Невтомна праця на Божій ниві

5 августа 2013, 12:13
вільний журналіст
0
173

"Непомічені" ЗМІ події

Надмірний акцент на заходах, присвячених 1025-ти літтю Володимирового хрещення Київської Руси, унеможливив почути голос неупереджених істориків та аналітиків. Поза сумнівом, що факт обрання київським князем саме християнства був вирішальним кроком в справі обрання цивілізаційного напрямку українців зокрема та південних слов`ян вцілому. Проте чимало дослідників небезпідставно стверджують, що за сто років до Володимира на теренах сучасної Волині значний відсоток автохтонів вже сповідували християнство й практикували латинський обряд. Цікавими й водночас такими, що викликають захоплення, є свідчення про зустріч апостолів Кирила і Мефодія з слов`янином-християнином, який ще до них переклав слов`янською мовою «Новий Заповіт». Доречними будуть й згадки про хрещення княгині Ольги та руських воїнів, котрі покаялись за розбишацький напад на Константинополь. Організатори дійств, які відбувались в Києві в останні дні липня, насправді керувались виключно політичними міркуваннями. Патріярх Московський Кіріл слухняно і запопадливо виконуючи вказівки президента Росії, закликав до механічного поєднання українців, білорусів й росіян в єдиний «православний» простір. Не приховували політичних міркувань й президенти України та Росії. Як і очікувалось, урочистості стали нагодою чергового обговорення варіантів геополітичного вибору України. Надмірна політизація події й упереджене подання та трактування подій минулого черговий раз позбавили змогу українців зрозуміти сакральний зміст вибору князя Володимира. Під сучасну пору загострення уваги на зовнішніх проявах (обрядовості) багатьох позбавляє змоги зрозуміти суть християнства. До планів Творця ніколи не входило створення біологічних роботів, які б керувались неосмисленою покорою. Я неодноразово звертався до осіб, котрі асоціюють себе з православ`ям, з проханням пояснити значіння тих чи інших обрядів. В переважній більшості випадків я так і не знаходив відповіді. Що найгірше, значний відсоток, попри показову побожність, жодного разу так і не прочитали «Біблії», проте довго і мало не в подробицях могли переповідати розділи з «Житія Святих». Я не відкидаю важливості повчань на прикладах інших, проте найважливішим з усих дороговказів вважаю першоджерело. За земного життя, Христос ніколи не шукав найвидніших місць в синагозі. Він йшов до грішних митарів, розбійників, блудниць, обтяжених працею рибалок і землеробів, й навчав. «Біблія» не є сухим викладенням фактів. Кожна подія, про яку в ній згадано криє в собі й певний сакральний зміст. Однією з причин народження Христа, була нагода практичної демонстрації того, що Божі Заповіді насправді не є якимось надмірним тягарем і цілком можливі для щоденного практикування. Дане Христом доручення «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам» (Матвія 28:19), нині, певно, як ніколи, потребує практичного втілення в життя. 30-го липня, неподалік від житлового масиву Троєщина, в водах Дніпра пастори Київського обласного ВСЦ ЄХБ здійснили хрещення бажаючих стати на шлях служіння Господу. 171-на душа свідомо долучилась до багатомільйонної родини християн. Напередодні хрещення з вітальним і повчальним словом до присутніх звернувся Голова ВСЦ ЄХБ В`ячеслав Нестерук. Наведений ним приклад з «Нового Заповіту» (Дії 9:39), де йдеться про хрещення скопця, який самостійно не міг зрозуміти текстів «Старого Заповіту», проте щиро прагнув рятунку душі, був цілком доречним для випадкових свідків дійства з числа невіруючих. Як і передбачалось, увага ЗМІ того дня була цілком прикута до подій, які відбувались в центрі Києва на Майдані Незалежності й Володимирській гірці. Проте наважусь ствердити, що свідоме укладення угоди з Господом є набагато важливішою справою, аніж далека від християнської поведінка присутніх на концерті (який з нагоди 1025-ти ліття Володимирового хрещення влаштували на Майдані Незалежності) й показова побожність перед телекамерами й фотоапаратами можновладців. Процес творіння історії відбувається і нині. 4-те серпня 2013-го року вже закарбоване в історії села Степанки Черкаського району Черкаської області. Цього дня було освячено Будинок Молитви. Священнодію здійснювали Голова Черкаського об`єднання ВСЦ ЄХБ Василь Олійник та пастори з довколишніх сіл. Пастор села Степанки Анатолій Опанасенко розповів, що розпочинаючи працю над будівництвом Будинку Молитви він покладався виключно Бога. Його не спиняли матеріальні нестачі й нечисельність вірних на перших порах. Час засвідчив, що всі ці речі дочасні й скороминучі. Нехай щастить всим трударям на Божій Ниві. Олесь Вахній
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.