Трішки про цінності 2

21 октября 2013, 18:55
0
189

номерні знаки, стволи, великий куш)


  У першій частині було наведено подвійні стандарти та вибірковість підходів до різних проблематик, з яскравим висвітленням тих з них, що перебувають в кінці актуальних поблем.

 Зокрема міфічний фашизм чи питання мультикультурності, куди менш актуальні, аніж  боротьба з наркоманією, корупцією, злочинністю.

 Та все ж саме ці питання становлять авангард зацікавлення поітикумів як в Україні, так і у Західном світі.

 Неодноразово чув, що спорт повинен бути поза політикою, звідси логічне питання чому ціла низка міжнародних спортивних організацій навязують певні цінності, уявлення та ідеї ширкому загалу?

 Яке значення до футболу, наприклад, має гасо "Стоп расизм"? Чи заклики до муьтикультурності - як  явища породженого власне політичним процесом або ж певною культурною концепцією, яка існує у Західном світі?

але знову ж ДЕ БЕЗПОСЕРЕДНЄ відношення тут має футбол?  

 Це зараз ми вже звикли до подібного, однак якщо задуматися вперше ВЛАСНЕ ПОЛІТИКУ у спорт ввели, як не дивно, спортивні міжнародні організації.

 І суть тут інша добре расизм чи погано, хороша мультикьтурність чи ні. Головне що на озброєння СУТО СПОРТИВНІ організації беруть далеко не спортивні гасла.

 Тут захопює і вибірковість, так ФІФА і УЕФА могли взяти з метою пропаганди наприклад теми "поширення наркоманії", боротьби з бідністю, смертністю на дорогах чи, особливо актуально з акоголем, тютюнопалінням.

 У попередній статті, ми наочно дійшли висновку що ці теми куди актуальніші. І мають більшою мірою СОЦІАЛЬНИЙ характер, а не політичний, як зокрема теми "толерантності, мультикультурності, расизму", а отже логічніші для спортивних організацій.

 Як підсумок, спорт вже давно відіграє не останню роль у політиці, спрямовує і пропагує певні ідеали, цінності, погляди, які до нього не мають значення.

 Але це лише верхівка айсбергу.

 Загальновідомо, що спорт, зокрема футбол, використовується у різних країнах у політичних цілях.

 Мабуть не секрет, що чималий відсоток Сільвіо Берусконі додає володіння  клубом "Мілан", політичну вагу та піар олігархи дістають саме після придбання якогось клубу, свіжий прикад - Курченко. Власниками футбольних клубів - є небідні люди, які часто не останні політики у своїх державах або ж  наявні "тіньовими кардиналами", що визначають долю тієї чи іншої держави, використовують її у власних цілях. Далеко ходити не варто , згадаймо хоча б Рината Леонідовича і його "Шахтар".

 Абрамович отримав гарантії васної безпеки у Британії, після купівлі Челсі.

У Росії, футбол, як і в СССР є частиною державної політики.

 Футбольні (і не тільки) турніри спонсорують заполітизовані організації, зокрема  "Газпром"(спонсолр Ліги Чемпіонів)

 Цей список можна продовжувати. Однак вважаю, що елементарне дослідження теми, доведе що у футболі достатньо політики, навіть дуже.

 І справа тут далеко не у номері 88, кельтських хрестах та кричалках.

  У принципі це і не дивно. Ще у давньому Римі добре знали, як примирити народ, помякшити його вимоги. "Хліба і видовищ!". Лаконічно і зрозуміло.

 Тепер Ви запитаєте чому це робиться?

  Пошук ворога. У політиці, спорті за "сценарієм" повинні бути злі і хорошіі дяді.

   Пропаганда робить з кількох фанатів чи певних груп суспільства  ворогів, мовляв усі проблеми від цих раситів, фашистів і так далі. Хоч фашизму як явища не існує вже доволі давно, а купка фанатів, осіб зі скромними доходами, як правило, має вкрай невеликий вплив.

 Натомість підняття цих тем, прикриває інші - тотальні корупційні скандали, переведення мільярдів доларів в офшори, богемне життя політикуму тощо.

 Доводиться до абсурду, що хлопчина, який носить маєчку з циферками - чи не головна проблема людства і неодміннний демон, зразу варто дискаліфікувати стадіон і таке інше.

 А от дяді які керють клубами, що забрали у мільйонів людей право на нормальне майбутнє, які в часи накопичення свого капіталу загнали в могилу не одну сотню, і не одну тисячу залишили без даху над головою - усіляко пошановуються і вітаються, особливо "за вклад у футбол".

 ФІФА чи УЕФА не сильно переймаються, що непрозорий капітал купляє різноманітні клуби. Як правило російського чи арабського походження. Наприклад  "Монако".

Коли людина яка купляа шубами арбітрів стає віце-президентом УЕФА, що це?..

 Але чому далеко ходити,риба гниє з голови, ФІФА та УЕФА чи не найкорупційніші спортивні організації у світі.

 Якщо ми навчимось мислити глобально, ми зрозуміємо, що спорт, а зокрема спорт № 1, футбол, вже давно є інструментом політики, одним з головних його важелів. Він репрезентує ті погляди, уявлення та ідеї, які побутують у мейнстримі політики.

  І не юнаки та дівчатка з прапорами і кричалками цю політику на футбольні стадіони зокрема, і у спорт у цілому, внесли та реалізують.

 З тієї ж опери й інші "доленосні" теми - боротьба за права геїв, гендерна рівність, ювенальна юстиція, толерантність,фемінізм, мультикультурність - це те що піднімається, аби відверути увагу від куди важливіших тем і проблем.

 Неповний перелік цих тем, вже наводився у цій статті. 

 Але найгірше у тому, що ці теми, відверто провакативні і такі, що відвертають увагу  від головного, для багатьох стали цінностями.

 Багато з нас вважає нормальним боротися за права мужиків наказувати інших мужиків, та ще й всиновлювати дітей, у той час коли їх діти немають права на майбутнє через некваліфікованість, клановість і корупційність чиновників, які і пускають ці окозамилюваьні теми. Адже ЗМІ у руках не слабких світу цього

 Деякі жінки так борояься за фемінізм, що аборти, розлучення, а отже і проблема виховання дітей у неповних сімях стоїть зараз гостро як ніколи.

  Алкоголізм і паління, від яких вмирають щороку сотні тисяч Українців не такі рейтингові теми, як боротьба проти "фашизму і коричневої чуми".

 Емігранти та їх права котуються куди більше, адже вони дешева робоча сила. І якось ніхто не переймається де працюватимуть Українці, тим паче що покращення всезростаюче і роботу знайти все важче і важче, навіть без конкуренції з дешевою силою з-за бугра.

 Молодь виховується на насильницьких, переповнених еротизмом, мєнтовських, бандитських, мильних і беззмістовних фільмах, передачах, шоу, а далі, і о диво, нас вчать бути "хорошими", водночас дивуючись звідки зявляються різні гвалтівники, педофіли та інша нечисть.

 Чому так багато бандитів, а у деяких містах увечері виходити гуляти мяко кажучи не варто..?...

 Зараз світ, зокрема і Україна  нагадує щось зі світу скривлених дзеркал. Подвійні стандарти і цінності, прерогатива другорядного над основним, пропаганда, піар та реклама повсюду, споживацтво вище місіонерства, матеріалізм за ідеї.

Честь, гідність, правда та інші шляхетні слова стали чимсь утопічним, словами-динозаврами. Про наповнення цих слів живим змістом, взагалі важко й говорити.

  Хаос. У грецькій міфології, вважається, що саме з нього був створений світ. 

 Прийшов час творити щось Нове.

  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: политика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.