Угорське повстання.

5 января 2014, 12:47
0
268
Угорське повстання.

Народне повстання в Угорщині 1956р.

       23 жовтня виповнилось 57 років з дня угорського повстання проти окупаційних військ Москви, та промосковського мадьярського уряду. Але й до сьогодні наші громадяни мало що знають про ті події.А вони були великим резонансом у світі і першим післявоєнним ударом по „Сав`єцкаму Саюзу”.

  Почнемо з перед історії. У вересні 1944 року „сав`єцька” армія зайшла на угорську землю.Це було страшне знайомство з „савєцкім строєм і масковськім мєдвєдєм”. Мало того, що Будапешт безліч разів переходив із рук в руки, так ще й піддався страшній руйнації „асвабадітєлєй”, а також безпрецедентному масовому гвавтуванню угорських жінок здеградованим солдатством. Добро на цей „разгуляй” дало вище командування, розлючене своєю бездарністю та неспроможністю при захоплені угорської столиці. Цей страшний злочин скривається і по сьогодні. Вже після повної окупації під контролем НКВД, МГБ та армії, були створені „новиє” органи угорської влади. Спочатку ці структури носили ніби то коаліційний характер, та  незабаром (невже комуняки потерплять ще когось при владі?), Угорська партія трудящих, під керівництвом московської „шістки” Матяша Ракоші- шляхом нечуваного терору нейтралізувала всіх своїх політичних опонентів і взяла абсолютну владу. Це була диктатура „па лєнінські, па камунєстічєскі”. Ця хунта опиралась на „сов`єцькі” багнети. З 1952р. по 1955р. переслідуванням було піддано більше мільйона угорців, але й  зросла кількість підпільних антикомуністичних організацій.Промосковська влада Ракоші оволоділа всіма важелями економіки. Націоналізувала середні і дрібні підприємства, загнала в „калхози” селян. Рівень життя угорців упав на 20%.Денний заробіток селянина становив  менше, аніж 1 кг хліба. На 1956 рік 30% населення було на межі, а 55% за межею бідності. Шахрайство і злодійство в країні досягло небачених раніше масштабів. Народ намагався якось вижити. Був заарештований лідер угорської католицької церкви кардинал Йожеф Міндсенті, та засуджений до довічного ув`язнення. Ще гострішою внутрішньо партійна боротьба в УПТ між сталіністами та реформаторами, розгорнулася після смерті Джугашвілі-Сталіна. Апогею конфлікт сягнув початку 1956 р. Імре Надь який обіймав посаду прем`єр-міністра 1953-1955рр.був репресований за реформаторські погляди.

     8 липня керівник держбезпеки Угорщини (АВХ) Ерне Гере напряму зустрівся з послом СеСеСеРу в Угорщині - Юрієм Андроповим, і розповів останньому про ймовірність народних заворушень.18 липня секретар УПТ Ракоші був замінений на Гере.Відставка Ракоші, а також познанське повстання 1956 року в Польщі, призвели до політичної активності студентів та інтелігенції Угорщини. 16 жовтня студенти почали масово виходити з рядів угорського „камсамола” та створювати незалежні студентські братства. У президії ЦК КПРС уважно слідкували за розвитком подій у Будапешті.22 жовтня студенти сформулювали перелік з 16 вимог до органів влади і запланували на 23 жовтня марш протесту.

Основними вимогами були:

1. Виведення „сав`єцьких” військ з країни.

2.Нова влада на чолі з Імре Надєм.

3.Всенародні (багатопартійні) вибори.

4.Реорганізація економіки.

5.Право на страйк.

6. Підвищення зарплати.

7.Незалежні преса та радіо (телебачення тоді ще не було).

8.Скасування AVH (АВХ- аналог КГБ).

    23 жовтня о 15.00 в центрі Будапешта почалась демонстрація студентів та інтелігенції.

Хтось з людей зняв з установи прапор і видер з середини „камунєстічєскій” герб – так з`явився прапор революції. Потім демонстранти перейшли по мосту Дунай і з`єднались з демонстрантами навколо парламенту. Згодом до демонстрації долучились більш радикальніші групи громадян, які вимагали поновлення національного герба, національного свята угорців замість дня звільнення від фашизму, скасування військового навчання та уроків „масковскай рєчі”.

    О 20.00 год. Ерне Гере по радіо засудив демонстрантів. У відповідь демонстранти спробували зайняти будинок радіо з ціллю обнародувати свої вимоги. Ця спроба призвела до зіткнення з спец. підрозділами АВХ. З`явились перші вбиті і  поранені.  Після цього радикальні групи демонстрантів проникли на територію казарм будбатовців і захопила їхню зброю. До повстанців долучились і деякі  солдати угорської армії. Запеклий бій  у будинку радіо і навколо нього тривав  усю ніч. Потім керівник поліції Будапешта наказав підлеглим не стріляти у повстанців і в їхні дії не втручатись. Він також виконав вимоги повсталих: зняти червоні зірки з фасадів будинків та звільнити політв`язнів.

      О 22год. Хрущов звонить до Ерне Гере і запитує про його згоду на ввід  „сав`єцьких” військ. До честі Гере, він промовчав.

      В 23.00 на підставі рішення ЦК КПРС начальник генштабу „Варужонних сіл СеСеРа” маршал Соколовський віддає наказ на вторгнення в Будапешт (ну ясна річ, це була інтернаціональна допомога за проханням...от тільки кого, й досі не відомо).

       В нічь на 24 жовтня 1956р. керівництво УПТ прийняло рішення призначити прем`єром Імре Надя. В цей час  в Будапешт ввійшла перша група „сав`єцьких”  військ з танками, БТРами, гарматами. З Москви прилетіли:Мікоян, Суслов, голова КГБ Сєров, заступник Соколовського -Малінін.З вступом окупаційних  військ в Будапешт і початком кагебешних провокацій, в справу вступають колишні вояки Української Повстанської Армії. В Будапешт вони прибули добровільно, на запрошення угорських патріотів. З українських вояків УПА було сформовано кілька батальйонів. Їм доручили найвідповідальніші ділянки: охорона Імре Надя, охорона мостів, та ліквідація КГБешних агентів. З цим українці справились блискуче. Саме українські вояки допровадили Надя (після придушення повстання) до югославського посольства, саме вони винищували московських кагебістів та підпалювали танки. Завдячуючи їм і мости збереглися. І ні один з українців в полон взятий не був. Хоча багато з них знайшли свій упокій на землі Угорщини. Пам`ять про них не зів`яне ні у мадяр, ні у нас. Нам є ким пишатись.28 жовтня Імре Надь по радіо заявив, що народне повстання не може бути контрреволюцією, про своєї ж народної революції.30 жовтня в Будапешт були перекинуті додаткові сили московських військ. А в цей час  в`язниці АВХ були захоплені повстанцями.

            Гвардійці генерала Бели Кірая та загони націоналіста-патріота Дудаша негайно стратили 37 одіозних високопоставлених комуністів та співробітників АВХ. Захопивши будинок міської партії всіх комуністів також було розстріляно на місці(яка всенародна любов до комуняк?!). Після чого наступило перемир`я. В цей час почала друкуватись вільна пресса, заговорили про вільні вибори на багато партійній  основі. В Москві, налякані відчайдушним опором угорців, який набував інтернаціонального забарвлення, готові були вивести війська з Угорщини взагалі. За це були: Жуков, Суслов, Шепілов, Сабуров. Але цього не хотіли ті, які займали великі пости в Москві та далеко від неї. Вступила в гру велика політика. Саме ці „пейсаті” політикани спішно розв’язали війну в Єгипті, що насторожило Хрущова і змусило його переглянути рішення про вивід військ з Угорщини. Світова закуліса потирала руки, свого вона досягла.

    З 31 жовтня на 1 листопада в Угорщину були введені додаткові військові з`єднання. Всього ж їх стало 200 тисяч + 25 тисяч солдатів армії Угорщини + 1,5 тис. співробітників АВХ. Ця маса людей була підсилена 1130 танками і самохідно-гарматними установками. Зі сторони повстанців було 65 тисяч озброєних людей та 100 танків.

           1 листопада 1956 року Імре Надь взяв на себе відповідальність щодо іноземних справ. Висловив Андропову ноту протесту за постійний обман уряду Угорщини і об`явив про вихід Угорщини з Варшавського військового блоку соцтабору(скорше концтабору).

           Керівником УПТ призначили Яноша Кадара (друга Москви). Радянське радіо постійно нагнітає дезінформацію. З листопада формується коаліційний уряд на чолі з Імре Надєм і приступає до активної роботи. Ну це вже зовсім не влаштовує Москву. А тому „камуністи СеСеР” прискорюють події. Йде жорстока зачистка столиці і околиць ( з руйнівним артобстрілом важких гармат).

            4 листопада уряд Імре Надя було допроваджено до посольства Югославії. Звідти опальний прем`єр звернувся по радіо до всіх угорців та світової спільноти від імені законної влади.

        Переважаючи повстанців в живій силі і техніці „масковськіє камуністи” придушили угорське повстання. Московськими окупантами були зайняті аеродроми і перекриті всі дороги в сторону Австрії. Активні дії спротиву завершились до 10 листопада. Хоча окремі бої і конфлікти продовжувались до 31 грудня.  Всі тимчасові демократичні завоювання були згорнуті. Країну покинуло 200 тисяч жителів. Під час сутичок загинуло 2.652 угорця, поранено 19.226 чоловік. Зі сторони „сав`єтов” загинуло більше 10 тисяч солдат і близько 2 тисяч було поранено (за московськими данними).

                Імре Надь підступним шляхом був виманений з югославського посольства і засуджений секретним судом до повішання. Міністр оборони був розстріляний. Всього судами було страчено 350 чоловік. Майже 26 тисяч чоловік піддалось судовому переслідуванню, з яких 13 тисяч було засуджено до різних термінів ув`язнення.

            Після угорських  подій відбувся масовий вихід з рядів комуністичних партій в усьому світі (крім змосковщеної України). Комуністична ідеологія потерпіла остаточний крах.

            В листопаді 1992 року Борис Єльцин передав угорському урядові секретні документи того часу, та офіційно вибачився перед угорським народом за „сав`єцьку” інтервенцію.

 

„Все пройде, все минеться – одна правда залишиться” (Т.Г.Шевченко).

 В.Білокінь

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.