-беріївського угару. Але все таки. Попри усю політичну складову, попри ідеологію та стратегію, попри зовнішньополітичні вектори та внутрішньоісторичні розклади, мене непокоїть одна річ – як вони підтримують її життєдіяльність? На яких транках вона в них сидить? Якими еліксирами безсмертя похмеляється? Адже не може так бути, адже на вулиці давно 2007-ий рік, і вже шістнадцять років немає ні Росконцерту, ні фірми «Мелодія», ні програми «Прожектор перестройки». А вона й далі співає. І їх багато – цих заслужених артистів, живих легенд нашої естради, почесних громадян наших міст, улюблених артистів старшого покоління. Вже й покоління як такого немає, а вони все співають і співають, співають і співають, і це навіть страшніше за німецько-фашистських загарбників. Совок наступає на яйця нашій молодій республіці. Він тримає руку на тумблері і вмикає мікрофони лише тоді, коли біля них стоїть Едіта П’єха. Алкоголізм і радянська естрада – головні чинники демографічної кризи в країні. Едіта П’єха скромненьким синім платочком протирає оптику снайперської рушниці, з якої вона відстрілює одиноких панків, котрі забрідають на антифашистські гоцалки. Наші невеселі часи будуть значитись у підручниках історії як епоха шарових концертів і поганої музики, дослідники будуть копатись у наших спорохнявілих похованнях і говорити – ці люди жили марнотно й печально, їх глушили неякісною музикою і годували ідеологічним лайном, бачите які в них крихкі, покручені кості? Це від естрадної музики. Ну, і від алкоголізму також. І хто з ними буде сперечатись?

Внимание! Korrespondent.net вводит новые правила комментирования Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь