Глава МЗС Польщі: ЄС потребує радикальних змін

Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський переконаний, що в ЄС мають відбутися суттєві світоглядні і політичні зміни.

У цьому він солідарний із Ярославом Качинським та Віктором Орбаном.

Своє бачення викликів, що постали перед Євросоюзом, Ващиковський озвучив у програмі “Один на один” на TVN24. На його думку, поштовху для переосмислення сутності ЄС надав Brexit.

На думку Ващиковського, Євросоюз потребує змін, які по-новому окреслять повноваження його керівних структур: Єврокомісії, Європейської ради, Європарламенту. Позицію Польщі по цьому питанню Ващиковський озвучив категорично: “Ми не завагаємось, якщо буде потрібно змінити договір про ЄС”.

Ващиковський уже не вперше виступає з критикою політичної лінії Брюсселю та Берліну. У червні цього року він звинуватив міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра у подвійному підході до питання безпеки Європи з боку Росії. Ця критика була більш, ніж доречною, адже Польщу турбує не лише те, що Німеччина відстоює централізацію ЄС, але й те, що ця держава робить ставку на співпрацю з Росією, що йде врозріз із польськими інтересами.

Коментарі  Ващиковського на TVN24 були суголосними міркуванням, які звучали під час економічного форуму у польському місті Криниця, зокрема заявам Віктора Орбана та Ярослава Качинського. У своєму виступі Орбан заявив, що Brexit може стати приводом для “культурної контрреволюції”, котра поверне європейцям повагу до національного фактора та традиційних цінностей. Орбан вважає, що ці принципи мають бути прописані у документах, які регламентують існування ЄС. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан, вочевидь, мав на увазі протистояння крайньо ліберальній ідеології, котру Брюссель намагається нав'язати усім країнам ЄС.

На думку Качинського,  Brexit є елементом “кризи європейської свідомості”.

Коментуючи слова угорського та польського політиків,  Ващиковський зазначив, що країни Вишеградської групи солідарні у баченні Євросоюзу. Відмінності у поглядах мають лише технічний характер.

Ващиковський дещо ідеалізує ситуацію. Адже позиція тієї ж Чехії більш поміркована, ніж позиція Угорщини та Польщі. Але загальної ситуації це не скасовує. Країни Вишеградської групи не задоволені брюссельським централізмом і готові до посилення конфронтації.

Варіантів розгортання подій є декілька. Можливо, найближчим часом між центральноєвропейськими державами та Брюсселем продовжуватиметься клінчування. А можливо, Польща та Угорщина наважаться на якісь більш різкі дії.

Чіткі прогнози робити зарано. Але зрозуміло, що протистояння між центральноєвропейськими державами та Брюсселем (разом із Берліном і Парижем) продовжуватиметься. А це вигідно для України хоча б тим, що в межах ЄС з'явиться альтернатива домінуванню Берліна, чия проросійська ставка добре відома.