Спасибі за діда, Катовіце!

19 мая 2014, 16:36
журналіст
2
38

Нарешті! 14 травня в польському місті Катовіце знесли пам'ятник Червоній Армії.


Коли я дізнався що пам'ятник Червоній Армії в Катовіце на площі Свободи був демонтований 14 травня, я відчув полегшення. Тепер сподіваюся, що мій дід по матері, Василь Рудницький, який воював в артилерії Червоної Армії, в тому числі в Польщі, може спочивати з миром.

Звучить парадоксально? Постараюся пояснити, що я маю на увазі.

Йдеться не тільки про те, що поляки мають виняткове право вирішувати, які пам'ятники у них мають стояти, а з якими має бути покінчено. Також не тільки про те, що демонтаж пам'ятника не є порушенням будь-якої угоди між польською та російською сторонами. Навпаки, посольство Російської Федерації на початку 1990-х років дало згоду на перенесення пам'ятника на кладовище з могилами військовиків радянської армії до Парку Костюшко. Оскільки ж цей пам'ятник, згідно з давньою угодою, знайшов своє нове місце на тому кладовищі, то нема про що говорити - просто pacta servanta sunt слуга. І все тут.

Коли совєти переступали кордони держав Європи, червоний пропаганда представляла цю виправу як "великий визвольний похід» - причому і солдатам Червоної Армії, і громадянам держав, до яких вони вдерлися, та й взагалі громадянам СРСР. Про те, що "визволення" від нацистського рейху, по суті, принесло із собою нове рабство, цього разу червоне, навряд чи хтось здогадувався з самого початку. Однак незабаром "визволені" випробували його на собі - у тому числі жителі Катовіце, які одного чудового дня прокинулися ... в Сталіногроді.

Що до радянських солдатів, то їх сталінська комуна (зрештою, як і  Третій рейх - солдатів вермахту) не питала, чи вони хочуть когось "визволяти" чи мають іншу думку. У свою чергу , майже ніхто й не ставив ніяких запитань. А якщо хтось би насмілився - комуністичний режим скоро знайшов би відповідь. Суд, тюремне ув'язнення в концентраційних таборах, смертна кара (часто делікатно означувана як "10 років позбавлення волі без права переписки" ) - ці аргументи сталінського режиму були більш ніж переконливі.

Таким чином, усунення пам'ятника - і це головне, що я хотів би тут сказати - як на мене, є реальною даниною пам'яті тих чесних людей в Радянській Армії, які перебували в її підрозділах.

Що то були за чесні люди?

Серед них, наприклад, відомий в Україні генерал Петро Григоренко - дисидент, засновник Української Гельсінської спілки, який, серед іншого, зажадав відновлення права кримських татар повернутися на батьківщину. Або Віктор Некрасов - киянин , письменник, автор чесної книги про Сталінград, розкритикованої Сталіним; переслідуваний, помер у вигнанні. І багато інших...

На жаль, такі люди і подібні їм нічого не вирішували в Червоній Армії. Таким чином, майже ніхто з них не мав можливості відвернути вбивста, грабунки і гвалтування, здійснені червоними, про що й до цих пір пам'ятають люди старшого покоління. Що гірше - ці злочини часто заохочувалися червоними командирами. Але оскільки навіть найчесніші носили ті ж самі мундири, що й грабіжники і вбивці, на тих, хто не втратив свою людяність, чесність і здатність мислити, теж упала ганебна пляма.

Прошу мене зрозуміти правильно - мені не йдеться про реабілітацію окупації чи окупантів. Більш за те, я переконаний, що наявність чесних людей у Червоній Армії не робило, на жаль, цю армію "менш окупаційною" ані для поляків, ані для жителів інших країн Центральної Європи (цю думку я хотів би передусім донести до своїх співвітчизників, чиї предки були в рядах радянського війська під час другої світової війни - не завжди однак мені це вдається).

Сталося так, що воював у Червоній Армії і мій дід, Василь Рудницький. Таким чином, видалення пам'ятника в Катовіцах дає мні надію, що і він, і генерал Григоренко та інші подібні до них не будуть трактуватися на одному щабелі зі злочинцями в Радянській Армії та НКВС, які мордували і мій народ, і близьку мені Польщу.

(Ця стаття - авторський переклад з оригіналу, написаного мною польською мовою. Оригінал тут: http://www.radiownet.pl/#/publikacje/dzieki-za-dziadka-katowice)

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.