Українська еліта....

8 декабря 2013, 10:46
0
221

присвячується інтелектуалам, філософам, політологам, журналістам..Не всім, але більшості.


   У вільний від Майдану час, стараюсь бути у вирі інформації.

  Звичайно це і "5 канал" в купі з більш менш незалежними інформаційними сайтами, так і блоги усіляких осіб, що йменують себе чи то елітою нації з відповідними наслідками, чи то духовними інтелектуальними скарбами народу та іншими надбаннями, які треба примножувати.

  Як правило, критика "скарбів" падає на опозицію, формуючи свідомість громадян у доволі широкому руслі від конструктивної критики до прямого звинувачення у всіх негараздах.

  Відповім прямо, і вважаю, моя думка не буде сенсаційною.

 Опозиція далека від ідеалу і зробила чимало помилок і достатньо таких вчинить у майбутньому.

 Без натяку на оригінальність, моя абсолютна підтримка думок про необхідність пошуку нових облич, ідеологічних та світоглядних ніш у політиці.

  Однак, є кілька "але".

 1. Можна скільки завгодно критикувати опозицію та її прорахунки, однак кращої наразі немає. Саме опозиція - головний, на сьогодні, важіль впливу і виразник інтересів народу. Над маргіналізацією останньої активно працює влада,підконтрольні ЗМІ, органи внутрішніх справ, провокатори ,та й власне опозиція своїми діями часто себе компрометує, тому зайвої необхідності "допомагати" у цьому інтелектуалам сенсу немає.

Ба більше, це виглядає досить трагічно, адже на горизонті стоїть "вічна" українська ціль- консолідація та організація усіх антивладних сил.

 Тому, вважаю, інтелектуальні кола, які наче є антивладними, мають вести критику ЛИШЕ з констурктивних позицій.

Тобто давати ті рецепти і поради, які допомагають(організаційні, ідейні, стратегічні тощо),виправляти і вказувати на допущені помилки опозицією, натомість серед широкого кола "інтелектуалів" майорять чорні стяги анархії і критика зосереджується на опозиційних особистостях, встановлюється клин поміж політичними, громадськими та студентськими колами, розпалюються міжпартійні та ідеологічні чвари.

 Іншими словами, вкотре коли Україна стоїть на межі провалля, "інтелектуальна еліта" лише збільшує його, замість консолідуючих вчинків.

Дуже сумнівно, щоб такі ерудовані, часто з блискучою освітою люди, не розуміли наслідків своїх дій.

 Тому про щирість таких месиджів говорити важко, а головне - згубно.

  Ще більшу сумнівність моральним вартостям такої еліти, зумовлює більша критика опозиції, аніж влади. 

 Здавалося б у дні, коли пролились ріки крові простих людей від дубінок озвірілих псів влади, коли Українці нарешті проявляють активність не лише на словах, коли в кінці-кінців почалась Революція і навкруги витає дух героїзму та жертовності, "еліта" мала б зосередитись на тотальній обструкції влади.

 Логічно ж, але це на жаль не так.

Підводячи підсумки, я пропоную Вам, замислитись і відповісти на одне питання "Чи могла б така багата на природні та людські ресурси, з чудовим геополітичним становищем країна, обрати зека президентом і жити за стандартами життя, на рівні країн третього світу, якщо б у нас була еліта, завданням якої є якраз "вчити націю?"

Питання риторичне. Тут варто вести мову навтіь не про рівень "якості" інтелектуалів, а про її відсутність взагалі.

2.  Можливо, я чогось не знаю і не почув цих священних слів, окрім певних винятків, що лише підтверджують правило. Ці слова звучать приблизно так "Вибачте!".

 Саме ці слова мали б прозвучати з уст інтелектуалів, що сигналізувало про наявність у них хоча б краплі совісті та відповідальності за долю нації та власні прорахунки. Це можна було зробити у 93, 2001, 2004, 2010 і що актуально цієї осені.

 Але я такого ніколи не чув. Виходить Еліта не робить помилок і всі їх ідеї та політичні платформи вкупі з підтримкою тих, чи інших політиків -ні що інше, як одне благодентсвіє. Шкода народ цього не помічає, наївний.

 Насправді усе просто, їм просто бракує навіть не силі волі визнати помилки, їм не вистачає навіть розуміння, що варто за щось вибачатися.

  Власне, особа, яка визнає себе елітою, інтелектуалом і приймає участь у політичному дискурсі має надвелику відповідальність. Більшу за політиків. Останні міняються, а "інтелектуали" вчать і виховують народ постійно, формують і розвивають ідеологічні ніші для тих таки політиків, партій, громадських діячів, у різний спосіб  впливають на формування думок у владних кабінетах, визначають стратегічні завдання для держави і її громадян, висвітлюють ситуацію на іноземному рівні стають світочами цієї держави.

 3. Коли позначки на термомтрі досягали - 10, а на руці годинник пробиває чи то нічні, чи то вже ранішні години, Н-ного дня охорони на Майдані, а кількість провокацій успішно усунених перевалює за двозначні цифри, дивлячись в очі таких же простих хлопців і дівчат, часто років 17-20, розумієш, що дуже комфорто бути проти влади на словах.

 Набагато комфортніше писати десь в отеплених приміщеннях, попиваючи кави і розмірковувати про критику того чи нішого явища, коли десятки тисяч молодих Українців організовують, відбивають та охороняють Майдани.

 Мерзнуть, нейтралізують провокації, хворіють, отримують переломи черепів та кісток, хоч саме Молоді люди, на відміну від старших мають кудииииии більше інтересів і багато у житті не бачили.

 Ще пожить треба. Але ж ні, саме вони на передовій.

 Чесно кажучи це ганьба для багатьох старших осіб. Осіб у яких дорослі діти, за якими не треба няньчитися, стабільна робота і зарплата, можливість безпроблемно взяти відпустку і головне досвід.

 Та це вже окрема історія. Що ж повернімось до "Еліти", за кілька тижнів охорони на львівському Майдані я ЖОДНОГО разу не бачив інтелектуала, який би залишився хоча б на одну ніч, провів якусь лекцію чи підняв бойовий дух молодого покоління.

 Виступи на сцені в денний час, дешевий піар, інтервю телеканалам і студії у дроздова - це будь ласка.

   Україна в небезпеці і яка лайняна опозиція - чи не основний месидж цих осіб, памятаючи який вони спокійно повертаючись додому і написавши ще один блог, благополучно лягали спатки.

  заодно вправно покермувавши під напевно, симфонію Баха, дорогою іномаркою від студії додому.

  У мене є знайома, яка будучи одинокою матірю двох дітей, відстояла не один день на Майдані і дала 200 гривень у наш Фонд, що повірте є значними грошима для неї.

 Я НЕ знаю ні одного інтелектуала, а вони далекооооо не безбідні люди, щоб дали хоча б гривню.

 Я НЕ бачив ні одного інтелектуала щоб прийшов до нас у вечірні години на охорону, щоб принести, хай символлічно якогось чаю чи їжі або підбадьорити трішки.

 Багато говорять про церкву, але на привеликий жаль я бачив священиків, монахинь чи монахів хіба у натовпі, та й то рідко.

 Ніякої допомоги від Божої інституції майже не було, але певні винятки є, правда обєм допомоги мінімальний і суто символічний,і навпаки  безкоштовний чай/каву, змогу відігрітися давали цілком комерційні Віденська кавярня, Комуна тощо.

 отаке.

 Я не агітую, однак закликаю більш обєктивно подивитись на речі і ті прошарки суспільства, які підтримують "на словах" і від яких окрім риторики, відсутні будь які дії.

 P S  Нещодавно в одного інтелектуала почитав, що його закликали до більших дій, активності, він парирував "що люди не розуміють, яка у нього мета і функції, мовляв він людина високого польоту, пише там щось порядне, вчить...на барикадах йому не місце і так далі"

  Позбавтеся ілюзій, люди і готуйтеся, саме Ви Еліта, і не майбуття, а сьогодення!

і запамятайте справжня любов до України це не лише слова, а впершу чергу Дія!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.