Козацькі символи

20 ноября 2013, 09:55
0
3375

Як і коли з'явилась козацька печатка? Чи правда, що її подарував Стефан Баторій? Що таке булава, і чим від неї різниться пернач? А перший прапор - це стяг роду Вишневецьких? Дізнайтеся саме тут!

Козацтво – неповторний, незабутній феномен української історії. Сьогодні ми маємо змогу дізнатись про нього із численних праць вчених, архівних документів, але й досі є проблемні питання і невирішені проблеми… Але є один факт, який не можна спростувати: українські козаки створили і розвивали окрему і самобутню державу, яка мала всі шанси на визнання і могла посісти чільне місце серед країн світу. Прикладом системної розбудови козацької України можна впевнено назвати існування власних символів.

Відзнаки державної і військової влади у козаків називалися клейнодами. До них належали – корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці, тощо. Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й виносилися тільки за наказом кошового отамана. У цій публікації я намагатимуся розглянути кожен з них більш детально.

ПРАПОР.

Основним символом на полі бою був прапор або корогва. Прапори Війська Запорозького шили з найдорожчих тканин, оздоблювали вишивкою. Досить часто на прапорах вишивали образ Пресвятої Богородиці, заступниці козацтва, серед святих найчастіше на прапорах зображували архістратига Михаїла. Досить поширеними на козацьких прапорах є зображення хрестів, сонця, місяця. До речі, перший прапор, малиновий з білим хрестом, веде свій початок ще від Дмитра Вишневецького, який спочатку був його родовим гербом. Щодо кольорів козацьких прапорів, то найчастіше зустрічаються малиновий, жовтий, синій, жовто-блакитний, білий, блакитний, сріблястий. Але в багатьох прапорах існували різні варіанти поєднання жовтого і блакитного кольорів: на блакитному тлі — жовті символи (або навпаки): хрести, півмісяці, зірки, фігуракозака, зброя. Наприклад, прапор останнього кошового отамана Петра Калнишевського був блакитний, прошитий золотими нитками. але лиштва зосталась малиновою. У січовому війську з багатьох січових корогв, особливо тих, що належали Кошу і кошовому отаману, переважають малинові, з червоної китайки. Але значна кількість прапорів має також жовту, синю або обидві барви. Тобто саме з того часу бере свій початок сучасний синьо-жовтий прапор. Кожний колір козацької атрибутики мав певне значення: синій — боротьба за свободу, надія, жовтий — сонце, світло, добробут, праця.

ГЕРБ.

Лицар із самопалом — перша пам'ятка козацького герботворення. Вперше цей герб фіксується на печатці 1592 року. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська Запорозького. За легендою, записаною в козацькому літописі Григорія Грабянки,  поява в козаків гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія. Герб надавався усьому козацтву, тобто був зовнішнім атрибутом соціальної ідентифікації, засобом підтвердження козацьких претензій на вольності:

«А в лѣто 1576 за Стефана Баторія Короля Полского Козаки въ лучшій еще строй учиненни. Тойже Король, видя у Козаковъ мужество великое и зъ Татари на бранехъ, постави имъ Гетмана, присла имъ короговъ, бунчукъ и булаву, и на печати гербъ, рицарь зъ самопаломъ и на головѣ колпакъ перекривленній…»

Проте деякі історики вважають, що герб Війська Запорозького має місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва.

До речі, даний символ у 1918 році був гербом Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, а згідно з Конституцією України 1996 року має бути і складовою великого герба України.

БУЛАВА ТА ПІРНАЧ.

Найважливіша ознака гетьманської влади – булава  – палиця з горіхової деревини (завдовжки 0,5—0,8 метрів) зі срібною чи визолоченою кулею (10—15 см у діаметрі) в кінці, яка завжди розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами, перлами та іншим коштовним камінням.

Полковнича булава замість кулі мала кілька металевих пластин — пер, тому й називалася ще перначем. Звичай носіння його козацькими офіцерами зберігався аж до початку XX сторіччя. Відомо, що козацькі отамани використовували пернач як символ влади у період національно-визвольних змагань 1917—1922 років.

БУНЧУК.

Ще одним важливим атрибутом був бунчук, держак із золотою кулею, з підвішеним кінським волоссям на ній, який символізував гетьманську владу. Вважається, що бунчук – не власне українського походження, а що його українці перейняли від турків. Бунчук був у них замість прапора. Перед турецьким пашою, що виконував обов'язки візиря, себто султанового міністра, носили бунчук з золотою голівкою і трьома кінськими хвостами, перед султаном несли бунчук із сімома хвостами.

 Звичай ношення бунчука теж був і в українських козаків, де їх носили перед гетьманом та запорізькими отаманами. Бунчуків мав гетьман декілька, булаву ж в ужитку тільки одну. Їх несли перед Гетьманом при його виїздах та виходах та ставили перед гетьманським наметом.

ПЕЧАТКА З ГЕРБОМ. 

Печатка — символ влади судді. Нею скріплювались всі документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, привілеї, дипломатичне листування.

На печатці був зображений герб — постать козака з мушкетом і шаблею.

КАЛАМАР.                                                                                                                                         

У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми й були, як правило, мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.

Козацькі каламари були стаціонарними і похідними. Серед перших — комбінації з кількох з'єднаних невеликих посудин для чорнила різного кольору зі спільною кришечкою. Серед других — посудини зі звуженим горлечком і вушками для підв'язування до пояса та комбінації з футляра для пер і спеціальні відділення для чорнильниці. Щоб чорнило не виливалося й не висохло, каламар мав кришечку або затичку.

Козацький каламар вважався символом влади військового писаря (зокрема, Генерального писаря), що під час ради займав місце поряд з іншими старшинами.

ЛИТАВРИ.

Скликав козаків на Січову Раду, а також супроводжував під час походів звук литавр, які були відзнакою довбуша. Це був ударний музичний інструмент, який складався з двох котлів та натягнутої між ними шкіри. Без ударів у литаври не могла розпочатись січова рада. Ними також сигналізували про небезпеку, спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу і т. п. Литаври також були неодмінним учасником церемоній передачі гетьманської влади.

Кожна з козацьких клейнод унікальна, кожна мала своє призначення, символізувала певну гілку влади не Запорозькій Січі. Недаремно точилася боротьба за клейноди Богдана Хмельницького: якщо без верби й калини нема України, то без атрибутів козацької символіки немає й самого козацтва.

Сердюк Максим

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.