Знайшли Дзвін Мазепи «Голуб» вкрадений в Оренбурзі!

15 ноября 2015, 21:10
журналіст
0
49

З досвіду попередніх розслідувань ми знаємо, у таких випадках вирішальним був дефіцит вагонів. Привезли 10 вагонів, повернули 3…


Історичні сенсації, що стають геополітичними процесами – звична річ. Головне, аби за те не бралися «професійні» історики. Це арена дипломатів, журналістів і спецслужб. Маємо класичний випадок – Дзвін Мазепи «Голуб». Знайдений у далекому Оренбурзі.

Зрозуміло, реліквію треба повернути законному власнику – Україні! І тут все очевидно!

 У 1941 році, певна кількість унікальних експонатів Чернігівських музеїв була евакуйована саме туди! І не повернулася! Краще б залишилася на місці…

Які там інтриги відбувалися після визволення, вже не встановиш. З досвіду попередніх розслідувань ми знаємо, у таких випадках вирішальним був дефіцит вагонів. Привезли 10 вагонів, повернули 3…

Від цього і треба відштовхуватися.

Гігантський масив українських культурних цінностей НЕЗАКОННО опинився в Росії, нею привласнений і використовується піратськи. А це – злочин!

Тому, просимо Російську Федерацію повернути хоч щось як знак доброї волі.

У цій ситуації дзвін Мазепи «Голуб» - показовий. Ця реліквія не могла просто так опинитися в Оренбурзі. Була евакуйована. Незаконно  залишена в чужій землі сталінськими комісарами. Отримала пошкодження. Не має ніякої історичної цінності для московської церкви, що проголосила Героя України Мазепу зрадником. Пошкоджена.

То поверніть дзвін законному власнику – Україні! Що заважає? Якщо Ви нормальні, розумні, адекватні люди…

Журнал «Музеї України» розпочинає марудний бюрократичний процес залучення державних органів України. Якщо хтось з народних депутатів підтримає – будемо вдячні! Всі все розуміють, але спектакль варто відіграти повністю, врятувавши реліквію від знищення. Хоча б…

Отже, ми починаємо!

Звертаємо увагу мера Глухова Мішеля Терещенка і мера Конотопа Артема Семеніхіна. Чекаємо реакцію Чернігівських музеїв...

 

Міністру закордонних справ України Клімкіну П.А.

 

Шановний пане Міністре!

Журнал «Музеї України» засвідчує свою повагу і привертає Вашу увагу до повернення культурних цінностей України з Росії.

В Оренбурзі знайдено унікальну реліквію – дзвін Івана Мазепи «Голуб». Його було евакуйовано у 1941 році з музею в Чернігові. З якихось причин, повернути не змогли…

Україна втратила важливу частку історії, яку варто відновити!

Просимо Вас особисто, дати доручення дипломатам України в РФ виїхати в Оренбург, переконатися у наявності дзвона Мазепи, перефотографувати його і спробувати відновити документальну історію доставки експонату Музейного фонду України в ті далекі краї.

Якщо версія евакуації у 1941 році підтвердиться, Україна має законне право ВИМАГАТИ повернення цієї частини нашого культурного надбання.

Розуміючи ситуацію у сучасній Росії, ми можемо привернути суспільну увагу і врятувати реліквію від знищення… Хоча б це…

Сподіваємося на професіоналізм і розуміння дипломатів України у цьому делікатному питанні!

Змушені вимагати публічної відповіді, аби не надсилати до МЗС запитів з Верховної Ради України!

Дзвін Мазепи треба повернути!

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

 

Підбірка публікацій:

 

 То есть таких старых колоколов тут просто не могло быть! Откуда они? Для начала Аркадий Тарасов сфотографировал надписи на колоколах и стал их изучать. На одном из колоколов молодой ученый обнаружил надпись, что колокол изготовлен Карпом Балашевичем.

Справка: Мастер Карп Балашевич принадлежал

к известной на Украине Глуховской людвисарской

школе. Имел в городе Глухове собственный двор, работал на военную артиллерию. Он перенял мастерство от отца – Иосифа Балашевича. Наиболее известным трудом отца является щедро орнаментированная

пушка с гербом и инициалами гадячского полковника Михаила Бороховича, которую забрали в Эрмитаж.

Известно несколько мастерских произведений

самого Карпа Балашевича, разбросанных по всему

миру: фрагмент крупнокалиберной пушки Батурина,

сплошь украшенный чеканным растительным орнаментом с точками среди полос (в центре – роскошный

литой картуш и та же подпись: «Карпъ Иосифович

Делатель»); пищаль 1697 года для города Конотопа с

подписью: «за счастливого регимента ясно велможной

милости пана Ивана Мазепы гетмана...»; мортира весом в 50 пудов; большая, роскошно украшенная, в густой растительной рамке с титулами Петра I и гетмана Мазепы пушка из коллекции трофеев Московского Кремля.

Но самое известное творение Балашевича – колокол «Голубь» (укр. Мазепин дзвін), отлитый в 1699 году по заказу гетмана Мазепы для Батуринской Воскресенской церкви. Эта церковь находилась на

Гончаровке, рядом с резиденцией гетмана, и была придворной. На колоколе был отлит документально датированный портрет Мазепы конца XVII века. По мнению исследователя Бориса Пилипенко, колокол работы Карпа Балашевича являлся «выдающимся памятником украинского литейного дела».

Аркадий Тарасов предположил, что колокол, который он обнаружил на колокольне Никольского

кафедрального собора в Оренбурге, тоже отлит

Карпом Балашевичем и имеет значительную историческую ценность, поскольку тот самый знаменитый колокол «Голубь» уже 70 лет считается безвозвратно утерянным. Но ни служащие Оренбургской

епархии, ни местные краеведы ничего про историю

своего колокола не знали.

Справка:

В 1708 году гетманская столица

была разрушена московскими войсками. Колокол

был перевезен в Домницкий Рождественско-Богородицкий монастырь на Черниговщине.

«Думницкая обитель» на реке Думнице упоминается в «универсалах» Мазепы с 16 мая 1699 по 5 июня 1700 года. Гетман был щедрым жертвователем этого монастыря и основателем его соборной церкви. В конце XVIII века Домницкий монастырь нашел себе новых благодетелей в лице князя Александра Безбородко

и его брата графа Ильи Безбородко, которые отстроили старый Мазепин монастырь, украсили его новыми каменными церквями, колокольней и другими зданиями и обеспечили соответствующим капиталом. На колокольне Домницкого монастыря и сохранился колокол Мазепы. Когда и как он попал туда – неизвестно.

В 1927 году колокол нашел в Домницком монастыре черниговский этнограф Б.К. Пилипенко. Тогда же колокол был перевезен в Черниговский исторический музей, где он находился до начала Второй мировой войны. Пилипенко сфотографировал колокол и в 1929 году сделал о нем доклад в Исторической секции Всеукраинской академии наук в Киеве на заседании Комиссии истории казачества и казацких времен.

В описании колокола говорится: «По кругловатому верхнему краю корпуса – полоса рельефного стилизированного растительно-цветочного орнамента в отдельных суженных к верху мотивах. Под

ним среди трех двойных рельефных черт – надпись „рок АХЧШ“ (1699). Под надписью – широкая полоса густого роскошного акантового рельефного мотива. Ниже – рельефный ряд ангельских головок с крыльями, связанными в одну орнаментную зубчатую полосу. На середине корпуса – выпуклые изображения птицы со сложенными крыльями и надписью „голубъ“. С противоположной стороны в

роскошном барочном картуше – надпись в три ряда:

„Карпъ Иосифович Делатель“. Между изображением

птицы и надписью в картуше на всю ширину корпуса колокола, врезаясь в полосу из ангелов, – рельефный образ Воскресения. Симметрично к нему с противоположной стороны, также нарушая зубчатую полосу ангелов, – большой рельефный герб в виде

перевернутой буквы с т.н. вилчастым завершением

и короткой поперечной чертой. Со сторон вертикальной черты – полумесяц и шестиугольная звезда.

Вокруг – буквы: І. С. М. Г. В. Е. Ц. П. В. З. Герб – нафестонированном щите, окруженном роскошным барочным картушем со шлемом и перьями. Рядом с гербом с правой стороны – фигура во весь рост, одетая в жупан, длинный плащ, в широкой шапке, с саблей на боку. Левая рука опирается на бедро, правая – держит булаву».

С тех пор колокол «Голубь» считался утерянным.

Но когда Аркадий Тарасов 27 июня 2015 года снова поднялся на колокольню Никольского кафедрального собора и стал повторно осматривать колокол со всех сторон, в том числе и там, где не мог этого сделать два месяца назад, то нашел на нем и выпуклое изображение птицы со сложенными крыльями и надписью «голубъ», и герб с правой стороны, и фигуру во весь рост, одетую в жупан, с саблей на боку.

То есть изображение гетмана Ивана Мазепы...

Выходит, что у нас в Оренбурге уже около 70 лет

находится колокол Мазепы, но никто об этом не догадывался. (Сейчас он не звонит – трещина.)

Как знаменитый колокол попал в Оренбург,никто точно не знает. Известно, что в 1945 году Эвакобанк выделил вновь открытому приходу два колокола. В том же году было отпущено три колокола Никольской церкви из Росснабсбыта

(ред.:Государственный архив Оренбургской области, фонд

617, опись 1, дело 29). Возможно, тогда и привезли в

Оренбург откуда-то два старых колокола, одним из

которых оказался «Голубь»...

Так что «Голубь» нашелся и обретен вновь. Это памятник истории и культуры. И хорошо, что он принадлежит законному владельцу – Русской Православной Церкви!

Как известно, историческая фигура гетмана Мазепы неоднозначно оценивается в истории России и современной «самостийной» Украины. Для России он предатель, а для Украины – великий национальный герой.

Справка:

Иван Степанович Мазепа, или Мазепа-Калединский, родился 20 марта 1639 года в селе Мазепинцы под Белой Церковью, ныне Киевская область. С 1687 года гетман Войска Запорожского левого берега Днепра, а с 1704 года, после объединения Левобережной и Правобережной Украины, –Войска Запорожского обеих сторон Днепра (Гетман и Кавалер Царского Пресветлого Величества войска

Запорожского) (1687-1708). Второй в российской истории кавалер ордена Андрея Первозванного («славного чина святого апостола Андрея кавалер») с 1700 года. Князь Священной Римской империи с 1 сентября 1707 года. Длительное время был

одним из ближайших сподвижников русского царя Петра I и много сделал для экономического подъема Левобережной Украины. За воинские заслуги королем Речи Посполитой Августом Сильным награжден польским орденом Белого орла.

В 1708 году тайно перешел на сторону противника

Российского государства в Северной войне – швед

ского короля Карла XII, почти за год до его разгрома

русской армией. За измену присяге предан граждан

ской казни с лишением титулов и наград, которые он

получил от царя. В 1709 году Петр I приказал изготовить в единственном экземпляре Орден Иуды, которым наградили Мазепу за предательство русского царя. Русская Православная Церковь предала Ивана

Мазепу анафеме. После поражения Карла XII под

Полтавой (1709) он бежал в Османскую империю и

умер 22 сентября 1709 года в городе Бендеры.

Михаил Невлер, журналист, г. Оренбург,

Фото Вадима Андреева

Фигуры голубя и гетмана с булавой доказывают, что найден именно утерянный колокол «Голубь»

 

«Ведомости Оренбургской митрополии» • No 9 (199) 2015

Влітку цього року кандидат історичних наук, старший викладач історичного факультету Московського університету Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського кафедрального собору міста Оренбург давно зниклий дзвін “Голуб”, відлитий у 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина. Виготовив пам’ятку відомий майстер з Глухова Карп Балашевич.Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення голуба зі складеними крилами. Крім птаха виріб прикрасили зображенням людини з булавою (можливо, умовний портрет самого Мазепи), сюжетом Воскресіння Христового та різноманітними орнаментами, включаючи поясок ангельських голівок. Тут же у пишному бароковому картуші містився герб в оточенні абревіатури І.С.М.Г.В.Е.Ц.П.В.З. (Іоанн Степанович Мазепа, Гетман Войска Его Царского Пресветлого Величества Запорожского).

 

У 1708 році гетьманська столиця була зруйнована московським військом, а дзвін потрапив у Домницький Різдво-Богородицький монастир на Чернігівщині, де й загубився серед інших дзвонів. Повторне відкриття “Голуба” сталося 1927 року завдяки чернігівському етнографу Борису Пилипенку. Науковець зробив детальний опис знахідки і доповів про це на одному з засідань Історичної секції ВУАН у Києві 1929 року.

На хвилі інтересу дзвін був перевезений у Чернігівський історичний музей, де й експонувався у вестибюлі музейного будинку до початку Другої світової війни. Олександр Оглоблин, який бачив дзвін у Чернігові 1930 року, присвячує йому окремий підрозділ своєї монографії “Гетьман Іван Мазепа та його доба” (Нью-Йорк-Париж-Торонто, 1960; Записки НТШ, том 170). “Чи пережив він чернігівську воєнну руїну 1941 р. — нам невідомо”, з сумом відзначає Оглоблин і робить єдине, що в змозі – публікує фото пам’ятки, отримане колись від Пилипенка: “Годі й казати, що це, хоч трохи деформоване часом, а може, й щербинами долі, виображення дає нам автентичний, документально датований портрет Мазепи наприкінці XVII ст., на межі двох періодів його державно-політичної та культурної діяльности”.

Повернення теми “Мазепиного дзвону” в українську історіографію сталося ще кілька років тому, коли чернігівський історик Олександр Коваленко опублікував у журналі “Пам’ятки України” (№ 3, 2008) невидану статтю репресованого Бориса Пилипенка “Видатна пам’ятка вкраїнського людвісарства (Мазепин дзвін)”. Рукописний оригінал тексту зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф. Х., спр. 17954).

І от, нарешті, сенсація з Оренбурга…

Два дзвони кінця XVII століття Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського собору ще у травні цього року, однак детально оглянути їх не зміг. Ні служителі Оренбурзької єпархії РПЦ, ні місцеві краєзнавці нічого про походження виробів не знали. Відомо лиш, що у 1945 році нововідкритому після кількалітньої перерви приходу якихось два дзвони виділив Евакобанк, а ще три – Росснабзбит. Звідки вони їх взяли – невідомо досі.

За два місяці дослідник повторно оглянув один з дзвонів, зокрема з того боку, куди не міг дістатися раніше. Описані Пилипенком зображення та тексти повністю співпали і сумнівів більше не лишалося: батуринський дзвін знайшовся!

Про подальшу долю раритету поки щось говорити важко. Нині дзвін не використовується, бо втратив язик і має тріщину.

За матеріалом http://www.hist.msu.ru

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.