Тільки пам`ять

1 февраля 2016, 18:05
0
100

Наша пам`ять може віднести нас в ті моменти майбутнього яким не судилось збутись

Сьогодні моя подруга розказала мені страшну звістку - помер її дідусь.

Впринципі, нічого нового не сталось...Життя і смерть поєднані в нашому житті...
Але чому тоді це так боляче?

Після того , як ми поговори з нею, я прийшла додому, сіла на диван і заплакала.
Я згада про свого дідуся, якого втратила майже 6 років тому. 
Коли почула тоді цю звістку , я не могла повірити в це... Ця думка просто не могла знайти місця в моїй голові. НУ як це, дідусь якого я бачила ще вчора - помер? Дідуся, з яким ми збирались піти на концерт до сестри - більше немає? Дідусь, який так мріяв побачити моє весілля - не буде присутнім на ньому?...

Пройшло майже  6 років і я досі не можу повірити...
Здається, що вже зараз зайдеш до нього, від тебе обійме, скаже , що чекав...І ви з ним поговорите про все: і про навчання, і про роботу, і про погоду, і про інженерію, про метеликів...про майбутнє. 
В якому його вже немає. 
І ніколи більше не буде. 
Не тут.
Не зараз.
Не в цьому житті. 

Мій дідусь був дуже світлою людиною. 
І він залишиться в моєму серці.
В найкращих спогадах.
В найкращих моментах.

Назавжди
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
ТЕГИ: жизнь,смерть,эмоции,память,чувства,родственники,дедушка
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.