ЛЕОНІД ГРАЧ – НЕ ГРАЧ.

Він негаразди із жінками мав, а зараз скаржиться: "Упав, упав, упав!"

Щось мене з Кравчуком незриме поєднує. То він присвятить половину свого інтерв`ю газеті "День" після виходу моєї книжки про Кучму, якого я назвав третім президентом, рахуючи від Грушевського. Кравчук доводить, що я не знаю історії. Тепер ось Ви чогось паралелі між мною і Кравчуком проводите. Ну коли Ви будете з ним спілкуватися, то скажіть, що на вашу думку ми з ним дуже схожі.
А яким чином з моїх козюлько можна дізнатися про мою діяльність у якості "радяснського кореспондента"?
До речі, козюльки Вам можуть не подобатися змістовно, але технічно вони зроблені цілком прийнятно, хоча не виключаю окремих оргіхів, бо редактора в мене не було. Якщо Ви беретеся щоьс римувати, то римуйте вправно. Або не римуйте і пишіть прозою. Хоча проза, як оця моя писанина, на відміну від коротких козюльок, віє нудотиною.

ТАК САМО ЯК КОЛИСЬ КРАВЧУК,
ВЕЛИКИЙ ТЕОРЕТИК ЛЕНІНІЗМУ.
ПРОБРАВСЯ В "РУХ" ЯК СПРАВЖНІЙ ЧІНГАЧГУК,
ЛУКАНОВ ТЕЖ З "савецького"
СТАВ ФАНОМ "свідомізму".
ОСЬ ДИВНИЙ ШЛЯХ СУЧАСНОГО
ПОЛІТ-ЕВОЛЮЦІОНІЗМУ.

Шановний, я не стану критикувати техніку Вашого римованого твору, бо і так видно, що Ви його явно не дотягнули. До речі, мені щось подібне Джангіров писав. Щось про Леніна згадував. Технічно в нього вийшло краще, ніж у Вас. Але Ви знаєте, я ніколи не був фаном "совєцького". Навіть працюючи у популярній на той час комсомольській газеті "Молоді України" я не написав від себе жодного слова про Леніна чи подібну лабуду. Мій підпис міг стояти хіба що під інтерв"ю з кимось. І в КПРС я не вступав. Хіба що в комсомол, але там тоді були всі, бо без цього не можна на роботу за фахом влаштуватися. Хіба що на некваліфіковану роботу. Так що ви мимо каси пролетіли. Я не виправдовуюся, а змальовую тодішні реалії.

Вельмишановний п. Луканов, я й не намагався створити щось на кшталт Енеїди (від себе скажу що і ваші "козюльки" теж далекі від перфекціонізму цього твору чи гармонійності японських хокку). Як казав Г. Гуареші, автор всесвітньо відомих книг "Дан Каміло й Пепоне" - "Прискіпливість до граматичних (у цьому випадку "технічних") помилок співбесідника є найнижчим видом полеміки." Метою цієї "козюльки" (пробачте за використання вашої термінології) було просто показати, як різні люди під впливом тих чи інших обставин різко міняють фарбу, як справжні хамелеони, їй Богу! Знаючи про Вашу діяльність як радянського кореспондента (з ваших же козюльок про це можна дізнатися) мені чомусь закортіло провести паралелі з Кравчуком, який нещодавно віщав з екранів TV якою дияволічною була влада Рад та партія. Одразу постає логічне запитання - якого біса цей бідолага-правдолюб стільки років усіма кінцівками був "за" диявола, у кінці навіть слугуючи головним теоретиком марксізму-ленінізму української КПРС.

До речі, Кравчук не пробирався у Рух. Він не був членом Руху. Стосунки бул інакшими. Я про це писав ось тут: http://www.telekritika.ua/media -continent/kritika/teleprogram/ print/7519
А я був членом Руху. Правда, не партії, а громадської організації. Навіть там прес-службу створив, яка була, мабуть, першою повнокровною прес-службою в Україні. Бо в радянській Україні прес-служб не існувало

Мені відомо що Кравчук не пробирався у Рух у якості "засновника" чи політика у складі Руху. Але фактично Кравчук копіював саму ідеологію Руху, саме у якості плагіатора він й "пробирався" у Рух. Те що Кравчук вкрав програматику Руху казав сам Чорновіл у співбесіді з журналістом та письменником Петером Шолл-Латуром у 1992 році.