Радянсько-фінська війна

22 декабря 2013, 12:17
0
587
Радянсько-фінська війна

Радянсько-фінська війна

     Після Жовтневого перевороту 1917 року у Петрограді, коли до влади прийшли комуністи, Фінляндія проголосила державну незалежність та організувавши власні збройні сили, звільнила свою територію від військових частин Червоної орди”, що знаходилась на її території. Згодом у Фінляндії було прийнято Конституцію, обрано Президента. У 30-тих роках Фінляндія разом зі Швецією, Норвегією та Данією проголосили курс на нейтралітет та позаблоковість.

Могла б маленька Фінляндія протистояти Сталіну та його червоній орді, якщо б країна не народило свого героя ­- Ка́рла Гу́става Емі́ль Маннерге́йма. Він навчався у військовому училищі в Гаміна, Гельсінгфорському університеті, у 1889 році закінчив Миколаївське кавалерійське училище, був на службі в царській армії.У січні 1918 р. року Маннергейма призначено головнокомандувачем ще не створеної фінської армії. Вже наприкінці місяця підрозділи фінського шюцкору (сил самооборони) під безпосереднім керівництвом Маннергейма розброїли та розформували підлеглі більшовикам військові частини, розташовані на півночі Фінляндії. До березня військо було сформовано та підготоване до ведення бойових дій. Протягом двох місяців фінська армія під головуванням Маннергейма разгромила розташовані у південній Фінляндії загони червоної гвардії. Розуміючі неминучість нападу червоної орди на Фінляндію і той терор, що ця орда несла з собою, він вже в 20-30 роки ініціював будівництво на Карельському перешийку лінії оборони яка ввійшла в історію під назвою „Лі́нія Маннерге́йма”.

      Тим часом у Радянському союзі не бажали сприймати Фінляндію як суверену державу. Сталін неодноразово наголошував, що незалежність Фінляндії «було надано» та що Радянський Союз «терпить» незалежну фінську державу, «поки що». Після того як фашисти з комуністами напали на суверенну Польську державу та разом окупували її, Сталін окрилений міццю армії селян та робітників почав в жовтні 1939 року стягувати війська до радянсько-фінського кордону.

Наприкінці листопада 1939 р. на радянсько-фінському кордоні відбулося декілька провокацій: «невідомі» обстріляли радянські прикордонні частини. Внаслідок обстрілу, ніби то, загинуло кілька радянських солдатів. Ці інциденти стали приводом для початку війни.29 листопада уряд СРСР розірвав договір про ненапад з Фінляндією, а наступного дня о 8-й годині ранку радянська армія перейшла в наступ. Проти Фінляндії було кинуто понад 400 тис. бійців і командирів РСЧА, біля 1,5 тис. танків, 1,5 тис. гармат, 1,2 тис. літаків. Дії сухопутних військ підтримували кораблі Балтійського та Північного флотів, що значно перевищувало потенціал фінських збройних сил. Військові дії розгорнулись практично по всьому радянсько-фінському кордону, який мав протяжність 1 200 км  . На початок війни фінська армія налічувала близько 265 тис. чоловік. Польових гармат нараховувалось 422, протитанкових гармат - 112, справних танків - 26, бойових літаків 270.
  
  Головний театр військових дій розгорнувся на Карельському перешийку. Атаки радянських військ супроводжувались потужним артилерійським супроводом, діями танків та авіації. Однак, планам командування Червоної Армії завершити війну за два тижні не судилося збутися. Фіни героїчно оборонялися. Тільки до 11 грудня частини 7-ї армії РСЧА змогла здолати передові фінські позиції. Наступ радянської армії виявився малоуспішним, різні роди військ погано взаємодіяли один з одним. Сильні морози і відсутність достатньої кількості доріг, лісова місцевість заважали маневреності погано підготовленої армії. Фіни навпаки організували маневрені невеликі загони, забезпечені лижами, які несподівано атакували ворога на марші і завдавали йому суттєвих ударів. Велику психологічну дію на радянських солдат мали ефективні дії фінських снайперів. Фіни бились до останнього, вони вже знали в , що комуно-фашисти перетворили Польщу і що чекає Фінляндію та її захисників.
  
  Замість запланованого просування на 200-250 км Червоною Армією було подолано лише 50-70 км. До того ж, через нетривалий час. вони потрапили на укріплення лінії Манергейма. Це була потужна фортифікаційна лінія оборони, яку Фінляндія спромоглася побудувати за  попередні роки. Лінія являла собою три смуги укріплень на просторі довжиною біля 135 км і глибиною до 90 км. Вона перетинала Карельський перешийок від Фінської затоки до Ладозького озера. В склад лінії входило майже п'ять тисяч оборонних об'єктів. По фінських позиціях було випущено близько 150 тисяч снарядів. Радянська авіація за один тільки день (17 грудня) скинула на ворожу територію 15 тисяч авіабомб. Але й це не дало бажаних результатів. Втрати Червоної Армії були дуже великими, лише в грудні загальні втрати становили майже 70 тис. Радянському військовому керівництву довелося терміново зміцнювати сили свого угруповання, міняти командуючих армій. На початку 1940 р. на Карельський перешийок прибуло поповнення у складі 13 стрілецьких дивізій. Загалом до початку другого наступу у війні проти Фінляндії було задіяно 1,3 млн солдат і офіцерів (при тому, що в самій Фінляндії на той час мешкало всього 4 млн. населення), 1,5 тис. танків, 3,5 тис. гармат, 2,7 тис. літаків. Лише 11 лютого 1940 р. Червона Армія змогла перейти у рішучий наступ, неймовірними зусиллями і численними жертвами серед солдат лінія Манергейма була прорвана  .
  
 До березня 1940 року фінський уряд вичерпав мобілізаційні ресурси своєї країни і усвідомив, що, зовнішньої військової допомоги, окрім добровольців, Фінляндія від союзників не отримає. За цих умов стримати наступ Червоної Армії було неможливо. Виникла загроза повного захвату країни, за яким не важко було собі уявити сценарій включення Фінляндії до складу СРСР.
  
   Тому, уряд Фінляндії виступив з пропозицією почати мирні переговори. Сам Сталін побоявся далі продовжувати війну бо розумів, що фіни які залишились в живих почнуть партизанську війну яка б тривала не одне десятиріччя  і те, що союзники почнуть воювати на стороні Німеччини.

 7 березня в Москву прибула фінська делегація, а вже через п'ять днів був підписаний мирний договір. Його умови передбачали:
   1. Перехід до СРСР Карельского перешийка, міст Выборгу та Сортавала, ряду островів у Фінській затоці, частини півостровів Рибачого і Середнього. У межах СРСР повністю опинилось Ладозьке озеро.
   2. СРСР отримав в оренду на 30 років частину півострова Ханко (Гангут) для будівництва там воєнно-морської бази  .
   Радянсько-фінська війна тривала всього 105 днів. За цей час Радянський Союз втратив 126 875 військовослужбовців.
Хоча за іншими данними, радянські війська втратили за час так званої фінської компанії більше 500 тис. чоловік (включаючи ранених і обморожених).Загальні втрати у фінських військах за час війни були вдвічі менші — 67 тис. осіб. Ось так червона орда несла мир всьому миру і в першу чергу самим мешканцям СРСР. Ось так сталінська кліка отримала по зубах від маленького але гордого народу.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.