Міцного союзу між Туреччиною і Росією вже не вийде

10 августа 2016, 13:41
Народный депутат Украины
0
197

Надто різні у сторін економічні і геополітичні інтереси.

Вчорашня зустріч Володимира Путіна та Реджепа Таїпа Ердогана у Санкт-Петербурзі, безумовно, стала свідченням поступового примирення між Росією та Туреччиною. Звісно ж, у світлі останніх подій даний крок є цілком закономірним та логічним, оскільки обидві країни перебувають у своєрідній ізоляції і тому прагнуть заручитися підтримкою одна одної. Але, в будь-якому разі, не слід розцінювати це як початок довгого та стратегічного партнерства.

Загалом під час зустрічі лідери обговорили питання скасування Росією санкцій, введених проти Туреччини, а саме: зняття обмежень у сфері туризму та відхід від торгівельного ембарго. Відповідно навіть в даному аспекті можна знайти протиріччя між двома державами, які пролягають в економічній площині. Якщо Путін повністю задовольнить прохання Ердогана, то у збитку залишаться російські виробники, яким буде важко конкурувати з дешевими турецькими товарами харчової та окремих сегментів легкої промисловості.

Також президенти підняли питання реалізації проекту «Турецький потік» - газопроводу, який в обхід України дозволить Росії постачати газ в Європу. Але і в даному питанні інтереси Путіна та Ердогана не є одностайними. По-перше, Туреччина не зможе споживати ті об’єми газу, які їй пропонує Росія, оскільки вона немає потреби в такій його кількості. По-друге, для Анкари значно вигіднішими в економічному й навіть у політичному відношенні є проекти Трансадріатичного газопроводу та Південного газового коридору, які дозволять збільшити постачання азербайджанського газу та залучити туркменський. Тому обговорення «Турецького потоку» є своєрідним засобом тиску для обох лідерів. Путін, таким чином, залякує Україну, а Ердоган – Європу.

Останнє важливе питання, яке обговорювали лідери – це координація зусиль в Сирії. Власне воно й відображає наявність спільних для Росії та Туреччини, на даний момент, геополітичних інтересів. Але така ситуація має ситуативний характер, оскільки з поступовим відходом від Європи, Ердоган розпочинає реінкарнацію імперської структури Туреччини. Відповідно, в подальшому президент прагнутиме посилити свій вплив не лише на Близькому Сході, а й на весь ісламський (конкретніше, тюркський) світ. Такий розвиток подій не є прийнятним для Путіна, який намагатиметься всілякими засобами не допустити закріплення Туреччини в Центральній Азії.

Тому зустріч між двома лідерами не несе в собі далекої стратегічної перспективи, а лише спрямована на досягнення певних тактичних цілей.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
ТЕГИ: Путін,Ердоган
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.