Революція від С.Бендери.

5 января 2014, 12:37
0
197
Революція від С.Бендери.

Революція від С.Бендери.

Терміни ”український націоналіст”, „націоналістичний рух”, має зовсім інше значення ніж в Європі. Український націоналістичний рух(націоналізм) не має нічого спільного з нацизмом, націоналсоціалізмом або фашизмом. Український націоналізм бореться проти імперіалізму,  глобалізму , тоталітаризму, расизму, шовінізму, мультикультури і будь-якої  диктатури(окрім диктату закону).

                Ім’я „український націоналіст”  є співзвучним з ім’ям  „український патріот” , який готовий боротися за свободу своєї нації, жертвуючи при цьому часом, кар’єрою та матеріальним благополуччям.

                Те, що відбувається зараз на Майдані- це апогей народного протесту, який зрів давно. Волелюбний дух русинського(українського) народу нуртував , аж доки не вибухнув. Ще на початку  літа я в листівці передбачив  революцію, яка на мою думку мала ось-ось відбутись. Але зараз хотілось би поговорити про глибинні  процеси протесаної народної акції. Це коріння знаходимо в нашій повстанській історії1942-1959 років. Так, саме в діяльності ОУН УПА та їх ідеологічного очільника  –Степана Бендери.

                Всі гасла, на Майдані, а до того й серед футбольних уболівальників, не що інше як ідеологічні постулати Бандери. І допомогли в цьому : Москва та бездіяльне керівництво

нашої країни.

                  За три роки правління Януковича  Бандера став більше символом, ніж політичним діячем, який мав власну ідеологію, програму і бачив власний шлях до втілення  цієї програми. У такій символізації деталі губляться, образ стає майже легендою. Відповідно до того, що людина хоче бачити за цим образом.

                  Оскільки  ж Бандера є образом знаковим, то стає об’єктом інформаційної війни, в якій його творять , за своїм власним образом і подобою, вороги. І стає він тоді аналогом Сталіна або Гітлера, а може обох, лише для того, щоб відбити бажання цікавитися справжніми працями Бандери( а їх чимало). Цьому сприяють фальшиві „цитати”, „зклеєні” в КГБ (ФСБ).

                  Однак попри бажання ворогів, Бандера був і залишається суб’єктом і активним  учасником сучасної інформаційної  війни. В Україні війну проти Бандери, прямо чи погано приховано ведуть  промосковські сили - і їх можна зрозуміти. Щоб вони не брехали про ”світову змову”  та діяльність ЦРУ, СРСР розвалила  концепція ОУН, розроблена ще в 1940 році, так само , як і пам’ятають промову Буша- старшого в Києві незадовго до проголошення незалежності України. СЩА до останнього намагаються зупинити від’єднання України від Москви. Америка його боялась. І саме Америка забрала у нас атомну зброю.

                  Насправді захисники ідеї відновлення Московської імперії вивчили механізм руйнування СРСР, який почав працювати від часу, коли ГУЛАГ спробував проковтнути вояків УПА. Проковтнув – й ідея спільної боротьби поневолених народів почала поширюватися саме в тих національних середовищах, які мали волю і дух до боротьби за національні права і за це були репресовані сов”єцким  режимом .

                  Коли інтернаціональні повстання у концтаборах, переважно  очолювані бандерівцями , зруйнували економічну платформу і доцільність ГУЛАГу , „зараза” бандерівського  спортиву  помандрувала в союзні  республіки, створюючи  там національні середовища, які по-своєму  сприйняли ідеї Антибольшевицького Блоку Народів суттю бандерівської концепції :  ”Воля – людині, воля - народам!” Якщо уже в дисидентські часи представники національного відродження в республіках СРСР, отримували тавро узбецьких чи татарських „бандерівців”, то це і є визнання КГБ того, що ідея ОУН спрацювала. Коли сьогодні речники  московської ідеї в Україні пропонують відділити Галичину, знайте - це говорить  кегебешна пам’ять про те, .що спроба проковтнути ОУН призвела до тотального отруєння радянської ідеологічної системи. Насправді ж сьогодні відділяти Галичину вже пізно, бо доведеться вдруге вбити Стуса, Литвина  і Василя Симоненка.

Як же їм не боротися з Бандерою і після його вбивства, коло він і сьогодні говорить:” У самій основі  нашої  революційної концепції лежить ідея і програма спільної визвольної, революційної боротьби всіх народів, поневолених московсько-большевицьким імперіалізмом”. А сьогодні Московія знову бурлить, і є народи, і є народи, які за 20років існування тої федерації створили  свої незалежні уряди у вигнанні – а чеченці   з 1995р. борються за програмою , яка дуже схожа до „Перспектив національної революції”. розробленої С.Бандерою. І немає значення , що вони запозичили , а що – придумали самі, є механізм, який одного разу вже спрацював, а отже, якщо його правильно застосувати, спрацює і вдруге.

А ще є Україна, без якої Московія стає вмираючою імперією, Умираючою, бо бракує власного національного людського матеріалу, аби скріплювати  обручі агонізуючої імперії. Саме для того, щоб збільшити базу національно-репресивної сили в імперії, придумано проект „Рускій мір”, Український люд, як резерв для утримування імперії  які читали праці Бандери(вельми освіченої людини) , але достатньо тих, які сприйняли його ідеї, навіть не знаючи, що це - від Степана Андрійовича. А тому, все відбувається так, як він писав більше ніж піввіку тому:” В українській політиці вже давно укріпилось однодушне негативне ставлення до всього, явного чи замаскованого, намагання  впрягти українську справу до московського імперіалістичного воза. Всюди, поза досягнення московського насильства, українська національна еліта ставиться до тих московських затій так, як до ворожих намагань”.

                       А ще є Бандера для внутрішнього українського політичного вжитку, Хоча політична сила, яка керує Україною впродовж трьох років, намагається не зв’язувати себе ні з якою ідеологією, окрім ідеології грошолюбства. Ця політична сила прийшла до влади за допомогою московських грошей та промосковськи орієнтованих союзників. А тому мусить повертати їм борги. Навіть коли це „віддавання боргів”, як – от харківські угоди, за їх власним визнанням , не дає їм жодної користі, мусять  триматися союзників, бо втратять навіть власну базу підтримки. Сам процес виглядає, як нове духовне московське поневолення – зменшення українського мовлення, поява двомовних офіційних прес-релізів у міністерствах  тощо. Українське ж середовище нагадує визвольних рух після поразки революції початку минулого століття: отаманщина, шарпанина спроб протидії, пошуки винних і крайніх, але на жаль відсутність системного підходу до протидії. Саме той період , який Бандера називав першою чергою революції. В його історичних умовах це було  так:” У першій фазі проходить процес затяжної, прогресуючої підпільної боротьби, В ній іде змагання за душу народу, мобілізація й активізація суспільства до революції проти  большевизму (московства); підриваються позиції большевизму(промосковських сил), зростає організованість  революційно налаштованих людей. В цій фазі проходить основоположний конструктивний процес : наші ідеї і програма опановують серця українських людей, поширюються на інші народи, уярмлені большевизмом (московством) та визначають для них бажаний зміст  і форму життя в усіх ділянках стають дороговказами дії - метою, мобілізують й організовують змагання нашої програми”. Хіба  це був не рецепт для політиків і політичних партій, які  бажали , щоб народ за ними  пішов?.

                       То ж хіба це не відбувалось?!! Початок цих подій почався в 2004 році, Потім було розчарування помаранчевими пройдисвітами. Народ „скис” , і майже 8 років переварював брехню багатьох тогочасних „вождиків”.

                       А зараз потрібно небагато – озвучити „зміст  і форму життя., яка б стала дороговказом(компасом) . А також зродити політика, діяча, який згуртував би народ і повів до перемоги. Бо на жаль, найбільш  присутні в інформаційному просторі українські політики не можуть нічого озвучити. Бо їхня форма і зміст життя народу, не відповідають формі і змісту життя переважної більшості людей. Ось причина того, що Бандера незручний для більшості сьогоднішніх політиків. Хоча  тут є великий резерв для поширення його ідеї в народі. „Наша ідея позитивної, творчої ролі держави, яка має обороняти , організовувати і сприяти вільному життю людини, є протиставною большевицькій (московській) системі гноблення, визиску, і нівечення людини та народних мас державою”. Ці слова Бандери, якщо й заперечувати, то собі на шкоду. Тому його замовчують і витягують із записників тих скринь КГБ(ФСБ) старі вигадки, але ідеї Бандери вперто,  як ще в СРСР, приходять  у свідомість людей. І не так важливо було для Бандери, хто і під іменем якої партії зреалізує його програму. „Нашою перемогою є перемога наших ідей”.

А ідея, як відомо , є сильнішою від зброї і  грошей, Тому Бандера переміг після смерті, а більшість українських політиків програють за життя. Тут причина, чому Бандера буде привертати до себе увагу доти,  допоки український народ не заживе визначеним собою змістом і формою життя.

А тим часом Майдан(полтавчани, сумчани, вінничани, одесити ...) кричать бандерівське гасло: ”Слава  Україні! - Героям слава!

Недаром же в перекладі з іспанської Бандера означає знамено, прапор. То ж” вище ПРАПОР   піднімаймо, тризуб притулим  до чола, і крикнем: Слава! Слава Україні! – Так, щоб здригнулася земля.

 

В.Білокінь

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.