Історія однієї ночі

22 октября 2013, 21:55
0
211
Історія однієї ночі

Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали

У травні 2013 року жителі невеликого українського містечка Переяслава святкували 383 річницю "Тарасової ночі". Недарма про цю героїчну подію в історії нашого народу згадують і сьогодні, адже людству нечасто доводиться бути свідком прояву виняткової відваги та сміливості та настільки відданого служіння Батьківщині.

Не довелося б українцям пишатися переможною битвою своїх пращурів, якщо б незадовго до неї не обрали незадоволені існуючим керівництвом нереєстрові козаки гетьманом Тараса Федоровича, чиє прізвище згодом "загубилося" і всі звали його Трясилом. Не в легкі часи потрапила булава до його рук, один за одним вибухали козацько-селянські повстання проти ляхів, неспокійно було, гірко приходилося. 

Повстання вселило великі надії в серця козаків вже з перших днів. Незабаром після його початку було взято місто-резиденцію гетьмана реєстрових козаків, Григорія Чорного - Черкаси, трохи згодом були захоплені Корсунь, Канів, та й нарешті Трясило підвів своє 300-тисячне військо до Переяслава, де й відбулася вирішальна битва повстанців, яку гріх не висвітлити в найяскравіших барвах.

У Переяславі гетьман розбив табір між Трубежем і Альтою, чекаючи на напади ляхів Концепольського, який на той час керував польськими військом. Довго чекати не довелося; протягом декількох днів козаки бездоганно відбивали спроби ворогів захопити табір. Настав час великого польського свята - "Панське тяло" ( тіло Господнє). Гучно та весело відзначали поляки цей день пируванням та стріляниною. А ось українці особливою жвавістю не відрізнялися, вони були такими серйозними й зосередженими, наче чекали на вирок...долі. Коли ж бурхливі гуляння ворогів стихли у нічній темряві весняної ночі, козаки повзком пробралися до табору ляхів і до світанку там чекали вони на умовне позначення - дозвіл на напад. З двох боків напало козацьке військо на табір Концепольського та перетоптало, перерізало, перекололо ворогів; багато з поляків були напівголі, не встигли навіть похмелитися після вчорашнього пирування. Трагічна новина швидко розповсюдилася серед ляхів, найтяжчим ударом для яких стало винищення "золотої" роти - 150 родовитих шляхтичів, які слугували охороною коронного гетьмана. До речі, самому Концепольському чудом вдалося залишитися живим.

Ось такою страшною і відважною була одна з травневих ночей 1630 року. Колись ця подія надихнула одного з літературних геніїв України - Тараса Шевченка, на створення однойменної поеми, згодом цей сюжет використає В. Сосюра у віршованому романі "Тарас Трясило"; сьогодні вона слугує джерелом численних наукових досліджень і праць ( до речі, деякі вітчизняні історики вважають "Тарасову ніч" зародженням українського національно-визвольного руху), проте ця історична подія назавжди залишиться в історичній пам'яті нашого народу та буде згадуватися однією з теплих весняних ночей Україною: 
Над річкою в чистім полі 
Могила чорніє
Де кров текла козацькая
Трава зеленіє...
        
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.