Про "топ-блогєров"

7 января 2014, 17:35
Dolce far niente
0
1090

з відключеними коментарями


Зацікавила сьодні мене на блогах одна постать, Шарій його фамілійо. Справа у тому що цей субєкт написав досить жорстку, прямо аш викривальну, не дивлячись на імена і званія, статтю - про вже аж рідну мені «фейковую новость» - «факєльноє шествіє і сжиганіє кніг в Криму». Маєцця на увазі розповсюджену Цензором новину про факельний марш російських фашиків у Криму і публічне спалювання ними українських підручників. Цей «топблогєр» у своєму блозі досить  завбачливо відключив коментарі. Певно шоби фанати не сильно діймали цю зіркову особу. А потім написав цей свій страшний блог про страшний «фейк» Цензора і інших ресурсів. Причому написав це після опублікування уточнення самого Цензора про те що подія ця справді кількарічної давнини. Тобто ці фотки з російськими фашиками справжні. Вони справді ходили зі смолоскипами, і справді палили українські книжки – проте кілька років тому. І це не міг пропустити наш Смекалистий Шарій. Чим і зачепив мій до нього інтерес.

Ітак, народився наш герой за його словами у Києві в 1978 році. На рубежі 2000х він закінчив Київське вище танкове інженерне училище, аж цілий Факультет «полкової розвідки» (він шо, розвідував ступінь зношеності танкових коленвалів в сусідньому танковому полку?). Чим займався з 2000 до 2005 він мовчить як партизан. Натовпи людей роками штурмують його з метою розкрити цю таємницю – проте наш Шарій не з лякливих. З 2005 року, логічно після освіти танкової інженерної розвідки він стає журналістом - пише страшні для влади викривальні матеріали у глянцевих журналах «Наталі», «Єдінствєнная», «Поліна», і особливо в газеті «Сєводня».

Найбільш викривальна стаття цього періоду його кар’єри називаєцця «Почіму спіт рібьонок», про «використання дітей жебраками в Києві». За його словами, ця геніальна стаття на кілька років стала Хітом усього Рунета! І чому йому тіки не дали Пулітцерівську премію? Певно заздрісники підсуєтились.

Наступною сходинкою в його стрімкій карєрі став ресурс Обозрєватєль, на чому він за його словами «і погорів». Терпець у режиму остаточно увірвався, і в 1912му році він покотив зі всіх сил на нашого героічского танкового інженера. Проте Шарій не розгубився і «відступив»  до Європи волаючи там про «політічскіє прєслєдованія». В ЄС особливо не вникаючи автоматом взяли і дали цьому дєятєлю статус «політичного біженця».

Проте наш герой  не заспокоївся і особисту війну проти режиму продовжив і там І став писати жорсткі викривальні статті на блогах Корру. Завбачливо відключаючи коментарі. Чим відразу ж піднявся у «топ-блогери».

Список його текстів це є цілий епос. Окрім згадуваної сьоднішньої статті – перед тим він написав жорстко викривальний текст «Почіму молчіт Татьяна». Оказуєцця наше героічське МВС у справі Чорновол затримало невинних людей (невже?). Навіть брат-кримінального рецидивіста відомого Котенко за словами Шарія теж «невинуватий». А у цьому всьому безобразії винна саме Таня Чорновол. Вона відітєлі «може провести очну ставку - а не проводить». Наш Шарій об’єктивно сам наводить і сам смекалисто спростовує аргумент про важкий фізичний стан Тані тим що відітєлі вона вже дала інтерв’ю 1+1 – знач і очну ставку в силах провести. Правда залишилась дрібниця – внести в Кримінально-Процесуальний Кодекс норму про те що потерпіла сама призначає потребу, час і місце проведення очних ставок. А заодно докинути туда норму про те що і слідством займатимуцця теж виключно самі потерпілі.

Перед тим наш Шарій написав не менш геніальний блог про його особисте переслідування режимом. У вигляду «доносу» в МВС незрозумілої подружньої пари з незрозумілих мотивів. Проте незрозумілість ця Шарія не обходить, він у своїй журналістській роботі вище цих дрібниць. Прямо Сахаров і Лукяненко в одному флаконі, найбільша гроза тоталітарного режиму від часів самого Спартака!

Наступний блог. Наш геніальний Шарій наводить скопіпащений з УП текст про напад на активіста Дорожнього контролю Володимира  Моралова. Наш Ширій камня на камні не лишає від цього повідомлення, по пунктах перелічуючи аргументи про … особливості затримання  УБОЗом активіста ДК Дзіндзі. Причому робить це широко, смакуючи різні невідомі загалу подробиці. Типу того що коли УБОЗівці затримали Дзіндзю і посадили у своє авто – той «са страху абмачілся». Віддам належне професійній хватці Щарія який у своїй далекій Голандії дізнався (чи може придумав?) те «шо Дзіндзя абмачілся» - а ми тут в Україні ніхто про це навіть не чули. І ще віддам належне тому як Шарій від цього «героічского» УБОЗу рвав когті в ситу безпечну Європу, тому він уникнув долі «абмачіцца» в їхньому авто. Але то таке… Вобчем наш Шарій накарябав текст в якому Моралова називає Дзіндзею і навпаки. Проте, як завжди – геніально!

Наступний блог від Шарія – це розвінчування брехливих депутатів від Удару, Свободи і Батьківщини. Які оказуєцця під час Майдану буцімто опублікували свої мобільні телефони і і адреси шоб мітингуючи могли зв’язатися з ними і у них (в депутатів) вдома переночувати. Ви про ці повідомлення депутатів чули? Я не чув. А наш Шарій в далекій Голандії чув! Опять зловив кляту опозицію «на Фєйкє».

Наступним, чито пак попереднім, блогом наш всюдисущій Шарій розкриває підступні наміри ще одного активіста ДК Ростислава Шапошнікова. Який буцімто «просіл, а єму надалі» політичного притулку США. Підтекст ятакзрозумів того блогу був «а мені Шарію дали! Лошара цей Шапошніков!».

Нотабене. На відміну від тупого гавна Шарія який нафік нікому невс..ався – на Шапошнікова ще в 2012му році був скоєний напад – невідомі затягли на вулиці в джип, натягли пакєт, вивезли в ліс, побили і кинули. Шапошнікову повезло, залишився живий – а міг як Гонгадзе…

 

Вобчем і так далі і тому подібне і в тому ж роді. Типу «нєзавісімий журналіст» біжить від «жестокава рєжима» чомусь не в свою любиму Росію, а на ситий демократичний «русафобний Запад» - і там крапає  матеріали про «фейкі» усіх противників режиму які не злякалися, не продалися і залишилися в Україні боротися з Януковочем. А режим в нагороду цього великого журналіста журналів «Наталі» і Поліна» окрім іншого робить «Топ-блогєром» Корра. Просто так.

І з відключеними коментарями.

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.