Янукович нічого не навчився за 5 років

23 Листопада на каналі BBC кандидат в Президенти України Віктор Янукович відповів на питання про вибори 2004 року та масові фальсифікації протягом виборчого процесу, який був  оскаржений Верховним Судом України. Його відповідь була схожа на багато його минулих коментарів, де він та багато інших представників  Партії регіонів постійно повторювали, що  на виборах 2004 року не було фальсифікацій та Янукович був легітимно обраний.

Вибори 2010 року – це можливість для політичного реваншу Януковича і, як він вважає, – шанс отримати назад «вкрадену» у нього перемогу п’ять років назад, відігратися за «репресії» 2005 року проти нього.  Зі сторони Януковича та його оточення немає жодного розуміння самого концепту верховенства права, натомість, тільки гомо-радянський, те що Джордж Оруэлл назвав би деструктивним та невиразно заплутаним погляд на речі, що ігнорує правду та заохочує брехню та оману.   

Погляди Януковича та Партії Регіонів щодо фальсифікацій виборів 2004 року поділяють не тільки вони самі. Кандидат в президенти Сергій Тігіпко відмовляється відповісти на запитання журналістів щодо того, як сталося, що він, будучи керівником виборчої кампанії Януковича, не знав про масові фальсифікації? Йому також треба пояснити як такий «мачо» як він - імідж який він створює навколо себе, дезертирував від Януковича після другого туру виборів і поїхав закордон? Адже американські «рембо» не полишають поле бою.  Але найбільш важливо це те, що Леонід Кучма ніколи не визвав своїх зловживань у 2004 році чи раніше. Причина доволі проста – Ющенко так і не виконав обіцянки даною перед Радою Європи одразу після свого обрання притягнути до відповідальності замовників вбивства Георгія Гонгадзе.
Перемога Януковича на виборах укріпить цей гомо-радянський, застарілий та нікчемний світогляд в Україні. Якщо б в 2005 році Президент Ющенко не назначив на посаду генерального прокурора Святослава Піскуна (а потім Олександра Медведька) – обидві представники застарілої радянської номенклатури, то процес розслідування фактів фальсифікацій виборів принаймні було би розпочато, а політикам довелося би відповісти за свої дії.
Замість того, Ющенко нічого не робив, відвернувся від найсильнішого союзника Юліі Тимошенко та підписав Меморандум з Януковичем, що надавав йому імунітет від переслідувань та несення відповідальності. Місяць потому, прем’єр – міністр Юрій Єхануров організував зустріч з олігархами та привітав їх як українську «національну буржуазію». Зрештою, чому він мав вести себе інакше, адже він був їх хрещеним батьком у 90-ті роки, коли очолював Фонд Державного Майна?

Після п’яти років президентства Ющенка українські політики продовжують зневажати закони та не відповідати за свої дії. Такий брак відповідальності привів до глибокого цинізму та відчуття вседозволеності у політиків.   Jдин із  нещодавніх прикладів: голова виборчої кампанії Ющенко – Ігор Тарасюк, державний службовець, приїхав на святкування Дня Свободи в Українському Домі, де Ющенко перезапускав свою виборчу кампанію, у новенькому Porsche Panamera, що тільки почав випускатися у середині 2009 року та коштує 120.000 доларів. Пан Тарасюк не вважав за потрібне ховати такий крикливий прояв корупції на річницю Помаранчевої Революції в той час як Ющенко не вважав за потрібне запитати яким чином державний службовець назбирав стільки грошей на новенький Porsche?!

Інтерв’ю Януковича:

Бі-Бі-Сі: Повертаючись до 2005 року. Нова влада обіцяла – поміж іншого – порушення кримінальних справ, доведення до суду тих, хто на її думку, був задіяний у корупційних скандалах чи інших злочинах. Гасло “Бандитам – тюрми!” не було реалізоване. Прийшовши до влади, якими будуть ваші дії у цій сфері?

В. Янукович: Я би трохи виправив вас. По-перше, сталося так, як вони казали. Почали переслідувати за політичними ознаками своїх опонентів, і політичні переслідування були два роки підряд. Відкривали карні справи, кидали людей за ґрати. Ці переслідування були і на рівні бізнесу. Реприватизація була спрямована проти своїх політичних опонентів і на користь однієї політичної сили – помаранчевої.

Я перед вами як живий доказ. На мене відкривали три карні справи. Викликати на допити через засоби масової інформації. Тримали кожного дня багато годин – п’ять, шість, сім, вісім - на допитах. Борис Колесников також був за ґратами за те, що був у моїй політичній команді. Тому “досягнення” - в лапках - були. А корупція зросла значно. І ті, хто обіцяв боротися із корупцією, підняли її на найвищий рівень. Що треба робити – ми знаємо. Треба створювати антикорупційне бюро, виконувати закони. Боротьба із корупцією – це один із ключових напрямків моєї передвиборчої програми.